Справа
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Лашина В.В.
Суддів : Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л.
при секретарі Толок В.В.
за участю представників сторін:
Від позивача (Іллічівської міської ради Одеської області) - Скрипниченко Д.В., довіреність № 17-3, дата видачі : 08.01.08;
Від Відповідача (Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз") - Кошев Д.А., паспорт серія КЕ № 311579, дата видачі : 02.08.06;
Від відповідача (Спортивний клуб з пляжних видів спорту "Бриз") - Жерновський І.Ю., довіреність № б/н, дата видачі : 21.06.06;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іллічівської міської ради Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 01.02.2008р.
зі справи № 9-16/100-07-2548
за позовом Іллічівської міської ради Одеської області
до Громадської організації “Спортивний клуб з пляжних видів спорту “Бриз»
про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання знести самовільно збудовану будівлю
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.08р. провадження у справі було зупинено, та продовжено строк розгляду апеляційної скарги на один місяць.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.08р. провадження було поновлено та призначено розгляд апеляційної скарги на11.09.08р.
Відповідно до ст. 77 ГПК Ураїни в судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.03.08р. на 01.04.08р., та з 23.09.08р. на 30.09.08р.
23 березня 2007 р. Іллічівська міська рада Одеської області звернулась до господарського суду з позовом до Неприбуткової громадської організації «Спортивний клуб з пляжних видів спорту «Бриз» (далі -НГО СК «Бриз») про розірвання договору оренди від 23.02.2005 р. земельної ділянки площею 0,090 га, розташованої за адресою: м. Іллічівськ Одеської області, вул. Паркова, 11-П, укладеного на підставі рішення Іллічівськом міської ради від 08.04.003 р. № 149/26-XXIV, а також зобов'язання відповідача знести самовільно збудовану будівлю бару з магазином на зазначеній земельній ділянці. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем спірна земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, здійснене самочинне будівництво протоколами Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області від 05.05.2006 р., постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 18.04.2006 р., протоколу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Іллічівська від 22.01.2007 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2007 р. скасовані рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2007 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 р., якими в позові Іллічівської міської ради було відмовлено, справу передано на новий розгляд.
Позивач уточнив свої вимоги та просив господарський суд припинити шляхом розірвання договору оренди від 23.02.2005 р. земельної ділянки загальною площею 0,090 га, розташованої за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Паркова, 11-П (середній ярус міського пляжу), укладеного між Іллічівською міською радою та НГО СК «Бриз» на підставі рішення Іллічівської міської ради від 08.04.003 р. № 149/26-XXIV, зобов'язати НГО СК «Бриз» повернути зазначену земельну ділянку та знести самовільно збудоване нерухоме майно загальною площею 334,4 кв.м по вул. Парковій, 11-П (середній ярус міського пляжу) в м. Іллічівську Одеської області, що визначено в технічному паспорті КП БТІ м. Іллічівська від 03.03.2007 р. під літерою «А» -двоповерхова будівля з двома балконами та під літерою «Б» -двоповерхова будівля з двома балконами та терасою.
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.02.2008 р. (суддя Бакланова Н.В.) в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Не погоджуючись з цим рішенням, Іллічівська міська рада Одеської області в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Іллічівська встановлено, що будівництво відповідачем спірного об'єкту проводиться самочинним способом, протоколи, приписи та постанова вказаного органу контролю є чинними та ніким не оскаржені; спірні об'єкти негативно впливають на відпочинок гостей та мешканців м. Іллічівська; за висновком НВЦ «Екострой» встановлена технічна недоцільність проведення ремонтно-відновлювальних робіт; відповідачем використовується надана в оренду земельна ділянка не за цільовим призначенням, тому що замість спортивного комплексу були розміщені об'єкти торгівлі.
У відзиві на апеляційну скаргу, НГО СК «Бриз» вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а доводи апелянта безпідставними. НГО СК «Бриз» наголошує на тому, що БТІ м. Іллічівська встановлений технічний стан об'єкту нерухомості у чіткій відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за № 582/5773. Висновок НВЦ «Екострой» не може прийматись до уваги, оскільки був прийнятий без обстеження об'єкту на місті, без урахування технічної документації - за інформацією, наданою Управлінням капітального будівництва Іллічівськом міської ради. Між тим, згідно до ст. 4 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, такий дозвіл не вимагається, зокрема, при здійсненні поточного ремонту будівель та споруд без зміни призначення приміщень, при проведенні робіт, пов'язаних із ліквідацією аварій (обрушень) та відновлення функціонування об'єктів для забезпечення життєдіяльності населення при надзвичайних ситуаціях. Про це вказано у висновку ліцензованої організації -ПП «Люкс проект», за яким основні конструктивні елементи не постраждали, будівля потребує ремонту та придатна до експлуатації. Відповідач стверджує, що позивачем не доведені підстави, визначені ст. 25 Закону України «Про оренду землі», для розірвання договору, та не враховані положення ст. 95 ЗК України, за якою землекористувач, якщо інше не передбачено законом або договором, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних під став.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Іллічівської міської ради № 68 від 25.01.2001 р. НГО СК «Бриз» на умовах оренди було надано земельну ділянку площею 0,090 га, розташовану в м. Іллічівськ по вул. Паркова, 11-П.
За рішенням Виконкому Іллічівської міської ради № 261 від 21.03.2002 р. затверджено акт Державної технічної комісії від 18.03.2002 р. про готовність до експлуатації центру пляжних видів спорту з організацією спортивного клубу з пляжних видів спорту «Бриз» по вул. Паркова, 11-П у м. Іллічівську (середній ярус міського пляжу).
Згідно з рішенням Іллічівської міської ради від 08.04.2003 р. № 149/26-XXIV НГО СК «Бриз» продовжено строком на 25 років право оренди спірної земельної ділянки під існуючим центром по пляжному волейболу.
23 лютого 2005 р. між Іллічівською міською радою та НГО СК «Бриз» був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, виділеної із земель житлової і громадської забудови, за умовами якого відповідачу в платне користування строком на 25 років було передано земельну ділянку площею 0,090 га розташовану за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 11-П. Пунктами 13, 14 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду під існуючий центр по пляжному волейболу. Назва цільового використання земельної ділянки: землі іншого громадського призначення. За цими пунктами, а також п.27 договору відповідачу було надано право зводити будівлі та споруди згідно затвердженої відповідно вимогам законодавства документацією й за письмовою згодою Іллічівської міської ради. Зазначений договір належним чином оформлений, нотаріально посвідчений, державна реєстрація здійснена 17.03.2005 р. за № 040550800039.
Передача спірної земельної ділянки відповідачу вчинена за актом прийому-передачі від 23.02.2005 р.
16 грудня 2005 р. на підставі рішення Виконкому Іллічівської міської ради від 24.11.2005 р. за № 1067 було видано свідоцтво про право власності НГО СК «Бриз» на двоповерхову будівлю літера «А» з двома балконами загальною площею 203,80 кв.м, двоповерхову будівлю літера «Б» з двома балконами та терасою загальною площею 130,60 кв.м.
18.04.2006 р. Інспекцією державно-будівельного контролю м. Іллічівська на підставі припису від 05.04.2006 р., протоколу № 1 від 14.04.2006 р. про правопорушення в сфері містобудування внаслідок невиконання демонтажу тимчасової споруди для сезонної торгівлі площею 264 кв.м, розташованої на спірній земельній ділянці, винесено постанову про накладення на відповідача штрафу в розмірі 850 грн. Зазначена споруда була встановлена на підставі дозволу № 21 від 12.07.2005 р./а.с.65, т.3/, що виданий згідно з рішенням Іллічівської міської ради від 30.05.2003 р. за № 156-XXIV, за яким НГО СК «Бриз» було надано право на встановлення пересувної малої архітектурної форми з функціональним призначенням -торгівля строком на 6 місяців, але термін його дії не продовжувався.
05.05.2006 р. Управлінням державного контролю за використанням і охороною земель була проведена перевірка дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, за якою встановлено, що на спірній земельній ділянці був розміщений диско-бар «Африка» без правовстановлюючих документів по зміні її цільового призначення. За результатами перевірки складено акт, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53 КУпАП, а також постанова № 18 від 25.05.2006 р. про накладення адміністративного стягнення на гр. Кошевого Д.А. (президента НГО СК «Бриз») в розмірі 170 грн.
Водночас, з матеріалів справи видно, що 29.05.2002 р. розпорядженням голови Іллічівської міської ради № 598 було надано суб'єкту підприємницької діяльності Каранфілову О.М. дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі кафе «Бриз» по вул. Паркова, 11-П у м. Іллічівську, а 30.06.2005 р. розпорядженням голови Іллічівської міської ради № 501 було надано дозвіл МПП «Терсь» на проведення підприємницької діяльності, пов'язаної з експлуатацією СК «Бриз» та торговельною діяльністю в кафе «Бриз», за вказаною вище адресою, тобто на спірній земельній ділянці. Саме МПП «Терсь» без дозволу НГО СК «Бриз» та компетентних органів було споруджено диско-бар «Африка».
13 червня 2006 р. в спортивному комплексі НГО СК «Бриз» сталася пожежа, що підтверджується актом регіонального відділу МНС України, внаслідок якої належний відповідачу на праві власності об'єкт нерухомості був пошкоджений.
Згідно з технічним висновком, наданим ліцензованою організацією -ПП «Люкс проект», встановлено, що несучі конструкції каркасу будівель не постраждали, визначена можливість відновлення, проведення ремонтних робіт для подальшої експлуатації. За цим висновком відновлювальні роботи слід здійснювати по проекту фірми «Алькор», на підставі якого в 2001 р. саме й був збудований спортивний комплекс.
22.01.2007 р. інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Іллічівська складено протокол № 2 про правопорушення у сфері містобудування, згідно якого за самовільну реконструкцію та відновлення після пожежі будівлі бару з магазином, а саме монтаж металевих конструкцій без дозволу на виконання будівельних робіт, запропоновано накласти штраф на НГО СК «Бриз» в розмірі 50 % вартості виконаних робіт.
Рішенням Виконкому Іллічівської міської ради від 25.01.2007 р. № 99 «Про знесення самовільних збудованих бару з магазином по вул. Парковій, 11-П в м. Іллічівську», відповідачу запропоновано добровільно до 09.02.2007 р. провести знесення самовільно збудованих будівель.
29.03.2007 р. Виконком Іллічівської міської ради рішенням № 318 «Щодо прийняття заходів по знесенню самовільно зведених після пожежі будівель на території СК «Бриз», яким, з врахуванням висновку НВЦ «Екострой», вирішено демонтувати самовільно зведені та відновлені після пожежі основні несучі та огороджуючи будівельні конструкції, розташовані по вул. Паркова, 11-П у м. Іллічівську як непридатних та технічно недоцільних для проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
Між тим, навіть з фотографій, що містяться у висновку НВЦ «Екострой» видно, що основні несучі будівельні конструкції збережені, та, як вбачається з технічного паспорту від 03.03.2007 р., довідок-характеристик № 408 від 07.03.2007 р. та № 610 від 05.04.2007 р. встановлена відповідність відновлених після пожежі будівель даним технічного паспорту від 18.03.2002 р. та свідоцтву про право власності № 2445 від 16.12.2005 р., тобто незмінність експлуатаційних показників об'єкту та його технічних параметрів. Дані про спорудження бару з магазином у технічній документації відсутні.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Іллічівської міської ради, господарський суд виходив з того, що об'єкти торгівлі були встановлені до пожежі на підставі розпоряджень голови Іллічівської міської ради, документацією підтверджується використання відповідачем земельної ділянки для досягнення своїх статутних завдань щодо організації та проведення спортивних змагань у м. Іллічівську, тоді як організація харчування спортсменів та відвідувачів клубу не свідчить про використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням. Щодо питання здійснення самочинного будівництва, то суд першої інстанції дійшов висновків про те, що після проведення відповідачем ремонтних робіт будівлі не змінили свої технічні характеристики та функціональні показники, тоді як доказів розміщення магазину бару не надано. Крім цього, господарський су зазначив, що позивачем не доведено в чому полягає протиріччі суспільним інтересам або порушення прав інших осіб чи порушення будівельних норм. Що стосується посилання про неотримання окремого дозволу на проведення ремонтно-відновлювальних робіт, то суд зазначив, що це не може бути адекватним для застосування приписів ст. 376 ЦК України, оскільки законодавцем встановлена інша відповідальність, передбачена Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», шляхом накладення штрафу, що й було зроблено відносно відповідача.
Аналізуючи матеріали справи, законодавство, що регулює спірні питання, судова колегія доходить до висновку, що судом першої інстанції в цілому вірно встановлені обставини справи в їх сукупності та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права.
Посилання Іллічівської міської ради про нецільове використання НГО СК «Бриз» спірної земельної ділянки внаслідок розміщення на неї об'єктів торгівлі, судова колегія вважає помилковим з огляду на таке.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 24 цього Закону визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
У відповідності до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Між тим, згідно до абзацу 9 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Також земельним законодавством чітко визначено, які землі належать до тієї чи іншої категорії, та для чого вони можуть використовуватися, а саме: глава 5 Земельного кодексу України - землі сільськогосподарського призначення, глава 6 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови, глава 7 - землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, глава 8 - землі оздоровчого призначення, глава 9 - землі рекреаційного призначення, глава 10 - землі історико-культурного призначення, глава 11 - землі лісогосподарського призначення, глава 12 - землі водного фонду, глава 13 - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Таким чином, зазначеними нормами земельного законодавства визначається вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням.
У відповідності до правової позиції Державного комітету України по земельних ресурсах, що викладена в листі від 27.12.2006 р. № 14-17-7/9942, якщо земельна ділянка була надана для розміщення об'єкту чи для використання в межах будь якої категорії відповідно до статті 19 ЗК України, але через якийсь час там було розташовано інший об'єкт чи вона використовується по іншому, але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє.
До того ж, і це головне, з умов договору оренди від 23.02.2005 р., укладеного між Іллічівською міською радою та НГО СК «Бриз», вбачається встановлення сторонами цільового використання спірної земельної ділянки саме як земель житлової і громадської забудови (п. 1 договору) та конкретизовано у п. 14 цього договору: «назва цільового використання земельної ділянки» -землі іншого громадського призначення, що повністю співпадає з положеннями ст. 19 ЗК України.
Враховуючи це, а також встановлення об'єктів торгівлі саме за розпорядженнями Іллічівського міського голови від 29.05.2002 р. № 598, від 30.06.2005 р. № 501, судова колегія не вбачає достатніх правових підстав вважати використання НГО СК «Бриз» спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням. При цьому, зазначені розпорядження були скасовані лише 27.04.2007 р. згідно з розпорядженням Іллічівського міського голови № 365 /а.с. 324, т.1/, а підставою для прийняття цього розпорядження став факт пожежі та висновок НВЦ «Екострой», за яким визначена недоцільність відновлення споруд та встановлена необхідність їх демонтування. Також слід зазначити, що після події пожежі до відповідача не застосовувались Управлінням державного контролю за використанням і охороною земель адміністративні заходи та не було виявлено порушення НГО СК «Бриз» земельного законодавства.
Не знайшло своє підтвердження й будівництво відповідачем магазину-бару, що ставить під сумнів встановлення функціонального призначення будівель у прийнятих інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Іллічівська протоколі № 2 та приписі від 22.01.2007 р. про правопорушення НГО СК «Бриз» у сфері містобудування, оскільки технічною документацією (технічним паспортом від 03.03.2007 р., довідок-характеристик № 408 від 07.03.2007 р. та № 610 від 05.04.2007 р.) встановлена відповідність відновлених після пожежі будівель даним технічного паспорту від 18.03.2002 р. та свідоцтву про право власності № 2445 від 16.12.2005 р., тобто визначена незмінність експлуатаційних показників об'єкту та його технічних параметрів.
Посилання апелянта щодо неврахування цієї документації, судова колегія вважає неспроможним, тому що пунктом 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. № 127 з подальшими змінами, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за № 582/5773, визначений порядок та методика проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; установлення вартості об'єктів. Також встановлено, що технічна інвентаризація передбачає: первинну технічну інвентаризацію об'єктів та поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи для встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації.
Згідно з п. 2.1 Інструкції про порядок видачі довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб та зареєстровані в бюро технічної інвентаризації, затвердженої Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству від 30.04.1996 р. № 35, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.06.1996 р. за № 273/1298 кожній видачі довідки-характеристики обов'язково передує обстеження об'єктів нерухомості незалежно від того, коли була видана попередня довідка-характеристика. Пунктом 2.6 цієї Інструкції передбачено, що в разі виявлених при обстеженні змін в об'єкті нерухомого майна, внаслідок чого змінилась жила чи загальна площа, в довідці-характеристиці вказується номер і дата рішення місцевого органу державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, на підставі якого зроблені побудова, добудова, перебудова, реконструкція.
Що стосується доводів апелянта про неправильне встановлення місцевим господарським судом обставин, пов'язаних із визначенням спірного об'єкту самовільно побудованим та застосуванням положень ст. 376 ЦК України, судова колегія вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Зі змісту позовних вимог Іллічівської міської ради видно, що позивач просить господарський суд прийняти на підставі ст. 376 ЦК України рішення про знесення самовільно збудованого нерухоме майно загальною площею 334,4 кв.м по вул. Парковій, 11-П (середній ярус міського пляжу) в м. Іллічівську Одеської області, що визначено в технічному паспорті КП БТІ м. Іллічівська від 03.03.2007 р.
Однак структурою згаданої статті ЦК України передбачено лише два випадку, при яких застосовується знесення самовільно збудованого майна, а саме: частиною 4 ст. 376 ЦК України, з урахуванням предмету спору, передбачено, що майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок в разі коли це порушує права інших осіб (не власника), а також частиною 7 цієї статті визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, знесенню будівель і споруд передує рішення суду про зобов'язання особи, що здійснила самочинне будівництво, провести перебудову цих будівель і споруд. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Між тим доказів порушення прав третіх осіб надано не було, не надано доказів й прийняття рішення суду про зобов'язання відповідача здійснити відповідну перебудову, відмови відповідача від такої перебудови, а також того, що існує істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотне порушення будівельних норм і правил.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Навпаки, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 7088 від 04.08.2008 р., складеного експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 р., встановлено, що у теперішній час відновлені після пожежі будівлі літери «А» і «Б» спортивного клубу «Бриз» по вул. Паркова, 11-П у м. Іллічівську заходяться у задовільному стані, при якому елементи будівель є придатними для експлуатації; будівлі відновлені після пожежі із збереженням основних несучих і огороджуючих конструкцій та технічних характеристик у відповідності до проекту 2000 р. фірми «Алькор», на підставі якого саме й був збудований спортивний комплекс; деформацій несучих і огороджуючи конструкцій не виявлено. Крім цього, цим висновком визначено, що будівництво виконано у відповідності до діючих нормативно-технічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог. При цьому також вказано, що відновлені будівлі по своїй функціональності призначені для відпочинку та проведення спортивних змагань.
За таких обставин, судова колегія вважає, що достатніх правових підстав для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області не вбачається.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
\
Апеляційну скаргу Іллічівської міської ради Одеської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 01.02.2008 р. по справі № 9-16/100-07-2548 - без змін.
Головуючий В.В. Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Постанова підписана________________