01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.09.2008 № 42/557
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Цурка Н.О. - юр.
від відповідача - представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.05.2007
у справі № 42/557
за позовом Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
до Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"
про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 3368,46 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2007р. у справі №42/557 позовні вимоги було задоволено повністю. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2701,77 грн. основного боргу, 478,65 грн. збитків від інфляції та 188,03 грн. - три проценти річних.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегією встановлено наступне:
01.12.2003р. між сторонами у справі було укладено договір №811202 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з яким позивач зобов'язався постачати теплову енергію до належного відповідачу будинку по вул. Зодчих, 50-В у м. Києві для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 951,2 Гкал/рік, а останній - забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість теплової енергії, спожитої орендарями.
Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом, згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
Строк дії договору відповідно до розділу 4 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2004 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення договору.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору №811202 від 01.12.2003р. щодо оплати в повному обсязі за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2003р. по 01.10.2006р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2701,77 грн., а також 478,65 грн. збитків від інфляції за час прострочення та 188,03 грн. - 3% річних з простроченої суми.
Рішенням суду першої інстанції від 29.05.2007р. у даній справі позовні вимоги позивача було задоволено в повному обсязі.
Заперечуючи проти рішення суду, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем було завищено обсяги поставленої теплової енергії у вигляді гарячої води та нарахування за спожиту теплову енергію, оскільки позивачем розрахунки були проведені за максимальним тепловим навантаженням без урахування умов договору №811202 від 01.12.2003р. та фактичної температури носія.
Відповідач вважає, що позивачем надано теплоносія 68,75% від договірного, а тому позивачем завищено суму, яка підлягає сплаті за поставлену теплову енергію на 15569, 40 грн.
З урахуванням викладеного відповідач вважає, що при вирішенні питання щодо стягнення заборгованості місцевий господарський суд безпідставно виходив з того, що заборгованість відповідача підтверджується поясненнями представника позивача, довідками та відомостями, наданими АЕК «Київенерго», які, на думку відповідача, не можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості за постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, а також фактичні обсяги спожитої теплової енергії.
Таким чином, для правильного вирішення спору був необхідний висновок спеціаліста з спеціальними технічними знаннями, проте клопотання про призначення експертизи судом першої інстанції було відхилено.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2007р. було призначено судову технічну експертизу по справі №42/557, проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно Висновку №14421 судової будівельно-технічної експертизи від 11.06.2008р. було встановлено, що «згідно даних АЕК «Київенерго» обсяг споживання теплової енергії за період з 01.12.2003 року по 01.10.2006 року за договором №811202 від 01.12.2003 року становить 760 Гкал (див. додаток №1 до висновку).
Визначені АЕК «Київенерго» обсяги споживання теплової енергії за період з 01.12.2003 року по 01.10.2006 року за договором №811202 від 01.12.2003 року з урахуванням договірних теплових навантажень та фактичної температури теплоносія не відповідають дійсним обсягам споживання, визначеним розрахунковим методом, у належному комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спец житлофонд» будинку по вул. Зодчих, 50-В у м. Києві. АЕК «Київенерго» нараховано на 907,996-760= 147,996 Гкал менше.»
Таким чином, як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи, АЕК «Київенерго» обсяги споживання теплової енергії за період з 01.12.2003 року по 01.10.2006 року за договором №811202 від 01.12.2003 року було нараховано на 147,996 Гкал менше дійсних обсягів споживання, визначеним розрахунковим методом, у належному комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спец житлофонд» будинку по вул. Зодчих, 50-В у м. Києві.
За таких обставин посилання відповідача на те, що позивачем було завищено обсяги поставленої теплової енергії у вигляді гарячої води та нарахування за спожиту теплову енергію, є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги.
Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідачу за період грудня 2003-жовтня 2006 років було поставлено теплової енергії вартістю 49822,09 грн. Відповідач в свою чергу здійснив оплату за спожиту теплову енергію у розмірі 47120,33 грн.
Таким чином розмір заборгованості відповідача за спожиту ним теплову енергію за період з 01.12.2003р. по 01.10.2006р. складає 2701,76 грн.
Доказів належної оплати по договору за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2003р. по 01.10.2006р. відповідачем суду не надано.
Розрахунок нарахованих позивачем індексу інфляції та трьох процентів річних відповідачем оспорено не було.
За таких обставин, та враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті теплової енергії за договором, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622, 625 ЦК України 2701,77 грн. боргу (49822,09-47120,33), 478,65 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 188,03 грн. три проценти річних з простроченої суми є обґрунтованим та відповідає обставинам справи.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає, у зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2007р. у справі №42/557 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» - без задоволення.
2. Матеріали справи №42/557 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді