Справа № 2-а-9091/11
23.01.2012 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,
при секретарі: Ільгові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
06.12.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи позов наступним. Домоволодіння АДРЕСА_1 на праві власності належить матері позивача ОСОБА_2 Право власності не недобудоване домоволодіння з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 визнано Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя. Будинок не зданий до експлуатації та не зареєстрований в СМБРТІ. З 2004 року по теперішній час позивачка проживає у цьому будинку разом з матір'ю. Раніше, з 19.02.2005 року по 13.12.2007 рік позивачка була зареєстрована у цьому будинку, проте у подальшому знята з реєстрації у зв'язку з виїздом. Просить визнати протиправними дії начальника відділу служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, зобов'язати зареєструвати її за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3, заперечувала проти позову,наполягала на тому, що заборонено реєструвати осіб у будинках, які не булі здані в експлуатацію.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до судового засідання не з'явилась, надала заяви про розгляд справи у її відсутність.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить матері позивача ОСОБА_2, згідно рішення Центрального районного суду м.Сімферополя від 23.09.2004 року (а.с. 5). Будинок на теперішній час не зданий до експлуатації, право власності на нього не зареєстровано в СМБРТІ. З 2004 року по теперішній час позивачка проживає у цьому будинку разом з матір'ю. Раніше, з 19.02.2005 року по 13.12.2007 рік позивачка була зареєстрована у цьому будинку.
Відповідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Згідно ч.ч. 1-4 цього Закону громадяни України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Для реєстрації особа подає: письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за звершенням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку; паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16 - річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; два примірники талона зняття з реєстрації. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місце проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно ст.. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Відповідно до ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно - правовими актами, і призначена для постійного й ній проживання.
Враховуючи, що ОСОБА_2 зареєстрована і проживає у будинку АДРЕСА_1, тобто будинок є приміщенням, придатним для проживання в ньому, суд приходить до висновку, що підстави для відмови позивачці зареєструвати своє місце проживання у будинку матері відсутні. В зв'язку з чим суд задовольняє позов у частині зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію ОСОБА_1 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій начальника відділу служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим у зв'язку з їх безпідставністю.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що права ОСОБА_1 порушені і підлягають захисту, а позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.11, 160-163, 167 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Відділ служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим здійснити реєстрацію ОСОБА_1 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
На постанову може бути подана апеляція до адміністративного суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя