29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"25" вересня 2008 р. Справа №14/4339-А
за позовом управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі м. Городок
до відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» м. Городок
про стягнення 7480,06 грн.
Суддя Гладюк Ю.В.
Секретар судового засідання Маєвська Н.В.
Представники сторін:
Позивач: Гребенюк О.Д. за довіреністю від 28.06.2008р.
Відповідач: Громик І.М. за довіреністю від 16.02.2007р.
з перервою в судовому засіданні
Суть спору. позивач в своєму позові просить стягнути з відповідача 7480,06 грн. заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку та виплату пільгових пенсій. Обгрунтовуючи позовні вимоги наводить наступне.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV, ч.1 п.п. 6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими "особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 у розмірі 20 відсотків.
Відповідно до п.п.6.8. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року.
Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
ВАТ "Сільгосптехніка" зареєстроване Городоцькою райдержадміністрацією 02.09.1996 року № 05519126 як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Городоцькому районі.
Зазначене підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (копії документів додаються).
Станом на 31.03.2008 року за ВАТ "Сільгосптехніка" утворилась заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 7480,06 грн. Ця заборгованість підтверджується розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення", та карткою особового рахунку.
Відповідач в відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує, зазначає таке.
В позовній заяві Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі вказує на те, що відповідно до п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак дане посилання є безпідставним, оскільки дана Інструкція суперечить вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до п.22 ч.і ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності.
Пенсійний фонд України згідно вимог Конституції України не має повноважень на встановлення і зміну розмірів податків, зборів і обов'язкових платежів а також на встановлення і зміну порядку їх сплати.
Згідно ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України суперечить Конституції України відповідно до вимог ст.9 КАС України вона не може застосовуватись при розгляді даної адміністративної справи.
2. Пунктом 7 частини 1 ст.64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»серед інших повноважень органам Пенсійного фонду надано право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески визначено як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій не являються страховими внесками, відповідно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не надано повноважень органам Пенсійного фонду звертатись з позовами в суд про стягнення вказаних витрат.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.176 ГК України організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не визначено строк сплати підприємствами фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Тобто в даному випадку у ВАТ «Сільгосптехніка»не виникло обов'язку по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 7480,06 грн.
При таких обставинах у суду немає жодної правової підстави стягувати з ВАТ «Сільгосптехніка»фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 7480,06 грн.
Враховуючи вищевикладене позов Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову виходячи з наступного.
Пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»серед інших повноважень органам Пенсійного фонду надано право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Статтю 1 зазначеного Закону страхові внески визначено як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Та обставина, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є об'єктом оподаткування збором на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (поряд із іншими виплатами на користь найманих працівників) не відносить зазначені витрати до кола загальнообов'язкових платежів.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктом 15 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Однак частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року було виключено відповідно до Закону України від 17 лютого 2000 року №1461-111, «Про внесення змін до деяких законів України».
Отже, в момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про пенсійне забезпечення" не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу.
Однак згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»прямо визначено обов'язок підприємства стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Заявлена до стягнення сума відшкодування підтверджується розрахунком та поданими документами.
Доводи відповідача спростовуються наведеним, а тому содом не приймаються.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі м. Городок до відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» м. Городок про стягнення 7480,06 грн. задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» (м. Городок, вул. Станційна, 5 код ЄДРПОУ 05519126) на користь управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі м. Городок, вул. Грушевського, 90) 7480,06 грн. заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку та виплату пільгових пенсій.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.