"23" вересня 2008 р.
Справа № 8/354/08
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області
у складі судді Гриньової Т.В.,
при секретарі Лопатіні К.О.,
з участю представників сторін:
позивача -Турбал С.П., дов. № 2938/09 від 20.05.2008р.;
відповідача -Аба В.П., директор,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області,
54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 125а,
до відкритого акціонерного товариства “Спеціалізована пересувна механізована колона № 1»,
м. Миколаїв, вул. Мічуріна, 2а,
про стягнення коштів у сумі 384 грн. 52 коп., -
Управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області пред'явлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Спеціалізована пересувна механізована колона № 1» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 384 грн. 52 коп. за червень 2008 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та про закриття провадження у справі, при цьому суд виходив з такого:
У пункті третьому інформаційного листа Вищою господарського суду України від 07.02.2006 р. № 01-8/301 “Про деякі питання, пов'язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів» зазначено, що відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 (121/2001), Пенсійний фонд України (далі -Пенсійний фонд) є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (далі -Положення про управління Пенсійного фонду), управління у районах, містах і районах у містах (далі -Управління) є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
З наведеного випливає, що Управління у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду Управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
За змістом статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» саме територіальним органам Пенсійного фонду надано право приймати рішення про сплату простроченої заборгованості із сплати страхових внесків.
Таким чином, відповідно до названого листа Вищого господарського суду України - територіальні органи Пенсійного фонду при прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом не про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків, а з позовом про відшкодування понесених ним (позивачем) витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Згідно ст. 12 ГПК України підвідомчість -це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України.
Статтею 1 ГПК України визначене коло учасників спорів, що підвідомчі господарським судам та ними є - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Наведене свідчить про те, що спір між позивачем (що є юридичною особою) та відповідачем (що також є юридичною особою) -про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є спором між господарюючими суб'єктами та жодна із сторін спору, у даному випадку, не виступає, як суб'єкт владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, а тому цей спір підвідомчий господарським судам України та підлягає вирішенню саме в останніх за правилами і нормами ГПК України, що в свою чергу виключає розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Викладене є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження у справі.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарських судів за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя