Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"15" серпня 2008 р. Справа № А4/176-08/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши справу
за позовом
Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства
«Дніпро»
до
Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції
про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
секретар судового засідання: Павленко О.Є.
за участю представників:
від позивача
Бражнікова Т.О., довір. № 3 від 06.05.2008 р.,
Павличенко С.Л., довір. № 2 від 06.05.2008 р.
від відповідача
Віценко А.В., довір № 2698/В/10 від 24.04.2008 р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.08.2008 р. о 10 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19.08.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Обставини справи:
У березні 2008 р. приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Дніпро»(далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) та відділення Державного казначейства у Кагарлицькому районі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 18.12.2007 р. № 0006721500/0, від 17.01.2008 р. № 0006721500/1 та стягнення бюджетної заборгованості на суму 39872,00 грн.
Провадження у даній адміністративній справі було відкрито ухвалою господарського суду від 11.04.2008 р.
В процесі розгляду справи позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги. Остаточно згідно із заявою, поданою 10.06.2008 р., ПОСП «Дніпро»заявлено позов до Кагарлицької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2007 р. №0006721500/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування за декларацією з ПДВ за жовтень 2007 р. в сумі 39872 грн.
У зв'язку із призначенням судді Попікової О.В. суддею Київського апеляційного господарського суду ухвалою голови господарського суду Київської області від 19.06.2008 р. справу передано для розгляду судді Бабкіній В.М.
Ухвалою від 23.06.2008 р. справу прийнято до провадження суддею Бабкіною В.М. з присвоєнням їй номера А4/176-08/20.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки ПОСП «Дніпро»є сільськогосподарським товаровиробником, яке проводило оподаткування операцій з продажу переробним підприємствам м'яса живою вагою за 0% ставкою ПДВ відповідно до пп. 6.2.6 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»і відображало суми сплаченого ним ПДВ у загальній декларації з податку на додану вартість, зокрема, у жовтні 2007 р.
Представники позивача в судових засіданнях 08.07.2008 р., 25.07.2008 р., 15.08.2008 р. позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судових засіданнях проти позовних вимог заперечили, подавши суду заперечення на позов № 3058/10/10 від 14.05.2008р., у якому Кагарлицька ОДПІ просить суд відмовити у задоволенні вимог товариства, посилаючись, зокрема, на те, що позивач не має права на отримання заявленого за загальною декларацією з ПДВ бюджетного відшкодування, оскільки операції з поставки молока і м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, пов'язаний з придбанням ТМЦ для виробництва зазначених товарів, підлягають відображенню в скороченій декларації № 1 відповідно до п. 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість»та постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 596. У зв'язку з викладеним відповідач вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене ним у відповідності до чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Кагарлицькою об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2007 року, за результатами якої був складений акт № 517/15-00/03754863 від 18.12.2007 р.
В акті перевірки зазначено, що згідно п. 2 постанови КМУ № 805 від 12.05.1999 р. «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій с/г товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі»(зі змінами від 28.03.2007 р.), де вказано, що сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою, підприємство втратило право відносити до податкового кредиту суми ПДВ для розрахунків з бюджетом.
Таким чином податковою інспекцією зроблений висновок про те, що позивачем неправомірно заявлено 39872 грн. до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок.
На підставі акта перевірки Кагарлицькою ОДПІ 18.12.2007 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006721500/0, яким позивачу було зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2007 р. в розмірі 39872,00 грн., з вимогою про скасування якого і звернулось до господарського суду ПОСП «Дніпро».
Судом встановлено, що ПОСП «Дніпро»є сільськогосподарським товаровиробником.
Загальний порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначений п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким господарські операції оподатковуються у загальній декларації з ПДВ.
Так, згідно з приписами пп. 7.7.1 вказаного п. 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Однак для сільськогосподарських товаровиробників, до яких належить і позивач у даній справі, як виключення із загального порядку законом встановлений спеціальний порядок обліку та сплати податку на додану вартість з операцій поставки товарів власного виробництва.
Так, пунктом 11.21 статті 11 Закону (в редакції, чинній на момент подання товариством декларації) визначено, що до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Однак вимоги наведеного п. 11.21 статті 11 Закону поширюються на ті операції, податок з яких залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства, не сплачується до бюджету і обліковується за ставкою 20%.
Згідно приписів підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на момент подання позивачем декларації з ПДВ за січень 2008 р., до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання та поставки переробним підприємствам аналогічної імпортованої продукції оподатковуються за нульовою ставкою.
Пункт 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на момент подання позивачем декларації з ПДВ за січень 2008 р., містить більш конкретне визначення механізму оподаткування та порядку сплати до бюджету податку саме з операцій поставки сільськогосподарськими підприємствами молока та м'яса живою вагою власного виробництва переробним підприємствам, порівняно з п. 11.21 статті 11 Закону.
Так, згідно приписів пункту 11.29 статті 11 до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Тобто для сільськогосподарських товаровиробників за поставками переробним підприємствам власної продукції -молока та м'яса живою вагою -не передбачено винятку із загального порядку нарахування і сплати податку на додану вартість до бюджету, а тому відповідно до вимог пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону такі операції відображаються в загальній податковій декларації.
Стосовно спеціального порядку використання коштів суд вважає за необхідне зазначити, що порядок акумуляції та використання сум ПДВ, які не сплачуються до бюджету, а залишаються в розпорядженні сільськогосподарських підприємств і спрямовуються на підтримку власного виробництва, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 374), якою затверджений Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.
Пунктом 1 даної постанови зазначено, що цим Порядком визначається механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.
Пунктом 4 тієї ж постанови встановлено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.
Таким чином операції з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою не включаються до спеціальної декларації з ПДВ.
Окрім того, порядок формування та заповнення податкової декларації з ПДВ визначений наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, згідно з п. 1.2 якого до скороченої податкової декларації включаються лише ті операції, на які поширюється спеціальний режим оподаткування, визначений п. 11.21, п. 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», з яких ПДВ не підлягає сплаті до бюджету.
Оподаткування ж операцій з поставки сільськогосподарськими товаровиробниками м'яса живою вагою переробним підприємствам, як вже зазначалося, врегульоване п. 6.2.6 статті 6 Закону, здійснюється за нульовою ставкою, і вимоги пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 на ці операції не поширюються.
В акті перевірки зазначено, що завищення податкового кредиту позивачем відбулося в порушення п. 2 постанови КМУ № 805 від 12.05.1999 р. (зі змінами від 28.03.2007 р.), проте до моменту внесення змін постановою КМУ від 28.03.2007 р. № 596 редакція п.2 зазначеної постанови КМУ № 805 від 12.05.1999 р. була наступною: «Сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому податковий кредит, що складається із сум податку на додану вартість, сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу власних валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається до податкової декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією».
Після внесення змін постановою КМУ від 28.03.2007 р. № 596 до зазначеної постанови редакція пункту 2 стала такою: «Сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою».
При цьому наведені зміни у постанові Кабінету Міністрів України не впливають на зазначені вище норми законодавства щодо не включення до спеціальної декларації з ПДВ операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою і не можуть покладатися в основу висновку щодо правомірності (чи неправомірності) визначення платником суми бюджетного відшкодування за такими операціями.
Також суд бере до уваги лист ДПА України від 11.07.2008 р. № 13980/7/16-1117, яким доведено до податкових органів України про необхідність забезпечення виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.06.2008 р. щодо включення сільськогосподарськими товаровиробниками податкового кредиту за операціями з поставки молока та м'яса у живій вазі переробним підприємствам за нульовою ставкою до податкової декларації платника ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією за податкові періоди 2007-2008 рр., за які такий податковий кредит не відшкодований.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Згідно з приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень правомірності прийнятого ним спірного рішення не довів, доказів, які б спростували доводи позивача, суду не надав.
Оскільки суд визнав відсутність порушень чинного законодавства з боку позивача при формуванні податкового кредиту за загальною декларацією зі сплати ПДВ, то, відповідно, підстави для прийняття Кагарлицькою ОДПІ спірного податкового повідомлення-рішення були відсутніми, а тому позовні вимоги ПОСП «Дніпро»підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 67, 124 Конституції, ст.ст. 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2007 р. №0006721500/0.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Дніпро»(09210, Київська область, Кагарлицький район, с. Стайки, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 03754863) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -19.08.2008 року.