73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
02.10.2008 Справа № 10/284-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Решетніковій В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжрегіонального базового товарно-комерційного підприємства "Кредо"
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"
про стягнення 237114,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Волкова Е.А. (дов. б/н від 01.09.08р. )
від відповідача - Соловйова М.С., довіреність № 07/1389-08 від 01.02.2008 р.
Рішення оголошено у повному обсязі після закінчення розгляду справи.
Справу розглядається за межами встановленого ст. 69 ГПК України строку за клопотанням сторін (аркуш справи 64).
Розгляд справи розпочато 23.09.08р. з перервою до 02.10.08р. згідно зі ст.77 ГПК України.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 37114 грн. матеріальних збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань та 200000 грн. моральної шкоди.
Відповідач проти позову заперечує.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
"30" вересня 2004 року між ТОВ МБТКП "Кредо" та ВАТ "Херсонобленерго", був укладений договір про постачання електричної енергії № 1875, згідно з п.1 якого останній зобов'язався надійно постачати електричну енергію.
Згідно п. 2.1.2 Договору № 1875 постачальник зобов'язаний постачати позивачу електроенергію із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Однак, як посилається позивач, взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав і допустив підвищення напруги в електричній мережі, внаслідок чого 25.03.08. вийшло з ладу електрообладнання на об'єкті позивача - магазині, що знаходяться за адресою : м. Херсон, вул. Нафтовиків, 5.
Про виявлені недоліки 25.03.08р. на адресу ВАТ "ЕК" Херсонобленерго" та ХМЕМ було направлено лист з вимогою з'явитись для складання акту про порушення Правил користування електричною енергією з боку енергопостачальника. Проте, енергопостачальне підприємство для складення акту своїх представників не надіслало, у зв'язку з чим акт про порушення ПКЕЕ був складений представниками позивача у відсутності відповідача.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 8.3. "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою № 28 від 31.07.96р. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією.
Позивач вважає, що неналежним виконанням договірних зобов'язань енергопостачальником завдано майнові збитки у вигляді вартості втраченого майна та додаткових витрат, а саме витрат по демонтажу кабеля, світильників з лампами денного світла, прокладка кабелів, монтаж світильників, шпатлювання та пофарбування стін тощо.
Згідно з актом виконаних робіт, а також довідки про вартість виконаних підрядних робіт, загальна вартість робіт склала 27114 грн.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Позивач посилається, що підприємству також були завдані збитки у зв'язку з простоєм магазину та недотриманням денної виручки внаслідок постачання електроенергії, параметри якої перебувають поза межами показників, встановлених вимогами договору та державними стандартами. Отже відшкодуванню також підлягає прибуток у вигляді середньої денної виручки в сумі 10000 грн., який могло б одержати підприємство та який воно не одержало внаслідок погіршення якості електричної енергії, що постачалась ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" .
Таким чином, загальна сума заподіяних збитків складає: 37114 грн.
Також неналежним виконанням зобов'язанням було завдано моральну шкоду.
Основним видом діяльності МФТКП "Кредо" є продаж будівельних матеріалів. Позивач стверджує, що неможливість користуватись електричною енергією та, як наслідок, зупинка роботи магазину протягом шести діб, призвели до тимчасової втрати відносин з покупцями - споживачами послуг МБТКП "Кредо" , та як наслідок, втрати їх довіри, що в решті решт поставило під загрозу діяльність магазину, підірвало престиж підприємства та призвело до зниження ділової репутації. Також підприємству знадобився певний час та зусилля для відновлення електропроводки та придбання нового електрообладнання.
Враховуючи характер та обсяг немайнових втрат, спричинених невиконанням договірних зобов'язань, тяжкість вимушених змін у виробничих відносинах, ступінь зниження престижу та ділової репутації, розмір моральної шкоди позивач оцінив в 200000 грн.
Таким чином позивач просить стягнути з рахунку відповідача матеріальні збитки та моральну шкоду з посиланням на ст. ст. 23, 623 ЦК України та ст. 225 ГК України.
При цьому позивач зауважує, що моральна шкода у відповідності до ст. 23 ЦК України має бути йому відшкодована внаслідок порушення його прав відповідачем, тобто, на думку позивача, незалежно від підстав виникнення цих прав - незалежно від наявності або відсутності договірних взаємовідносин.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у суперечності , суд вважає , що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установленні вимоги щодо здійснення господарської діяльності, згідно зі ст. 224 ГК України повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна.
Аналогічна норма міститься в статті 22 ЦК України, відповідно до якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, вважаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Зазначені статті визначають загальні норми щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.
При цьому, відповідно до п. 3 ст. 216 ГК України господарсько - правова відповідальність базується на принципах згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності передбаченим законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення, який є підставою цивільно - правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єкт - боржник, об'єктивна сторона - правовідношення по зобов'язанням, об'єкт- правопорушення, суб'єктивна сторона - вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).
Позивач в якості доказу виходу з ладу електрообладнання внаслідок різкого підвищення напруги електроенергії з вини відповідача надано копію акту про порушення ПКЕЕ від 25.03.08р. та докладних листів працівників магазину.
Вищезазначений акт підписаний тільки працівниками позивача.
Необхідно зауважити, що відповідачем отримано лист №38 від 25.03.2008 року про виклик ремонтної бригади в зв'язку займанням електропроводки з причин неякісного постачання електроенергії на об'єкті по вул. Нафтовиків,5. Пунктом 6.47 Правил КЕЕ зазначено, що у разі отримання постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією повідомлення від споживача про відхилення показників якості електричної енергії від договірних значень сторони у дводенний термін мають організувати спільні вимірювання, провести їх аналіз та оформити двосторонній акт про якість електричної енергії. Але при виїзді представників Відповідача 25.03.2008 року на заміри показників якості електроенергії по вул. Нафтовиків представники Позивача виявились відсутніми. Тому заміри якості електроенергії на повітряній лінії 0,4кВт, що належить Відповідачу та від якої здійснено підключення Позивача, було здійснено без участі Позивача. При замірах якості електроенергії було встановлено, що дані показники відповідають нормам і 25.03.2008 р. не перевищували 225В, про що було проінформовано Позивача листом №10-2870-10 від 28.03.2008 р.
Також у п. 6.47. ПКЕЕ зазначено, що у випадку невідповідності параметрів якості електричної енергії показникам, передбаченим договором про постачання електричної енергії або договором про технічне забезпечення електропостачання, внаслідок дій (бездіяльності) постачальника електричної енергії або електропередавальної організації, споживач має право на відшкодування відповідно до законодавства України за розрахунковий період, в якому проводилися заміри, якщо інший термін постачання електричної енергії з відхиленням показників якості електричної енергії від договірних значень не буде доведено постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією).
Як було зазначено вище, позивач склав акт порушення ДКЕЕ за участю тільки своїх представників, про що свідчать їх підписи на акті порушення, проте, ч.4 п.6.47.ПКЕЕ передбачено, що у разі відмови постачальника електричної енергії провести необхідні вимірювання параметрів якості електричної енергії споживач має право сам організувати такі вимірювання із залученням організацій, які мають відповідні повноваження, надані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. За результатами вимірювань складається акт про якість електричної енергії, який підписується споживачем та представником організації, що проводила ці вимірювання. Акт подається (надсилається) постачальнику електричної енергії та/або електропередавальній організації для вжиття відповідних заходів та проведення перерахунку оплати за неякісну електричну енергію. У разі постачання неякісної електричної енергії постачальника електричної енергії має відшкодувати витрати споживача на проведення вимірювань. Тобто, позивачем при складанні даного акту про порушення ПКЕЕ від 25.06.2008 р. було порушено дані норми законодавства, а саме не було залучено організації, які мають відповідні повноваження, надані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики та не надіслано (надано) акт порушення ПКЕЕ Відповідачу.
Отже, даний акт не може бути належним доказом факту виходу з ладу електрообладнання внаслідок різкого підвищення напруги електроенергії з вини відповідача.
Таким чином позивачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 33 ГПК України не доведено тих обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Позивачем надано до суду довідку про вартість виконаних робіт та акт прийняття цих робіт вартістю 27114 грн. на підтвердження факту понесення збитків у вигляді вартості втраченого майна та додаткових витрат.
Отже, розмір збитків, який би підлягав відшкодуванню за умови доведеності протиправних дій відповідача та причинного зв'язку із наслідками складає 27114 грн. проте, враховуючи не доведеність наявності в діях відповідача складу правопорушення, в задоволенні даної вимоги має бути відмовлено.
За цих же обставин не підлягає задоволенню і вимоги про стягнення 10000 грн. не отриманого прибутку та 200000 грн. моральної шкоди.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити
2. Копію рішення надіслати сторонам
Суддя Л.І. Александрова