01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.09.2008 № 31/214
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Садовенко Т.В. (довіреність № 222 від 29.08.2008 р.)
від відповідача: Золотарьов В.М. (довіреність № 25/АТП 6 від 10.01.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Автогосподарства Міністерства внутрішніх справ України
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.06.2008
у справі № 31/214
за позовом Закритого акціонерного товариства "Медичний центр "Добробут"
до Автогосподарства Міністерства внутрішніх справ України
про стягнення 56062,54 грн.
Закрите акціонерне товариство «Медичний центр «Добробут» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Автогосподарства Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 55593,34 грн. збитків, 469,20 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 587,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.11.2007 р. було вчинено дорожньо-транспортну пригоду, вину водія автомобіля «Фольксваген-Пасат» державний номер 0143, який належить відповідачу, у зіткненні транспортних засобів, яке призвело до пошкодження автомобіля «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС, встановлено в процесі розгляду адміністративної справи та підтверджено Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 3-34399/07 від 27.12.2007 р. Відповідно до рахунку-фактури № СФ-36 від 10.01.2008 р. загальна сума робіт, пов'язаних з ремонтом автомобіля «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС, становить 55593,34 грн. Даний рахунок-фактуру було позивачем оплачено в повному обсязі. Отже, позивач просить стягнути з відповідача понесені збитки, а також витрати, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 469,20 грн., та судові витрати.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.2008 р. у справі № 31/214 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким призначити по справі автотехнічну експертизу.
Відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що протокол про адміністративне правопорушення від 11.11.2007 р. Серія ВА № 241572 та Постанова Дніпровського районного суду по справі № 3-34399/07 від 27.12.2007 р. є неправомірними. Відповідач вважає, що в даному випадку має місце солідарна відповідальність обох водіїв, та просить призначити автотехнічну експертизу по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Закрите акціонерне товариство «Медичний центр «Добробут» зазначає, що 11.11.2007 р. на вулиці Луначарського у Дніпровському районі м. Києва водій Ямненко О.М., який керував автомобілем марки «Фольксваген-Пасат» державний 0143, який належить відповідачу, не виконав вимогу дорожніх знаків «рух прямо» і «надати дорогу», здійснив поворот ліворуч, при цьому не пропустив автомобіль марки «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС під керуванням Тимошенко Р.А., який належить позивачу, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода та було пошкоджено належний позивачу автомобіль.
Належність позивачу автомобіля марки «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС, пошкодженого внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ААС233240, копія якого міститься в матеріалах справи.
Належність відповідачу автомобіля марки «Фольксваген-Пасат» державний номер на синьому фоні 0143 підтверджується довідкою Державної автомобільної інспекції з обслуговування Дніпровського району при УДАІ ГУМВС України в місті Києві від 12.03.2008 р. № 21/44, копія якої міститься в матеріалах справи.
За наслідками дорожньо-транспортної пригоди працівником дорожньо-патрульної служби ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, викликаним на місце пригоди, було складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВА № 241572 від 11.11.2007 р. (копія міститься в матеріалах справи).
Матеріали справи про адміністративне правопорушення були направлені до Дніпровського районного суду м. Києва.
За наслідками розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 3-34399/07 Дніпровським районним судом м. Києва 27.12.2007 р. було прийнято постанову, відповідно до якої працівника відповідача Ямненка Олександра Михайловича, що керував належним відповідачу автомобілем марки «Фольксваген» державний номер 0143, було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, Дніпровський районний суд м. Києва встановив, що Тимошенко Р.А., який керував належним позивачу автомобілем марки «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС, правила дорожнього руху не порушив.
На підставі вищевикладених висновків Дніпровського районного суду м. Києва позивач звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням про проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС.
За результатами проведеного автотоварознавчого дослідження експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз старшим науковим співробітником Черкашиним Ю. І., який має вищу технічну освіту та 3-й кваліфікаційний клас судового експерта було складено висновок №14673 від 25.12.2007 р. (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якого матеріальний збиток, який заподіяно власнику автомобіля «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС пошкодженням його автомобіля при ДТП, складає 58626,93 грн.
Для здійснення ремонтних робіт 05.12.2007 р. між позивачем та Закритим акціонерним товариством «СТО «Добробут» було укладено Договір № 05-12 на технічне обслуговування та відновлювальний ремонт транспортних засобів, відповідно до п. 1.1. якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (Закрите акціонерне товариство «СТО «Добробут») зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов даного договору роботи з відновлювального ремонту транспортного засобу замовника, а саме автомобіля «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу й оплатити її.
Автомобіль приймався за актом прийому-передачі для виконання робіт підрядником (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість ремонтних робіт затверджується сторонами після діагностичного огляду автомобіля і підтверджується рахунком-фактурою, який виставляється підрядником замовнику для оплати ремонтних робіт.
У п. 3.6. Договору визначено, що замовник оплачує підрядникові вартість робіт, відповідно до рахунку, протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.
На виконання п. 2.2. Договору позивач та Закрите акціонерне товариство «СТО «Добробут» склали акт №106 від 05.12.2007 р. передання-прийняття дорожнього транспортного засобу (ДТЗ), його складових для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту.
10.01.2008 р. Закритим акціонерним товариством «СТО «Добробут» було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 36 на суму 55593,34 грн., в якому перелічені всі види робіт з відновлювального ремонту автомобіля «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС.
Виконуючи п. 3.6. договору № 05-12, позивач перерахував на користь Закритого акціонерного товариства «СТО «Добробут» грошові кошти за ремонт автомобіля «Мазда 3» державний номер АА 7644 ТС у розмірі 55593,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5954 від 31.01.2008 р.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд першої інстанції відшкодувати йому завдану шкоду в розмірі 55593,34 грн.
Судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення вимоги позивача, виходячи з наступного.
Порядок відшкодування майнової шкоди (збитків), заподіяної особі, передбачений ст. 22 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. ч. 1, 2 якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як встановлено ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що шкоду майну позивача завдано джерелом підвищеної небезпеки.
Порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, визначається ст. 1187 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Заподіяна майну шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності наступних підстав: 1) факту заподіяння шкоди; 2) протиправності поведінки особи, яка заподіяла шкоду; 3) причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою та діями (бездіяльністю) особи, що заподіяла шкоду; 4) вини особи, що заподіяла шкоду, у такому заподіянні.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, в даному випадку наявні всі чотири підстави відповідальності.
Зокрема, факт заподіяння позивачу майнової шкоди підтверджується наявними у справі доказами, а саме: постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2007 р. у справі про адміністративне правопорушення № 3-34399/07, висновком автотоварознавчого дослідження № 14673, складеним 25.12.2007 р. експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Черкашиним Ю. І.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2007 р. у справі про адміністративне правопорушення №3-34399/07 підтверджується також факт протиправної поведінки та вини працівника відповідача, який керував належним відповідачу транспортним засобом, у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою працівника відповідача, який керував належним відповідачу транспортним засобом, та заподіяною позивачу майновою шкодою підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.12.2007 р. у справі про адміністративне правопорушення №3-34399/07, протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВА № 241572, складеним 11.11.2007 р., довідкою, виданою інспектором ДПС 4 взводу 3 батальйону полку ДПС, підпорядкованого ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва Любічем Ю. А. та висновком автотоварознавчого дослідження № 14673, складеним 25.12.2007 р. експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Черкашиним Ю. І.
Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану іхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Водій автомобіля марки «Фольксваген-Пасат» Ямненко Олександр Михайлович під час скоєння ДТП, внаслідок якого було заподіяно шкоду позивачу, працював водієм відповідача та виконував невідкладне службове завдання, а саме: був задіяний по обслуговуванню заступника ГСУ МВС України Осауленко А. А., що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву та зазначено в апеляційній скарзі.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем було завдано позивачу майнову шкоду, а останнім для відновлення свого порушеного права були понесені витрати в розмірі 55593, 34 грн., які були сплачені Закритому акціонерному товариству «СТО «Добробут» за ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 5954 від 31.01.2008 р., а також витрати в розмірі 469,20 грн., понесені за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля (дана витрата підтверджується актом № 1 здачі-приймання висновку судового експерта № 14673 від 26.12.2007 р. по листу та платіжними дорученнями № 561 від 21.12.2007 р. та № 550 від 19.12.2007 р.), яким було встановлено розмір пошкоджень такого автомобіля, нанесених у результаті ДТП, та необхідні ремонтні роботи, що мали бути здійснені для відновлення пошкодженого автомобіля.
Що стосується твердження відповідача про те, що у заподіянні майнової шкоди позивачу наявна спільна вина як працівника відповідача, так і працівника позивача, оскільки останній мав технічну можливість запобігти наїзду на автомобіль відповідача, що виконував невідкладне службове завдання, та клопотання відповідача для встановлення цієї обставини призначити автотехнічну експертизу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Клопотання відповідача про призначення автотехнічної експертизи не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що в матеріалах справи наявна Постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2007 р. у справі про адміністративне правопорушення № 3-34399/07, у якій чітко вказано про відсутність у діях водія позивача порушень правил дорожнього руху та про наявність вини працівника відповідача у скоєнні ДТП.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави повторно досліджувати обставини, які встановлені вищезазначеною постановою Дніпровського районного суду м. Києва.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 55593,34 грн. витрат за ремонтні роботи та 469,20 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2008 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Автогосподарства Міністерства внутрішніх справ залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2008 р. у справі № 31/214 - без змін.
Матеріали справи № 31/214 повернути Господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді