Запорізької області
14.05.08 Справа № 12/13-7/171/08
Суддя Кутищева Н.С.
За позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, м. Мелітополь, Запорізька область
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО Металресурс», м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача : Те-Левіна Г.В., дов. № 03 від 02.01.2008р.
Від відповідача : Мартиненко А.В., дов. б/н від 15.04.2008р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 28338грн. 74коп. заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 73 укладеного 10 грудня 2004р.
Господарським судом Чернівецької області, на підставі ст. 17 ГПК України, за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області була надіслана справа № 12/13.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. № 385 від 19.03.2008 р. справа № 12/13 була передана на розгляд судді Кутіщевій Н.С.
Ухвалою суду від 19.03.2008р. справа № 12/13 прийнята до провадження, справі присвоєно № 12/13-7/171/08, судове засідання призначено на 26.03.2008р. Судове засідання відкладалось до 14.05.2008р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, що викладені в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування посилається на договір №73 від 10.12.2004р., ст.ст. 509, 525, 526, 527, 625 ЦК України.
Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, поскільки у відповідача не настав строк оплати.
За усним клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
10 грудня 2004 р. між Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж (надалі -позивач) та ТОВ “ВО “Металресурс» (надалі -відповідач) укладений договір на постачання теплової енергії.
Згідно з п. 1. 8 договору, подача теплоносія проводиться після подання споживачем (субспоживачем) актів про промивання, гідро іспит та готовність системи опалення до прийняття теплоносія та акту звірки з енергопостачальною організацією для визначення наявності заборгованості та терміну погашення заборгованості за відпущене тепло. Акти повинні подаватись до 15 вересня кожного року.
Відповідно до предмету договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячий воді споживачу, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що э його невід'ємною частинною.
Згідно з п. 2.2.1 споживач зобов'язується проводити сплату за теплову енергію у вигляді грошових коштів шляхом перерахування на рахунок енергопостачальної організації 100% вартості теплової енергії, що запланована для поставки у відповідному місяці.
Згідно з п. 3.2 договору, споживач проводить оплату за спожиту теплову енергію згідно з цим договором і діючим законодавством.
Строк оплати в договорі сторонами конкретно не встановлений.
Розділом 2 договору, передбачені умови щодо розрахунків за теплову енергію.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надану теплову енергію, втім, позивачем не надано документальних доказів, який за договором є доказом надання та прийняття відповідачем даних послуг та підставою для проведення розрахунків, а саме : актів приймання -передачі, чи інші документи первинної бухгалтерської звітності.
Згідно з п. 2.2.5 договору, облік відпускаємої теплової енергії проводиться по приладах обліку, встановлених на тепловому вводі споживача. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку. Щомісячно не пізніше 22-го числа споживач надає показання приладів енергопостачальної організації. При відсутності або знятті приладів обліку на ремонт та повірку кількість відпущеної теплової енергії споживачу нараховується енергопостачальною організацією, виходячи з теплового навантаження споживача розрахунковим способом. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місяця встановлення приладі обліку.
Позивач доказів виконання ним п. 2.2.5 договору не надав.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново -господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарського -договірними зобов'язаннями .
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі : вільного волевиявлення , коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь -які умови договору , що не суперечить законодавству .
Виходячи з викладеного, позивачем не надано суду підписаних сторонами актів виконаних робіт, які б були оформлені відповідно до вимог договору та законодавства України, відсутні докази направлення і одержання відповідачем актів, відсутні докази виконання п. 2.2.5 договору, тому відсутні правові підстави для задоволення позову, поскільки у відповідача не настав строк оплати і вимоги є необґрунтованими належними доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В позові слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України , судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України , суд:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної чинності через 10 днів з моменту його підписання.
Дата підписання рішення “20»травня 2008р.
Суддя Н.С. Кутіщева