"17" вересня 2008 р. Справа № 4/241/08
Позивач: Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго»
вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв
Відповідач: Миколаївське міжрайонне управління водного господарства
вул. Веселинівська, 51-а, м. Миколаїв, 54036
суддя Дубова Т.М.
Від позивача Синяков В.С. дов. № 023/07-999 від 28.12.07р.
Від відповідача Куніна С.В. дов. № 10/210 від 31.03.8р.
Устименко С.С. дов.№ 10/735 від 17.09.08р.
СУТЬ СПОРА: стягнення пені за період з 05.06.07р. по 31.01.08р. за прострочку платежів за спожиту електроенергію у сумі 6433,50 грн.
Відповідач надав відзив, яким позов не визнав (арк.спр.138). Відносини між сторонами регулюються договором. Відповідач є бюджетною організацією, яка фінансується з державного бюджету, оплата проводиться по мірі надходження коштів.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 6433,50 грн. пені за термін з 05.06.07 до 31.01.08, посилаючись на неналежне виконання останнім своїх обов'язків за договором про постачання електричної енергії №44/469 від 10.03.2006р. в частині розрахунків, на підставі п.5.1 договору та додатку № 10 до нього та ст.ст.230, 231 та 232 Господарського кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають , виходячи з наступного:
06.05.2005р. сторони уклали договір № 38/333 про постачання електричної
енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача, згідно якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач споживати її у встановлених обсягах та оплачувати відповідно до п.3.2 договору та додатку № 10 до договору (арк.спр.8-18).
За термін з 01.05.07р. по 31.01.08р. позивач поставляв відповідачу
електроенергію , що підтверджується звітами відповідача та рахунками позивача , що виставлялись на оплату щомісячно (арк.спр.27-57).
Відповідач свої обов'язки по сплаті спожитої електроенергії за визначений термін
виконував неналежним чином, порушуючи умови договору, тому позивач нарахував відповідачеві пеню щодо кожного рахунку, починаючи з 05.06.07 до 28.01.08 на загальну суму 6433,50 грн. на підставі ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (арк.спр.19-26).
Між тим, у п.5.1 договору сторони передбачили відповідальність у виді пені за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком № 10.
Відповідно до п. 1 додатку № 10 до договору( а.с.18) у разі фінансування об»єктів споживача за рахунок бюджетних коштів на протязі поточного розрахункового періоду споживач зобов»язується здійснювати планові платежі за електроенергію у терміни і в рамках надходження коштів.
При цьому, в договорі сторони не узгодили порядок контролю позивачем строків та сум надходження коштів до відповідача, затверджених кошторисом.
Отже, посилання позивача на порушення відповідачем строків розрахунків, визначених у додатку № 10 до договору, є безпідставним.
Надані відповідачем відомості (а.с.139-155, 158-170) свідчать, про недостатність та несвоєчасність фінансування потреби відповідача в електроенергії та перерахування коштів відповідачем за використану електроенергію відразу після отримання її з Держбюджету, відсутність заборгованості за спожиту електроенергію станом на 28.01.08р.
За таких обставин, підстав для покладення відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань на відповідача у суду немає.
Крім того, частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В той же час, ч. 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. Виходячи з цього, пеня, встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання, але за 6 місяців та в межах строку позовної давності -1 рік, встановленого ст.258 ЦК України для стягнення неустойки, штрафу, пені. За цих обставин строк позовної давності слід обчислювати щодо кожного дня прострочки виконання зобов'язання за попередні шість місяців з дня подання позову щодо кожного дня окремо.
Тому, обчислена позивачем пеня по рахунках від 28.06.07, 28.07.07, 28.08.07, 28.09.07, 28.10 .07, 28.11.07 на загальну суму 4165.20грн. , нарахована з пропуском строку, передбаченим ч.6 ст.232 ГК України.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень; позивач позовні вимоги належним чином не обґрунтував та відповідними доказами не підтвердив.
Враховуючи викладене, в позові слід відмовити повністю, судові витрати слід віднести на позивача
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України , суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 24.09.2008
Суддя