справа № 5020-4/203
"24" вересня 2008 р. 12:57 м. Севастополь
За адміністративним позовом
Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополя, 99001)
до відповідача: Приватного малого підприємства «Юлий Цезарь»(вул. Горпіщенко, 98-32, місто Севастополь, 99022)
про стягнення заборгованості в розмірі 681,32 грн.,
суддя Остапова К.А.,
при секретарі судового засідання Лебедеві С.О.,
За участю представників:
Від позивача: Ліннік О. В., довіреність №1141/9/10 від 08.05.2008,
Від відповідача: не з'явився,
Суть спору: Державна податкова інспекція в Нахімовському районі міста Севастополя звернулась до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Приватного малого підприємства «Юлий Цезарь»про стягнення заборгованості в розмірі 681,32 грн.
Ухвалою від 02.06.2008 відкрите провадження в адміністративній справі №5020-4/203 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 01.07.2008.
Відповідач явку свого представника в попереднє судове засідання не забезпечив, про причину нез'явлення суд не повідомив, про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлений належним чином, витребувані документи не представив, у тому числі письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
За наслідками підготовчого провадження ухвалою від 01.07.2008 справу призначено до судового розгляду на 26.08.2008.
В судовому розгляді оголошувалась перерва до 24.09.2008.
Відповідач явку повноважних представників в судове засідання 24.09.2008 не забезпечив, про причину нез'явлення суд не повідомив, про дату, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином.
Суд визнав за можливе вирішити спір по суті по наявним у справі матеріалам в зв'язку з тим, що вони в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.
Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Згідно зі статтями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
Приватне мале підприємство «Юлий Цезарь»зареєстровано Нахімовською районною державною адміністрацією міста Севастополя 10.02.1995, перебуває на обліку як платник податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в Державній податковій інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя.
Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 (із змінами і доповненнями, далі -Закон №2181) під податковою декларацією, розрахунком (далі - податкова декларація) розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4 статті 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, що вказує в податковій декларації.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається погодженим із дня надання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом є один календарний місяць, у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
28.02.2008 позивачем було проведено документальну невиїзну перевірку щодо ненадання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень 2008 року.
За результатами перевірки був складений Акт №27/15-233/20311513 від 28.02.2008.
В зазначеному Акті було зафіксовано порушення відповідачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий період, що дорівнює: календарному місяцю -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, тобто підприємством порушені строки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість.
За результатами перевірки відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 керівництвом податкового органу було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000291520/0 від 28.02.2008 на суму 680,00 грн.
Зазначене рішення було отримано директором підприємства відповідача особисто, про що є його підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.
Застосована штрафна санкція відповідачем погашена не була.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням наявності пені в розмірі 1,32 грн. склала 681,32 грн.
В добровільному порядку відповідач погашення боргу не провив.
Контроль за надходженням грошових коштів, що підлягають внесенню до бюджету, здійснює Державна податкова інспекція в Нахімовському районі міста Севастополя.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»активи платників податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Належних доказів оплати заборгованості перед позивачем відповідачем суду не представлено.
Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного малого підприємства «Юлий Цезарь» (вул. Горпіщенко, 98-32, місто Севастополь, 99022, ідентифікаційний код 23011513) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 681,32 грн. на р/р 31111029700008, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035606, код платежу -14010100, банк одержувача - ГУ ДКУ в місті Севастополі.
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.
Суддя
К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку частини третьої
статті 160 КАС України
29.09.2008.