"11" вересня 2008 р.
Справа № 31/56-08-2824
Позивач: ТОВ «Стиролоптфармторг»
Відповідач: ВАТ «Отрадівська птахофабрика»
про стягнення 157 746,65 грн.
Суддя господарського суду
Одеської області Лєсогоров В.М.
В засіданні приймали участь представники:
від позивача: Бушуєв О.В.
від відповідача: Маньковський П.І.
СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості по договору № 31/КЛ/08 від 31.03.2008 року в сумі 157 746,65 грн. з урахуванням основного боргу, пені, штрафу.
З відзиву на позов убачається, що відповідач борг визнає у повному обсязі.
Представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача позов визнав за минусом 10 000 грн. які було сплачено.
Матеріалами справи встановлено:
Позовна вимога позивача ґрунтується на тому, що сторони уклали договір № 31/КЛ/08 від 31.03.2008 року, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар за накладними: № Б/К -000496 від 04.04.2008 року; № Б/К -000593 від 17.04.2008 року; № Б/К -000687 від 17.04.2008 року; № Б/К -000662 від 24.04.2008 року; № Б/К -000663 від 24.04.2008 року. Позивач вказує, що відповідач частково розрахувався і його заборгованість за товар складає 138 793 грн. 49 коп. За прострочення оплати позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 5 073 грн. 82 коп., та штраф в сумі 13 879 грн. 34 коп.
Отже з позовних вимог позивача убачається, що він вимагає судового захисту своїх прав у зобовґязанні яке виникло на підставі договору № 31/КЛ/08 від 31.03.2008 року.
Під час розгляду справи зґясувалися наступні обставини.
Дійсно 31.03.2008 року сторони уклали договір № 31/КЛ/08 на поставку кормової добавки «Ліпрот СГ9», дефторованого фосфату, дріжжів кормових. Строк дії договору до 31.12.2008 року.
Дійсно за накладними № Б/К -000496 від 04.04.2008 року; № Б/К -000593 від 17.04.2008 року; № Б/К -000687 від 17.04.2008 року; № Б/К -000662 від 24.04.2008 року; № Б/К -000663 від 24.04.2008 року позивач передав відповідачу товар (дріжжі кормові та «Ліпрот СГ9»).
Однак судом звернено увагу на те, що у всіх накладних в якості підстави їх оформлення вказаний договір № Б/Н -44/07 від 22.05.2007 року, а не договір № 31/КЛ/08 від 31.03.2008 року.
Суд витребував від позивача договір № Б/Н -44/07 від 22.05.2007 року і отримав його.
Як убачається з договору № Б/Н -44/07 від 22.05.2007 року, він укладений між сторонами на поставку кормової добавки «Ліпрот СГ9», дефторованого фосфату, дріжжів кормових. Строк дії договору до 31.12.2008 року.
З викладеного убачається, що між сторонами існують два діючих договора на поставку однакового товару.
В даному випадку поставка за вказаними накладними здійснювалася за договором № Б/Н - 44/07 від 22.05.2007 року, а не за договором № 31/КЛ/08 від 31.03.2008 року, що убачається з змісту накладних.
Відповідно до ст. 193 ГК України - суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…
Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З цих норм права убачається, що зобовґязання за кожним договором має обовґязковий характер для сторін договору і підлягає належному виконанню в межах цього договору. Свавільне перенесення зобовґязань з одного договору до іншого договору законодавством не передбачено і є таким, що суперечить вказаним нормам права.
В даному випадку зобовґязання між сторонами щодо поставки товару за вказаними накладними виникли в межах договору № Б/Н -44/07 від 22.05.2007 року на якому не грунтуються позовні вимоги. В свою чергу позивач свавільно і безпідставно вимагає стягнення з відповідача заборгованості за цими накладними в межах і на підставі договору № 31/КЛ/08 від 31.03.2008 року до якого поставки за вказаними накладними юридичного відношення не мають.
Викладене свідчить, що за договором № 31/КЛ/08 від 31.03.2008 року відповідач немає ніякої заборгованості і не несе ніякої юридичної відповідальності перед позивачем стосовно поставок товару за вказаними накладними, оскільки ці накладні до цього договору ніякого юридичного відношення не мають.
За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.
Слід розґяснити позивачу, що він має неухильно додержуватися норм права щодо виконання зобовґязань, а не переносити свавільно зобовґязання з одного договору до іншого.
Суд не розглядав справу на підставі договору № Б/Н -44/07 від 22.05.2007 року з наступних підстав.
Для розгляду справи на підставі договору № Б/Н -44/07 від 22.05.2007 року, суд має вийти за межі позовних вимог в частині підстав позову.
ГПК України не надає суду право свавільно і на власний розсуд виходити за межі позовних вимог.
Ст. 83 ГПК України передбачає, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог за наявністю клопотання заінтересованої сторони.
Позивач у поточній справі не звертався до суду з клопотанням про вихід за межі позовних вимог в частині підстав позову.
Суд не досліджує правовідносин сторін по договору № Б/Н -44/07 від 22.05.2007 року стосовно поставок товару за вказаними накладними, оскільки позов не грунтується на цьому договорі.
Суд відхиляє визнання відповідачем заборгованості з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 ГПК України - визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 78 ГПК України - у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
В даному випадку визнання відповідачем заборгованості за договором № 31/КЛ/08 від 31.03.2008 року, за яким ця заборгованість не виникла є таким, що суперечать законодавству і порушує права і охоронювані законом інтереси обох сторін.
Судові витрати у справі відносяться на позивача в зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
В задоволенні позову -відмовити.
Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 11.09.2008 року.
Рішення набуває законної сили з 23.09.2008 р.
Суддя Лєсогоров В. М.