"25" вересня 2008 р.
Справа № 9/112-2566
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації вул. Кн.Острозького, 14, м.Тернопіль.
до відповідача-1: Обласного об"єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" вул. Кн. Острозького, 14, м.Тернопіль.
до відповідача -2 : Пансіонату "Збруч" ООМЗ "Тернопільсільгоспздравниця" вул. Курортна, 4, смт.Лазурне,Скадовський район, Херсонська область,75722
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Фонд Державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль.
до відповідача-2: Пансіонат “Збруч» ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця», смт. Лазурне, Скадовського району, Херсонської області.
За участі представників:
позивача: Ягнич І.Й., доручення № 10-6/75-8-02 від 26.08.2008 р.
Расевич Р.П., доручення № 1-4/25-177 від 15.09.2008 р.
відповідача-1: Бочан І.П., довіреність № 44 від 09.07.2008 р.
відповідача-2: Бочан І.П., довіреність № 19 від 15.09.2008 р.
третьої особи : Микитович М.М., довіреність № 03 від 03.01.2008 р.
роз'яснивши у розпочатому судовому засіданні представникам сторін та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-1, права та обов'язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
встановив:
Позивач, Головне управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації, звернувся до господарського суду з позовом до Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць 'Тернопільсільгоспздравниця» та третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача Пансіонату “Збруч» , у якому просить визнати недійсними:
- рішення Ради обласного об'єднання міжгосподарських здравниць від 24.03.1993 року , якою затверджено нову редакцію статуту пансіонату Збруч і , відповідно, сам Статут пансіонату , що зареєстрований Скадовською райдержадміністрацією у 1998 році, - рішення Ради обласного об'єднання міжгосподарських здравниць від 08.09.2006 р. про затвердження статуту пансіонату Збруч та Статут у затвердженій редакції і реєстрація якого була проведена державним реєстратором Скадовської райдержадміністрації 13.11.2006 р.
У ході розгляду спору Позивач уточнив позовні вимоги і просив , крім визнання недійсним рішень Відповідача-1 , визнати недійсним Статути пансіонату «Збруч» у положеннях , які стосуються порядку призначення та звільнення директора та головного бухгалтера пансіонату , погодження обласним об'єднанням міжгосподарських здравниць структури і штатного розпису , визначення вищого органу управління пансіонату та порядок прийняття рішення про реорганізацію і припинення його діяльності.
Обґрунтовуючи вимоги , Позивач посилався на те, що пансіонат “Збруч» з правом юридичної особи був утворений за наказом Тернопільського обласного агропромислового комітету № 134 від 19.05.1986 р. і увійшов до складу раніше утвореного представниками господарств - учасників і підприємств області Тернопільського обласного об'єднання міжколгоспних і колгоспних здравниць “Тернопільколгоспздравниця».
Відповідно до Положення про пансіонат, його структура, штатний розпис підлягав затвердженню обласним об'єднанням міжколгоспних і колгоспних здравниць “Тернопільколгоспздравниця» за згодою комітету облагропрому. Так само згоди облагропрому потребували питання призначення директора та інших спеціалістів пансіонату.
Між тим, вказуав Позивач, за рішенням ради обласного об'єднання міжгосподарських здравниць від 24.03.1993 р. та 08.09.2006 р. були затверджені послідовно статути Пансіонату “Збруч» у новій редакції , внаслідок чого Позивач втратив можливість впливу на формування структури , штатного розпису , призначення керівника і головного бухгалтера пансіонату та на вирішення питання про реорганізацію та припинення діяльності пансіонату.
Позивач також звертав увагу суду на те, що при створенні пансіонату йому були передані основні засоби та матеріальні цінності, які належали державі, але згідно із відомостями затверджених Обласним об'єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця» статутів пансіонату, майно останнього не є державною власністю.
Вважаючи себе правонаступником Тернопільського облагропрому і державним органом , який здійснює контроль за діяльністю підприємств, Головне управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації просить його позов задовольнити.
Судом змінено процесуальне становище пансіонату Збруч - з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - на Відповідача -2 у справі.
За клопотанням Регіонального відділення , у якому йдеться про права та обов'язки органу приватизації, встановлені для нього Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки», затвердженої Законом України “Про державну програму приватизації»від 18.05.2000р.» № 1723-Ш, щодо здійснення передприватизаційної підготовки міжгосподарських підприємств , суд залучив Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць “Тернпопільсільгоспздравниця» (відповідача-1)
Відповідач-1, Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця» та Відповідач-2 , пансіонат 'Збруч» , заявлених вимог не визнали, право власності держави на пансіонат “Збруч» заперечують, просили відмовити Головному управлінню агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації у позові.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників учасників процесу, суд дійшов до висновку , що для задоволення позову підстави відсутні, з огляду на наступне.
За змістом частин 1 та 2 статті 1 ГПК України підприємства, установи , організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) , громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а у випадках, передбачених законодавчими актами України, право звертатися до господарського суду також мають державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Обґрунтовуючи порушення своїх прав прийнятими Обласним об'єднанням міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця» актами, якими затверджені у 1993 р. та 2006 р. Статути пансіонату “Збруч» , а також вказані положення самих Статутів, Позивач спирається на те, що оспорювані ним акти порушують права та охоронювані законом інтереси держави в особі Головного управління аропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації, адже Пансіонат “Збруч» був утворений за рахунок передачі йому державного майна.
Окрім того, Позивач посилається на власне Положення, яке затверджене розпорядженням голови обласної державної адміністрації 28.02.2008 р. , відповідно з яким до повноважень начальника управління віднесено питання призначення на посаду керівників Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць «Тернопільсільгоспздравниця»та панісонату “Збруч».управління об'єктами державної власності
Між тим, за змістом частини 1 статті 118 Конституції України місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі , а їх правовий статус, повноваження та компетенція визначаються Законом України “Про місцеві державні адміністрації» .
В силу частини 1 статі 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. ( ч. 1 ст. 172 ЦК України ).
Таким чином, місцеві державні адміністрації, їх управління і відділи, є органами виконавчої влади із спеціальною правосуб'єктністю, які діють в рамках їх компетенції, встановленої актами про статус цих органів.
В силу частин 1 та 2 статті 15 Закону України “Про місцеві державні адміністрації» в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку, а у разі делегування місцевим державним адміністраціям районними чи обласними радами відповідних повноважень - також об'єкти спільної власності територіальних громад.
До змісту повноважень місцевої державної адміністрації згідно із статтею 19 вказаного Закону входить здійснення на відповідній території управління об'єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, прийняття рішення про створення, реорганізацію таліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійсненння делегованих відповідною радою функцій управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад; а також управління майном інших суб'єктів права власності в разі передачі його в установленому порядку.
Водночас, судом встановлено, що наказом по Держагропрому УРСР від 12 листопада 1986 року № 457 з метою упорядкування керівництва оздоровчими закладами системи Держагропрому УРСР на Українське республіканське об'єднання міжколгоспних здравниць “Укрколгоспздравниця» і на відповідні міжколгоспні здравниці в областях покладено функції керівництва експлуатацією та розвитком мережі міжколгоспних та інших санаторно-куротних закладів, будинків та баз відпочинку системи Держагропрому УРСР з передачею у їх віданні від республіканських організацій та агропромів областей будинків і баз відпочинку та санаторно-курортних закладів.
Як випливає з додатку № 4 до постанови Ради Міністрів УРСР від 23 серпня 1988 р. N 250 “Про схему управління Держагропрому УРСР» , Українське республіканське об'єднання міжколгоспних здравниць “Укрколгоспздравниця» визнавалася організацією з управлінськими функціями і безпосередньо підпорядковувалося Держагропрому УРСР.
Утім, Позивач документально не обґрунтував свого твердження про передачу йому в управління в установленому порядку такого об'єкту державної власності як пансіонат “Збруч» .
Не доведено Позивачем також того, що до переліку державного майна України , яке згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 311 від 5 листопада 1991 р. “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць» передавалося до власності адміністративно-територіальних одиниць , був внесений пансіонат “Збруч» .
Разом з тим, у 2006 році набрав чинності від дня опублікування спеціальний Закон, який відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об'єктами державної власності.
За змістом статті 1 Закону України від 21 вересня 2006 року N 185-V «Про управління об'єктами державної власності» під таким управлінням розуміється здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України від 21 вересня 2006 року N 185-V Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
До того ж інші , ніж Кабінет Міністрів України , суб'єкти управління об'єктами державної власності визначені у статті 4 вказаного Закону.
Між тим Позивач не надав суду доказів, що підтверджують набуття ним повноважень відповідно до Закону N 185-V суб'єкта управління об'єктами державної власності , у тому числі стосовно тих об'єктів , щодо яких згідно затвердженого розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації, начальник Управління агропромислового розвитку облдержадміністрації вправі призначати керівників. Мова йде про пункт 9 Положення про головне управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації , у якому вказані обласне об'єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця» та Пансіонат “Збруч».
Відсутність у справі доказів про здійснення Позивачем повноважень з управління пансіонатом “Збруч» як цілісним майновим комплексом та обласним об'єднанням міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця» надає суду право не застосовувати , в силу статті 4 ГПК України, як акт, що суперечить законодавству України , Положення про головне управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації у частині його пункту 9.
Погоджуючись із доводами Позивача про те, що не відповідає основним началам та змісту цивільного законодавства затвердження міжколгоспною організацією, утвореною шляхом добровільного об'єднання колгоспами , державними та громадськими організаціями частини своїх фінансових та матеріально -технічних і трудових ресурсів, у відповідності із Положення про виробниче об'єднання в сільському господарстві ( затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 07.12.1976 р. № 1009) , статуту одного із своїх учасників ( Пансіонату “Збруч» ) , суд, разом з тим, не розглядає цю обставину, як безумовну підставу для визнання недійсними оспорюваних Позивачем актів .
За змістом пункту 2 роз'яснення № 02-5/35 від 26.01.2000 р «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» ВАСУ , обов'язковою умовою визнання акта недійсним є не лише доведення Позивачем того, що акт не відповідає вимогам чинного законодавства та /або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, але й порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Неспроможними суд вважає доводи Позивача стосовно того, що статут юридичної особи ( у даному випадку Пансіонату “Збруч») визначає правовий режим її майна , адже такий режим залежить від законних підстав набуття юридичною особою прав власності або інших речових прав на майно.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у Позивача відсутнє суб'єктивне право на позов про визнання недійсними рішень Ради обласного об'єднання міжгосподарських здравниць від 24.03.1993 року від 08.09.2006 р. та частково положень статутів Пансіонату “Збруч», які зареєстровані Скадовською райдержадміністрацією у 1998 році, та державним реєстратором цієї райдержадміністрації 13.11.2006 р., що є підставою для відмови у задоволенні його вимог.
У судовому засіданні 25.09.2008 р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення господарського суду відповідно до ст. 85 ГПК України
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд
Вирішив:
Відмовити у задоволенні позову Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль, до відповідача - 1: Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця», Відповідача - 2: Пансіонату “Збруч» ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця», смт. Лазурне, Скадовського району, Херсонської області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-1: Фонду Державного майна України по Тернопільській області, про визнання недійсними рішень Ради обласного об'єднання міжгосподарських здравниць від 24.03.1993 року від 08.09.2006 р. та частково положень статутів Пансіонату “Збруч», які зареєстровані Скадовською райдержадміністрацією у 1998 році, та державним реєстратором Скадовської райдержадміністрації 13.11.2006 р.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “06» жовтня 2008 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя