Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "22" вересня 2008 р.
Справа № 16/474
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін
від позивача Демченко Л.П., дов. №49 від 24.05.08р.
від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (м.Київ)
до Споживчого товариства "ІБР" (смт.Чуднів)
про стягнення 24344,45 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 24344,45 грн., з яких 23709,17 грн. боргу за виконані роботи (технічне обслуговування) і використані запасні частини та 635,28 грн. 3% річних.
Заявою №180 від 09.07.08р. позивач зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути на свою користь з відповідача 24341,37 грн., з яких 23706,17 грн. боргу за виконані роботи і використані запасні частини та 635,20 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала згідно заяви про зменшення позовних вимог в сумі 24341,37 грн., зокрема, зазначила, що позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування техніки та надав запасні частини. При чому, надання вказаних послуг та запасних частин не було гарантійними зобов'язаннями позивача, а надавались вони на підставі усних угод між сторонами. У зв'язку з цим, на думку позивача, між сторонами виникли цивільно-правові зобов'язання, зокрема, у відповідача - зобов'язання щодо оплати отриманих послуг та запасних частин.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.58,59) проти позову заперечив, зокрема, вважає, що надання послуг по технічному обслуговуванню техніки було обов'язком позивача згідно укладених між сторонами договорів купівлі-продажу: №67 від 16.05.05р. та №69 від 06.06.05р. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що у нього не виникло зобов'язання щодо оплати отриманих від позивача послуг та запасних частин.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено два договори купівлі-продажу: №67 від 16.05.05р. та №69 від 06.06.05р.
Відповідно до договору купівлі-продажу №67 від 16.05.05р. відповідач отримав від позивача екскаватор JS 330LS загальною вартістю 1185969,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-074 від 14.06.05р.(а.с.64).
А згідно з договором купівлі-продажу №69 від 06.06.05р. відповідач отримав від позивача гідромолот НR 2350 з гідролінією загальною вартістю 285000,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-101 від 05.07.05р.(а.с.69).
Відповідно до пп.6.1 обох договорів було визначено, що постачальник (позивач) надає на обладнання гарантію строком на дванадцять місяців з дати поставки.
Згідно з пп.6.3 вищевказаних договорів, сторони передбачили, що напротязі гарантійного терміну усі вузли та деталі обладнання, несправність яких виникла в результаті виробничого дефекту або дефекту матеріалів, з яких виготовлені такі вузли та деталі, будуть відремонтовані за рахунок постачальника (позивача), а у випадку неможливості ремонту - замінені на нові, за винятком: скла; деталей обладнання, які в процесі роботи обладнання стикаються з землею; деталей, що зношуються в процесі їх використання; деталей виведених з ладу внаслідок необережного поводження або недотримання інструкцій з експлуатації обладнання, виданих постачальником; псування обладнання внаслідок стихійних і інших негараздів, що не мають прямого зв'язку із його функціонуванням.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, згідно усної домовленості між сторонами, позивач поставив відповідачу запасні частини, що є витратним матеріалом та здійснив роботи з технічного обслуговування техніки на загальну суму 26206,17 грн., що підтверджується: видатковими накладними: №РН-150 від 18.08.05р., №РН-151 від 18.08.05р., №РН-174 від 13.09.05р., №РН-203 від 21.10.05р., №РН-0000043 від 14.02.06р., №РН-0000302 від 08.09.06р.(а.с.12,15,16,19-21), довіреностями: серії ЯКЦ №553723 від 19.08.05р., серії ЯКЦ №553729 від 15.09.05р. (а.с13,14,17,18), Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за підписами обох сторін: №ОУ-000057 від 18.09.05р., №ОУ-000076 від 21.10.05р.(а.с.9,10), Актом на технічне обслуговування за підписами обох сторін №0000000157 від 06.09.06р.(а.с.11).
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.4 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.
Таким чином, за фактом поставки позивачем відповідачу товару та здійсненням позивачем робіт з технічного обслуговування техніки, у відповідача виникло зобов'язання щодо їх оплати.
Крім цього, згідно з умовами вищевказаних договорів, на поставку запчастин не поширюється дія гарантійного терміну згідно з пп.6.3 цих договорів, оскільки дані запчастини відносяться до витратних матеріалів, у зв'язку з чим повинні бути оплачені замовником (відповідачем).
Свої зобов'язання щодо оплати отриманих запчастин та за виконані роботи відповідач виконав частково, сплативши позивачу, згідно його даних, в загальній сумі - 2500,00 грн.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Подані позивачем докази свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на момент вирішення спору становить 23706,17грн., що підтверджується підписаним позивачем актом взаємних розрахунків станом на 09.06.08р.(а.с.36), довідкою позивача №191 від 22.09.08р.(а.с.76) та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензію позивача №72 від 10.05.07р. (вимогу в розумінні ст.530 ЦК України), відповідач залишив без задоволення (а.с.23).
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача розмір 3% річних становить 635,20 грн. (а.с.56).
Розрахунок обгрунтований та відповідає чинному законодавству.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи.
Відповідач доказів сплати боргу не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі - 24341,37 грн., з яких 23706,17 грн. боргу за виконані роботи і використані запасні частини та 635,20 грн. 3% річних.
В решті позову відмовити у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Споживчого товариства "ІБР", 13200, смт.Чуднів Житомирської області, вул.50-річчя Жовтня,71, ідентифікаційний код 31624588:
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері", 04086, м.Київ, вул.Петропавлівська,54-А, ідентифікаційний код 32828388 - 23706,17 грн. боргу за виконані роботи і використані запасні частини, 635,20 грн. 3% річних, 243,40 грн. державного мита, 117,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК Ураїни.
Суддя
Гансецький В.П.
Дата підписання рішення 22.09.08р.
Друк: 3 прим.:
1 - у справу,
2,3 - сторонам.