79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.07.08 Справа № 7/334
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Городечна М.І.
Кузь В.Л.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Фудз Трейд»
на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.02.2008р.
у справі № 7/334
за позовом ТзОВ «Фудз Трейд», м. Рівне
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія», м. Рівне
2. Приватного підприємства «Орхідея-Суми», м. Суми
про стягнення на суму 13322,47 грн.
за участю представників:
від позивача -не з'явився;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився.
Сторони належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції -листів, якими надіслано ухвалу апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи у судовому засіданні), які є в матеріалах справи.
1 липня 2007 року на адресу апеляційного господарського суду поступила телеграма від позивача (скаржника) у справі з клопотанням здійснювати розгляд цієї справи за відсутності його представника , а також про повну підтримку вимог апеляційної скарги.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.02.2008р., суддя Пєтухов М.Г., провадження у справі в частині стягнення 3999 грн. 99 коп. боргу припинено, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), п.п.1, 2, 12, 13 Інструкції Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318), а також зокрема тим, що:
- після звернення позивача з позовом до господарського суду відповідачем 2 платіжним дорученням № 3684 від 11.12.2007р. сплачено заборгованість в сумі 3999,99 грн., в зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення даної суми боргу слід припинити за відсутністю предмету спору;
- враховуючи, що при отриманні товару по інших накладних відповідач 2 надавав прозивачу довіреності на отримання цінностей, а також те, що позивач додав до позову копію накладної № ФТ-0033612 від 12.08.2006р. без підпису особи, що мала представляти відповідача 2, і копію цієї ж накладної з підписом незазначеної особи та взагалі не надав довіреності на отримання цінностей по вказаній накладній, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факт отримання товару по накладній № ФТ-0033612 від 12.08.2006р. і в задовленні позову в цій частині слід відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Фудз Трейд», позивач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 27.02.2008р. у справі № 7/334 скасувати, прийняти нове рішення, яким постановити стягнути з ПП «Орхідея-Суми»на користь ТзОВ «Фудз Трейд»9323,47 грн. заборгованості, державне мито у сумі 133,23 грн. та оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
Скаржник посилається зокрема на те, що рішення суду першої інстанції суперечить фактичним обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права; відсутність довіреності на отримання товару не може бути підставою для відмови у позові, оскільки така обставина свідчить лише про неналежне ведення позивачем бухгалтерського обліку, а не про відсутність зобов'язань ПП «Орхідея-Суми»перед позивачем за видатковою накладною.
ПП «Орхідея-Суми», відповідач 2 у справі, подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Рівненської області від 27.02.2008р. у справі № 7/334 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення з підстав правомірності і обґрунтованості рішення.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, суд встановив наступне.
ТзОВ «Фудз Трейд»звернулося до господарського суду з позовом до ТзОВ «Рівненська продуктова компанія»та ПП «Орхідея-Суми»про стягнення з з відповідачів солідарно 13322,47 грн. основного боргу за поставлені продукти харчування.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач подав заяву про зміну позовних вимог в якій вказує, що у зв'язку з закінченням 12.09.2007р. дії договору поруки від 12.09.2005р. між ТзОВ «Фудз трейд» та ТзОВ «Рівненська продуктова компанія»на основі ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється і ТзОВ «Рівненська продуктова компанія» не несе відповідальності за невиконання зобов'язань ПП «Орхідея-Суми», тому борг в сумі 13322,47 грн. просить стягнути з ПП «Орхідея-Суми».
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, на основі дилерського договору № 12/09-05 від 12.09.2005р. (а.с.а.с.9-10) по відповідних накладних, відповідно до довіреностей відповідача 2 - ПП «Орхідея-Суми»(а.с.а.с.13-24), позивач поставляв відповідачу 2 продукти харчування. Як вбачається з розрахунку суми позову (в позовній заяві) та акту звірки взаєморозрахунків (а.с.61) за станом на 10.08.2006р. заборгованість ПП «Орхідея-Суми»перед позивачем складала 3999,99 грн.
Розбіжність суми заборгованості в акті звірки (4480,68 грн.) та фактичної заборгованості (3999,99 грн.) відповідач 2 (у відзиві на позовну заяву у суді першої інстанції (а.с.60)) пояснює тим, що сума 480,68 грн.перерахована 10.08.2006р. та за станом на 11.08.2006р. не встигла надійти на розрахунковий рахунок позивача. Цей факт не оспорюється (не спростовано) позивачем, що вбачається і з розрахунку суми боргу (сума боргу, заявлена в суді першої інстанції, складає 13322,47 грн. (3999,99 грн. визнана і сплачена відповідачем 2) + 9323,47 грн. (спірна сума вартості товару по видатковій накладній накладній № ФТ-0033612 від 12 серпня 2006р.)).
Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.
Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з п.3.3 ділерського договору № 12/09-05 від 12.09.2005р., відповідач 2 мав провести розрахунок протягом 30 календарних днів з дати отримання кожної окремої партії товару.
Після звернення позивача з позовом до господарського суду, відповідачем 2 платіжним дорученням № 3684 від 11.12.2007р. сплачено заборгованість в сумі 3999,99 грн., що не заперечується позивачем, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно провадження у справі в частині стягнення цієї суми боргу припинив за відсутністю предмету спору.
У матеріалах справи є подана та завірена позивачем копія накладної № ФТ-0033612 від 12.08.2006р. на відпуск товару відповідачу 2, на якій відсутній підпис представника відповідача 2 про отримання товару (а.с.24).
У зв'язку з цією обставиною та клопотанням відповідача 2 ухвалами суду першої інстанції від 22.01.2008р. і 13.02.2008р. у цій справі позивача було зобов'язано подати суду оригінал накладної № ФТ-0033612 від 12.08.2006р. та копію довіреності відповідача 2 на отримання товару по цій накладній, оригінал якої представити в засідання для огляду.
На виконання ухвал місцевого господарсьокго суду позивачем подано іншу копію накладної № ФТ-0033612 від 12.08.2006р. яка в графі прийняття товару містить підпис невстановленої особи без зазначення прізвища та ініціалів і без відмітки номера та дати довіреності, по якій отримано товар (а.с.65). Копію довіреності відповідача 2 на отримання товару по цій накладній позивачем ні суду першої, ні апеляційної інстанцій не подано.
Згідно з абз.1 п.1.1 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку N КО-1 і N М-20 (із змінами і доповненнями), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 27 липня 1998 р. N 263 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 1998 р. за N 508/2948), типові форми первинного обліку N КО-1 "Прибутковий касовий ордер" та N М-20 "Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей" є обов'язковими для застосування всіма підприємствами, організаціями, філіями, відділеннями, іншими структурними підрозділами, що розташовані за межами їх територій (далі - підприємства), незалежно від форм власності та господарювання. Приймання готівки в касу бюджетної установи оформлюється прибутковим касовим ордером N КО-1, а типова форма первинного обліку N М-20 застосовується бюджетними установами для оформлення відпуску товарно-матеріальних цінностей суб'єктам підприємницької діяльності.
Згідно з п.2.2 вищезгаданої Інструкції накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (типова форма N М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.
Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (типова форма N М-20) виписується підприємством, що здійснює відпуск товарно-матеріальних цінностей, у трьох примірниках на підставі договору (контракту), нарядів, інших відповідних документів та підписується особою, яка надала дозвіл на відпуск товарно-матеріальних цінностей, і головним бухгалтером.
Перший примірник надається підприємству-одержувачеві товарно-матеріальних цінностей як супровідний документ і як підстава для їх оприбуткування, другий - залишається на складі підприємства-постачальника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, третій - передається пропускному пункту для контролю за вивозом товарно-матеріальних цінностей за межі території підприємства (філії, відділення, відособленого підрозділу). Другий та третій примірники вказаними службами передаються до бухгалтерії для включення до обліку.
Заповнення накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (типова форма N М-20) здійснює відповідний структурний підрозділ центрального апарату управління підприємства або інша посадова особа, призначена керівником цього підприємства, а рядок "Усього відпущено" та графу 8 заповнює матеріально відповідальна особа, яка здійснила відпуск товарно-матеріальних цінностей.
Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (типова форма N М-20) оформлюється на кожну партію вантажу в такій послідовності:
- під заголовком вказується дата виписки накладної;
- у рядках "Виробник (постачальник)", "Одержувач" записуються найменування підприємств (організацій), що проводять, відповідно, відпуск (списання) і одержання (оприбуткування) перелічених у накладній товарно-матеріальних цінностей;
- у рядку "Замовник (платник)" вказується найменування підприємства (організації), що проводить оплату замовлених і отриманих товарно-матеріальних цінностей;
- у рядках "Виробник (постачальник)", "Одержувач" та "Замовник (платник)" проставляються їх ідентифікаційні коди за ЄДРПОУ;
- у рядку "Підстава" записується N документа, що є підставою для видачі товарно-матеріальних цінностей;
- у рядку "Через кого" записуються ініціали і прізвище одержувача, N та дата видачі довіреності;
- у рядку "Додаток до товарно-транспортної накладної (серія, номер)" вказуються серія і номер відповідної товарно-транспортної накладної (типова форма N 1-ТН, форма N 1-ТНспирт), згідно з якою транспортуються відпущені підприємством-постачальником товарно-матеріальні цінності;
- у графах з 3 до 7, 9 записуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру (код і її найменування), кількість (підлягає відпущенню і фактично відпущено) та ціна окремо кожного виду товарно-матеріальних цінностей, що відпускаються;
- у графі 10 вказується загальна вартість відпущених товарно-матеріальних цінностей;
- у рядку "Усього відпущено" проставляється кількість (літерами) відпущених найменувань товарно-матеріальних цінностей;
- у рядку "На суму" вказується загальна вартість (літерами) відпущених товарно-матеріальних цінностей;
- у рядку "Відпуск дозволив" вказується посадова особа (ініціали та прізвище), яка своїм підписом дозволяє відпуск товарно-матеріальних цінностей;
- у рядку "Відпустив" вказується матеріально відповідальна особа, яка своїм підписом засвідчує відпуск товарно-матеріальних цінностей;
- у рядку "Головний бухгалтер" розписується головний бухгалтер підприємства-виробника або особа, яка на те уповноважена.
- у рядку "Одержав" вказується особа, яка одержала товарно-матеріальні цінності і яка своїм підписом підтверджує їх одержання.
Згідно з п.1 Інструкції Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (із змінами і доповненнями), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318) (далі Інструкція), інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємство).
Згідно з п.2 вищезгаданої Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Згідно з п.12 Інструкції забороняється відпускати цінності у випадках:
а) подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами;
б) подання довіреності, яка має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність;
в) відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу;
г) закінчення строку дії довіреності;
д) одержання повідомлення підприємства-одержувача цінностей про анулювання довіреності.
Згідно з абз.1, абз.2 п.13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.
Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи те, що при отриманні товару по інших накладних відповідач 2 надавав прозивачу довіреності на отримання цінностей (а.с.13-23), а також те, що позивач додав до позову копію накладної № ФТ-0033612 від 12.08.2006р. без підпису особи, що мала представляти відповідача 2 і копію цієї ж накладної з підписом незазначеної (невизначеної) особи, та не надав суду довіреності на отримання цінностей по вказаній накладній, суд апеляційної інтанції погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено факт отримання товару по накладній № ФТ-0033612 від 12.08.2006р. і в задовленні позову в цій частині слід відмовити.
Також, апеляційний господарський суд відзначає, що посилання скаржника на те, зокрема, що:
- відсутність довіреності на отримання товару не може бути підставою для відмови у позові, оскільки така обставина свідчить лише про неналежне ведення позивачем бухгалтерського обліку, а не про відсутність зобов'язань ПП «Орхідея-Суми»перед позивачем за видатковою накладною;
- місцевий господарський суд неправомірно поставив під сумнів дійсність накладної ФТ 0033612 від 12.08.2006р., проте в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена копія цього документу, а оригінал накладної неодноразово пред'являвся суду лдля ознайомлення,
є безпідставними з огляду на вищенаведені норми законодавства, а також, з огляду на те, що нотаріально завірена копія вищезгаданої видаткової накладної підтверджує лише її відповідність оригіналу цього документу, проте жодним чином не підтверджує її дійсність як фінансового документу бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позивач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність і безпідставність оскарженого рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:
1. Залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 27.02.2008 року у справі № 7/334 без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Фудз Трейд»- без задоволення.
2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку
Постанова оформлена і підписана 29.09.2008р.
Головуючий-суддя Процик Т.С.
суддя Городечна М.І.
суддя Кузь В.Л.