Справа № 07/1176а
"29" вересня 2008 р.
15год., м. Черкаси
За адміністративним позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»
до державної податкової інспекції у м. Ватутіне
про скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Ковба І.М.
Представники сторін:
від позивача: Мельник А.Ю. - за довіреністю 24.09.2008р.;
від відповідача: Гудзенко А.В. - за довіреністю від 24.09.2008р., Мінько С.К. -за довіреністю від 21.07.2008р.
Заявлено адміністративний позов про скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 03.03.2007р. №0000122301/0 про застосування до позивача передбаченого пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -Закон №2181-ІІІ) штрафу в сумі 8290грн. 01коп. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
В обґрунтування позову позивач вказав на невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі -Закон №509-ХІІ), Закону №2181-ІІІ, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.08.2005р. №327 (із змінами та доповненнями), Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253 (із змінами і доповненнями), та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110 (із змінами та доповненнями).
Зокрема, позивач вказав на таке:
номер спірного податкового повідомлення-рішення не відповідає номеру первинного податкового повідомлення-рішення, в результаті адміністративного оскарження якого і було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення;
первинне податкове повідомлення-рішення, в результаті адміністративного оскарження якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, скасоване постановою господарського суду Черкаської області від 16.04.2007р. у справі №07/1121а, при цьому акт перевірки, на підставі, якого було прийняте первинне податкове повідомлення-рішення , визнано судом таким, що не може братися до уваги як доказ вказаних у ньому правопорушень;
у спірному податковому повідомленні-рішенні, як підстава його прийняття, вказаний не акт перевірки як того вимагає чинне законодавство, а рішення Державної податкової адміністрації України;
спірне податкове повідомлення-рішення прийняте без акту перевірки та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених вище підстав.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав. У засіданні суду представники відповідача проти позову заперечили, зазначивши при цьому, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем на виконання відповідного рішення Державної податкової адміністрації України і воно відповідає фактичним обставинам сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість та вимогам чинного законодавства.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
12 серпня 1996р. виконавчим комітетом Ватутінської міської ради була проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи.
19 вересня 1996р. позивач був узятий органами державної податкової служби на облік як платник податків.
18 вересня 1997р. позивач був зареєстрований відповідачем як платник податку на додану вартість.
У червні 2006р. старшими державними податковими ревізорами-інспекторами Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Бондаруком В.А і Пекановою Л.К. була проведена перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2004р. по 10.05.2006р., за результатами якої був складений акт від 30.06.2006р. №584/23-017/24359125.
Перевіркою були встановлені порушення позивачем передбачених пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 30.09.2002р. по 27.04.2006р. та нараховані штрафні санкції за ці порушення, передбачені пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ на загальну суму 130594грн. 32коп.
До нарахованої за результатами перевірки суми штрафних санкцій у розмірі 130594грн. 32коп. ввійшов і штраф у сумі 5382грн. 09коп., нарахований за порушення позивачем у період з 01.08.2004р. по 27.04.2006р. граничних строків сплати 10764грн. 17коп. податкового зобов'язання з податку на додану вартість, узгодженого за поданою позивачем відповідачу 20.07.2004р. податковою декларацією з цього податку за червень 2004р.
З 1 липня 2006р. відповідно до наказу державної податкової адміністрації в Черкаській області від 11.03.2006р. №37 Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція була припинена як юридична особа, її правонаступником на території м. Ватутіне стала державна податкова інспекція у м. Ватутіне -відповідач у цій справі.
4 липня 2006р. на підставі акта від 30.06.2006р. №584/23-017/24359125 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000121500/0, за яким вирішив застосувати до позивача передбачений пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штраф у сумі 130594грн. 32коп. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Позивач оскаржив у адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 04.07.2006р. №0000121500/0, подавши в установлений строк відповідачу скаргу від 20.07.2006р. №443.
Рішенням відповідача від 08.08.2006р. №363/1/25-005 термін розгляду скарги позивача від 20.07.2006р. №443 був продовжений до 15.09.2006р.
Рішенням від 07.09.2006р. №694/1/25-005 відповідач скаргу позивача від 20.07.2006р. №443 на податкове повідомлення-рішення від 04.07.2006р. №0000121500/0 залишив без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення -без змін.
14 вересня 2006р. відповідач прийняв друге повторне податкове повідомлення -рішення №0000412301/1 про застосування до позивача передбаченого пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафу у сумі 130594грн. 32коп. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Позивач оскаржив у адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.07.2006р. №0000121500/0 і від 14.09.2006р. №0000412301/1 та рішення відповідача від 07.09.2006р. №694/1/25-005 до державної податкової адміністрації в Черкаській області, подавши до останньої в установлений строк відповідні скарги від 15.09.2006о. №591 та від 22.09.2006р. №605.
Рішеннями державної податкової адміністрації в Черкаській області від 26.09.2006р. №13971/25-010 та від 27.09.2006р. №14010/25-010 термін розгляду скарг позивача від 15.09.2006р. №591 і від 22.009.2006р. №605 був продовжений до 16.11.2006р.
Рішенням від 27.10.2006р. №15881/25-010 державна податкова адміністрація в Черкаській області скарги позивача від 15.09.2006о. №591 і від 22.009.2006р. №605 задовольнила частково, скасувавши податкові повідомлення-рішення від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412301/1 і рішення відповідача від 07.09.2006р. №694/1/25-005 в частині застосування до позивача 18525грн. 38коп. штрафних санкцій. У решті застосованої до позивача суми штрафних санкцій -112068грн. 94коп. державна податкова адміністрація в Черкаській залишила скарги позивача без задоволення, а оскаржувані рішення -без змін.
6 листопада 2006р. відповідач прийняв третє повторне податкове повідомлення-рішення №0000121500/2 про застосування до позивача передбаченого пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафу в сумі 112068грн. 94коп. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість
Позивач оскаржив у адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412301/1, від 06.11.2006р. №0000121500/2 і рішення відповідача від 07.09.2006р. №694/1/25-005 та рішення державної податкової адміністрації в Черкаській області від 27.10.2006р. №15881/25-010 до Державної податкової адміністрації України, подавши до останньої в установлений строк відповідні скарги від 08.11.2006р. №715, від 13.11.2006р. №718 і від 11.12. 2006р. №785.
Рішенням Державної податкової адміністрації України від 27.11.2006р. №13394/6/25-0215(22099/7) термін розгляду скарг позивача був продовжений до 11.01.2007р.
15 грудня 2006р. відповідач провів невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати останнім узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 30.07.2004р. по 24.11.2006р., за результатами якої був складений акт від 15.12.2006р. №152/15-131.
Цією перевіркою було встановлено порушення позивачем передбачених пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість у період з 30.07.2004р. по 24.11.2006р. та нараховані штрафні санкції за ці порушення, передбачені пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ на загальну суму 133055грн. 25коп.
До нарахованої за результатами перевірки суми штрафних санкцій у розмірі 133055грн. 25коп. ввійшов штраф у сумі 2907грн. 92коп., нарахований за порушення позивачем у період з 01.08.2004р. по 30.06.3006р. граничних строків сплати 5815грн. 83коп. податкового зобов'язання з податку на додану вартість, узгодженого за поданою позивачем відповідачу 20.07.2004р. податковою декларацією з цього податку за червень 2004р.
На підставі акту перевірки від 15.12.2006р. №152/15-131 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15.12.2006р. №0001131501/0 про визначення застосування до позивача передбаченого пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафу в сумі 133055грн. 25коп.
Позивач оскаржив у адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 15.12.2006р. №0001131501/0, подавши в установлений строк відповідачу скаргу від 27.12.2006р. №818.
Листом від 26.12.2006р. №19923/25-013 державна податкова адміністрація в Черкаській області повідомила Державну податкову адміністрацію України, що згідно з поданою позивачем 20.06.2004р. декларацією з податку на додану вартість за червень 2004р. сума податкового зобов'язання становила 16580грн. За даними облікових карток позивача погашення нарахованої ним суми податкового зобов'язання проведено за платіжними дорученнями від 27.04.2006р. №201 у сумі 10764грн. 17коп., від 20.06.2006р. №59 у сумі 2971грн. 47коп., від 29.06.2006р. №310 у сумі 2105грн. 52коп. і від 30.06.2006р. №313 у сумі 738грн. 84коп. За актом перевірки від 30.06.2006р. №584/23-017/24359125 позивачу був нарахований передбачений пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штраф у сумі 5382грн. 09коп. за порушення граничних строків сплати лише частини податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10764грн. 09коп., узгодженого за поданою позивачем відповідачу 20.07.2004р. податковою декларацією з цього податку за червень 2004р, а не усього податкового зобов'язання у сумі 16580грн.
Рішенням від 28.12.2006р. №14761/6/25-0215 Державна податкова адміністрація України скарги позивача від 08.11.2006р. №715, від 13.11.2006р. №718 і від 11.12.2006р. №785 задовольнила частково, скасувавши податкові повідомлення-рішення від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412301/1 (з урахуванням рішення державної податкової адміністрації в Черкаській області від 27.10.2006р. №15881/25-010), від 06.11.2006р. №0000121500/2 і рішення відповідача від 07.09.2006р. №694/1/25-005 та рішення державної податкової адміністрації в Черкаській області від 27.10.2006р. №15881/25-010 в частині застосування до позивача 5382грн. 09коп. штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати частини податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10764грн. 09коп., узгодженого за поданою позивачем відповідачу 20.07.2004р. податковою декларацією з цього податку за червень 2004р. У решті застосованої до позивача суми штрафних санкцій -106686грн. 85коп. Державна податкова адміністрація України залишила скарги позивача без задоволення, а оскаржувані рішення -без змін. При цьому Державна податкова адміністрація України зобов'язала державну податкову адміністрацію в Черкаській області забезпечити прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ у розмірі 50 відсотків від погашеної суми податкового боргу, за порушення більш як на 90 днів граничних строків сплати усієї суми (16580грн.) податкового зобов'язання, узгодженого за поданою позивачем відповідачу 20.07.2004р. податковою декларацією з цього податку за червень 2004р.
15 січня 2007р. відповідач прийняв четверте повторне податкове повідомлення -рішення №0000121500/3 про застосування до позивача передбаченого пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафу в сумі 112068грн. 94коп.
16 лютого 2007р. Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» звернулося до господарського суду із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Ватутіне про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412230/1, від 06.11.2006р. №0000121500/2 і від 15.01.2007р. №0000121500/3. За цим позовом господарським судом Черкаської області було відкрите провадження у адміністративній справі №07/1121а.
Рішенням від 20.02.2007р. №08/1/25-005/24359125 державна податкова інспекція у м. Ватутіне скаргу позивача від 27.12.2006р. №818 на податкове повідомлення-рішення від 15.12.2006р. №0001131501/0 задовольнила частково, скасувавши податкове повідомлення-рішення від 15.12.2006р. №0001131501/0 в частині застосування до відповідача 2907грн. 92коп. штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати частини податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5815грн. 91коп., узгодженого за поданою позивачем відповідачу 20.07.2004р. податковою декларацією з цього податку за червень 2004р.
3 березня 2007р. відповідач на підставі рішення Державної податкової адміністрації України від 21.12.2006р. прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0000122301/0, за яким вирішив застосувати до позивача 8290грн. 01коп. передбаченого пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафу за порушення граничних строків сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 16580грн., узгодженого за поданою позивачем відповідачу 20.07.2004р. податковою декларацією з цього податку за червень 2004р.
Постановою господарського суду Черкаської області від 16.04.2007р. у справі №07/1121а, яка набрала законної сили 09.07.2008р., адміністративний позов Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» до державної податкової інспекції у м. Ватутіне про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412230/1, від 06.11.2006р. №0000121500/2 і від 15.01.2007р. №0000121500/3 був задоволений частково. Податкове повідомлення-рішення від 15.01.2007р. №0000121500/3 було скасоване. У скасуванні податкових повідомлень-рішень від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412230/1, від 06.11.2006р. №0000121500/2 позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що суд визнав їх відкликаними. У мотивувальній частині цієї постанови господарський суд вказав, що акт перевірки від 30.06.2006р. №584/23-017/24359125 є таким, що не може братися до уваги як доказ вказаних у ньому правопорушень.
Стаття 5 Закону №2181-ІІІ містить такі норми:
5.1. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
5.2.1. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
5.2.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту.
У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.
Строки подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами та на підставах, визначених пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.
Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.
5.2.3. Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
5.2.4. Процедура адміністративного оскарження закінчується:
останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
5.2.5. З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.
5.3.1. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Пунктами 6.5 і 6.6 ст. 6 Закону №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу). Зменшена сума податкового зобов'язання (податкового боргу) повинна бути сплачена або може бути оскаржена у строки, визначені цим Законом.
У разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов'язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, передбаченою статтею 5 цього Закону, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язок доказування правомірності рішення у адміністративних справах про протиправність рішень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на відповідача, якщо той заперечує проти позову.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Оскарження рішень відповідача про застосування до позивача передбачених п. 17.1.7 п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафів має здійснюватися за правилами, встановленими п. 5.2 ст.5 цього Закону.
Рішення Державної податкової адміністрації України від 28.12.2006р. №14761/6/25-0215 та спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.03.2007р. №0000122301/0 були прийняті внаслідок адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень відповідача від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412301/1 і від 06.11.2006р. №0000121500/2.
Податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412301/1 і від 06.11.2006р. №0000121500/2 були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки позивача від 30.06.2006р. №584/23-017/24359125, яким були встановлені обставини сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період діяльності позивача з 01.01.2004р. по 10.05.2006р.
Отже, факти сплати позивачем після 10.05.2006р. за платіжними дорученнями від 20.06.2006р. №59, від 29.06.2006р. №310 і від 30.06.2006р. №313 суми податкового зобов'язання, узгодженої за поданою позивачем 20.06.2004р. відповідачу податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2004р., у розмірі 5815грн. 83коп. при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412301/1 і від 06.11.2006р. №0000121500/2 не враховувалися. Відтак рішення Державної податкової адміністрації України від 28.12.2006р. №14761/6/25-0215 в частині необхідності донарахування позивачу 2907грн. 92коп. штрафу на сплачені ним за вказаними вище платіжними дорученнями суми податкового боргу з податку на додану вартість є таким, що виходить за межі процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412301/1 і від 06.11.2006р. №0000121500/2.
Передбачені п. 17.1.7 п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафи нараховуються на фактично погашену платником податку суму податкового боргу незалежно від того чи була при цьому погашена уся сума податкового боргу чи тільки його частина, тому висновок Державної податкової адміністрації України, який випливає із рішення від 28.12.2006р. №14761/6/25-0215 про необхідність нарахування відповідачем за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412301/1 і від 06.11.2006р. №0000121500/2 штрафу на усю суму фактично сплаченого позивачем із затримкою більше ніж на 90 днів податкового боргу з податку на додану вартість, а не на його частину, яка мала місце у період, за який проводилася перевірка позивача, не відповідає вимогам Закону №2181-ІІІ.
Пункти 6.5 і 6.6 ст. 6 Закону №2181-ІІІ не передбачають в процесі адміністративного оскарження нарахованої суми штрафних санкцій одночасне її зменшення і збільшення на одну і ту ж суму одних і тих же штрафних санкцій, що мало місце у даному випадку стосовно 5382грн. 09 коп. штрафних санкцій. Державна податкова адміністрація України скасувала оскаржені податкові повідомлення-рішення від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412301/1 і від 06.11.2006р. №0000121500/2 в частині цієї суми штрафних санкцій і тут же вказала на необхідністю прийняття державною податковою інспекцією в м. Ватутіне податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача цієї суми штрафних санкцій у складі суми 8290грн. 01коп.
Звернення Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» 16.02.2007р. до господарського суду Черкаської області із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Ватутіне про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2006р. №0000121500/0, від 14.09.2006р. №0000412230/1, від 06.11.2006р. №0000121500/2 і від 15.01.2007р. №0000121500/3, відкриття господарським судом за цим позовом провадження у адміністративній справі №07/1121а і прийняття господарським судом рішення у цій справі від 16.04.2007р. про часткове задоволення позову означає, що апеляційне узгодження застосованого відповідачем за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями штрафу станом на 03.03.2007р. не закінчилося, тому відповідач не мав права приймати спірне податкове повідомлення -рішення від 03.03.2007р. №0000122301/0, пов'язане з адміністративним узгодженням застосованої за ним суми штрафу.
За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним, тому підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору в сумі 3грн. 40коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ватутіна від 03.03.2007р. №0000122301/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» (вул. К. Цеткін, 1, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250, ідентифікаційний код 24359125) -3грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.