Запорізької області
21.04.08 Справа № 20/166/08
Суддя Гандюкова Л.П.
м.Запоріжжя
За позовом Акціонерного товариства закритого типу “Промпобутуніверсал», м.Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства “Діоніс», м.Запоріжжя
про стягнення 6 120,67грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача -Желтобрюхов В.В. (дов. №12/1 від 01.12.2004р.);
Щербаха Р.Ю. (дов. №7 від 21.04.2008р.);
Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 5408,06 грн. основного боргу, суми 621,93 грн. інфляційних витрат, суми 90,68 грн. 3% річних, всього суми 6 120,67грн.
Ухвалою господарського суду від 25.02.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/166/08, судове засідання призначено на 24.03.2008р. Ухвалою суду від 24.03.2008р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 21.04.2008р.
За згодою представників відповідача у судовому засіданні 21.04.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач у судові засідання не з'являвся; направив клопотання розглянути справу без присутності представника позивача за наявними у справі документами. Відповідно до позовних вимог, викладених у позовній заяві, на підставі ст.625 ЦК України, ст.ст.193,231 ГК України просить стягнути з відповідача суму 5408,06грн. основного боргу, суму 621,93грн. збитків, пов'язаних з інфляцією, суму 90,68грн. -3% річних, мотивуючи невиконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару. Зокрема, вказує, що станом на 21.12.2007р. позивач має переплату у розмірі 5408,06грн., яка не була покрита товарними поставками продукції. Претензія №11 від 18.05.2007р. з вимогою повернути надлишково сплачену суму відповідачем не виконана.
Відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах. Відповідно до договору №601/05 від 14.01.2005р. відповідач виконав свої зобов»язання до договором, здійснив АТ закритого типу “Промпобутуніверсал» поставку продукції на загальну суму 210495,17 грн. Проте, позивач лише частково сплатив грошові кошти за поставлений товар на суму 209299,62 грн. Крім того, позивач має заборгованість по оплаті поставленої продукції у сумі 1195,55 грн.. Позивачем не було враховано постачання продукції за видатковими накладними №247 від 07.09.05р. на суму 4574,17 грн. та №254 від 14.09.05р. на суму 2029,60 грн. на загальну суму 6603,76 грн.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників відповідача, суд
14.01.2005р. між Акціонерним товариством закритого типу “Промпобутуніверсал» (покупець, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством “Діоніс» (постачальник, відповідач у справі) був укладений договір №601/05, за яким постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити продукцію ливарного виробництва, а покупець -зобов'язався прийняти і оплатити продукцію відповідно до умов договору. Асортимент, кількість, ціна, загальна вартість, а також строки поставки кожної партії визначаються в специфікації.
Відповідно до п.5 договору оплата провадиться в національній валюті України наступним чином: 50% загальної вартості готової продукції -на протязі 5 банківських днів з моменту погодження специфікації, на підставі рахунку постачальника, 50% - загальної вартості готової продукції -на протязі 3 банківських днів по факту виготовлення ливарної продукції.
Як свідчать матеріали справи, ВАТ “Діоніс» поставило Акціонерному товариству закритого типу “Промпобутуніверсал» товар на загальну суму 210495,17 грн., що підтверджується накладними №117 від 29.04.05р., №120 від 06.05.05р., №125 від 12.05.05р., №136 від 19.05.05р., №144 від 26.05.05р., №147 від 01.06.05р., №148 від 03.06.05р., №157 від 08.06.05р., №161 від 15.06.05р., №167 від 23.06.05р., №192 від 12.06.05р., №247 від 07.09.05р., №254 від 14.09.05р., №284 від 25.10.05р., №367 від 28.12.05р., №368 від 28.12.05р., №7 від 30.01.06р.
Акціонерним товариством закритого типу “Промпобутуніверсал» сплачено ВАТ “Діоніс» суму 209299,62грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми 5408,06 грн. передплати за поставлений товар, яка не була покрита товарними поставками продукції, а також інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на цю суму.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають на наступних підставах.
Із змісту статей 15,16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно з ст.ст.11,509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією із підстав виникнення зобов'язання є договір та інші правочини.
Позивач посилається на укладення між сторонами у простій письмовій формі договору поставки, шляхом підписання відповідних накладних, та зазначає, то термін оплати визначений не був.
Однак, судом встановлено, що правовідносини сторін врегульовано договором №601/05 від 14.01.2005р., в якому встановлені строки поставки та строки оплати. У долучених позивачем до позовної заяви накладних також є посилання на договір, зокрема, у накладній №117 від 29.04.2005р., №120 від 06.05.2005р. умовою продажі вказано договір №601/05 від 14.01.05р.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку невстановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доведення.
Факт оплати поставленої продукції підтверджується платіжними дорученнями №6 від 15.04.05р., №5 від 01.05.05р., №1/07 від 10.05.05р., №17/05 від 17.07.05р., №25-05 від 26.05.05р., №117 від 01.06.05р., №121/1 від 06.06.05р., №117 від 12.07.05р., №118 від 24.10.05р., №119 від 23.11.05р., №120 від 27.12.05р., №122 від 27.12.05р., №121 від 27.01.06р., на загальну суму 209299,62 грн.
Однак, вимоги про стягнення суми 5408,06р. основного боргу (переплати) та відповідно суми 621,93грн. збитків від інфляції, суми 90,68грн.-3%річних задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції, факт переплати позивачем суми 5408,06р., та відповідно, факт виникнення у відповідача грошового зобов'язання щодо повернення цих коштів.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем було невраховано факт поставки продукції за накладною №247 від 07.09.05р. на суму 4574,17грн., та накладною №254 від 14.09.2005р. на суму 2029,60грн. Факт отримання позивачем даної продукції підтверджується переліченими накладними, довіреностями серії ЯКМ №962650, №962659, визнано позивачем у акті звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2008р.
Оскільки відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання, факт якого позивачем не доведено, вимоги про стягнення суми 621,93 грн. інфляційних витрат, суми 90,68 грн. 3% річних також задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, у задоволені позову відмовляється у повному обсязі.
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 02.09 2008 р.