Запорізької області
18.08.08 Справа № 6/26/07-10/102/08
Суддя Алейникова Т.Г.
За позовом: ДП “Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
До відповідача: ВАТ ЗМК “Запоріжсталь», м. Запоріжжя
Суддя Алейникова Т.Г.
Представник Позивача: Шамрай С.В.
Представники Відповідача: Дядько А.С., Ткаченко Л.Л.
Розглядаються позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»1 765 грн. 68коп. плати за користування вагонами.
Справа слухалась 20.02.2008р., оголошувалися перерви до 11.03.2008р., та до 18.08.2008р. Сторони подали клопотання про продовження строку розгляду справи.
В судовому засіданні 18.08.2008р. оголошено резолютивну частину рішення.
Позивач просить стягнути з Відповідача плату за користування вагонами в сумі 1 765грн. 68коп.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, який долучено до матеріалів справи, вважає вимоги Позивача необґрунтованими і безпідставними, посилаючись на ст.124 Статуту залізниць України, ст. 25 Закону України «Про залізничний транспорт», п. 11 Правил користування вагонами і контейнерами, п.2.9 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд
Згідно ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами парку залізниць України і інших держав, вантажовласниками, вантажовідправниками власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Час користування обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їхнього фактичного прийняття від нього залізницею.
У червні, липні, вересні 2007р. на приймально-здавальні колії станції Запоріжжя-Ліве з під'їзної колії, власником якої є ВАТ «Запоріжсталь», були виставлені вагони №№ 66171257, 67153858, 64474232 з технічними несправностями. Випадки пошкодження вагонів оформлені актами форми ВУ-25, які підписані представником залізниці і уповноваженим представником власника під'їзної колії.
Згідно з розпорядженням начальника станції від 10.09.04р. за № 30 «О порядке работы при обнаружении поврежденных вагонов, выставленных с подъездного пути промышленных предприятий», вагони були направлені у вагонне депо Запоріжжя-Ліве для усунення пошкоджень.
Згідно з п.11 Правил користування вагонами і контейнерами «Не прийняті залізницею від вантажовласника вагони (неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними та технічними несправностями, що виникли з вини вантажовласника) залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків.
Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує, зокрема вказуючи, що взаємини Відповідача і Позивача регламентуються Договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве № ПР/МД-03/3/1/НЮ/1438-20/2003/1084. Згідно з п.7.5 Договору та Технологічному процесу роботи пунктів технічної передачі вагонів станції Запоріжжя-Ліве, огляд і передача вагонів у технічному та комерційному відношенні виконується на прийомо-здавальних коліях станції Запоріжжя-Ліве. Зазначені у позовній заяві вагони були здані на станцію Запоріжжя-Ліве по відомостях здачі, які підписані обома сторонами. На підставі приймально-здавальних відомостей були складені відомості плати форми ГУ-46 №№ 05060162, 17070207, 07090265, по яким визнані Відповідачем суми плати за користування вагонами були списані з особового рахунку Відповідача по перелікам. Відомості плати №№ 07060165, 18070210, 09090267 були складені Позивачем у односторонньому порядку, без складання відомостей здачі та пам'ятки за користування вагонами. Пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами, на який посилається Позивач, трактує затримку вагонів з вини вантажовласника, яка оформлена актом про затримку вагонів з його вини та включає час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. В даному випадку вагони були здані на станцію Запоріжжя-Ліве і не знаходилися у безпосередньому розпорядженні Відповідача, акти на затримку вагонів не складались.
Пунктом 11 Правил користування вагонами і контейнерами, на який посилається Позивач, передбачено нарахування плати за користування вагонами у разі усунення недоліків (ремонт) силами Відповідача. Така сама норма встановлена і п.2.9 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій «Пошкоджені одержувачем, відправником вагони (в разі ремонту їхніми силами і засобами) вважаються такими, що перебувають у їх користуванні до закінчення ремонту і приймання працівниками вагонного господарства залізниці». В даному випадку пошкоджені вагони не були повернуті Відповідачу для ремонту та усунення технічних несправностей. Вагонам потрібний був деповський ремонт і тому Відповідачем вагони були здані на станцію Запоріжжя-Ліве, де вони були прийняті в ремонт робітниками вагонного депо на підставі актів форми ВУ-25. В зв'язку з тим, що Відповідач не мав змоги усунути порушення, ним були підписані акти форми ВУ-25 (як погодження на оплату за виконаний вагонним депо ремонт) та сплачені у повному об'ємі всі рахунки вагонного депо за ремонт вагонів у розмірі фактично заподіяної шкоди, згідно зі ст.124 Статуту залізниць України.
Як було встановлено при звірці, в порушення Технологічного процесу роботи станції Запоріжжя-Ліве вагони станцією переставлялись у парк «А»протягом 2-3 змін. Згідно з Технологічним процесом роботи станції Запоріжжя-Ліве (п.4.5.1.14) несправні вагони повинні переставлятися у парк «А»не менш одного разу за зміну (12 годин), де вони накопичуються на колії № 12 чи на другій вільній колії, для подальшого пред'явлення вагонів старшому оглядачу вагонів.
Відповідно до калькуляції на ремонт вагонів нормативний час на виконання ремонту пошкоджених вагонів становить від 3,697 до 8,154 годин. Згідно з п.7 Таблиці №1 «Норми простою вантажних вагонів при деповському ремонті, технічному обслуговуванні з відчепленням та підготовці до навантаження», загальний час простою вагонів (при технічному обслуговуванні з відчепленням) на коліях ПТО складає 13 годин, у тому числі в очікуванні обслуговування - 10,3 години, в обслуговуванні -2,7 години. Відповідно до розрахунку до позову, час витрачений на ремонт пошкоджених вагонів не перевищує зазначеного у калькуляціях, а час затримки вагонів вагонним депо початку ремонту перевищує норми, зазначені в п.7 Таблиці №1.
Стаття 24 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлює, що «відправники, одержувачі вантажів та власники під'їзних колій несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України за пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізників у розмірі фактично заподіяної шкоди. Така норма встановлена і статтею 124 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. за № 457, «за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під'їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, що будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Вантажовласник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу».
Статтею 25 Закону України «Про залізничний транспорт»надано роз'яснення, що розуміється під збитками, нанесеними залізничному транспорту, серед яких зазначено знищення та пошкодження лісонасаджень, інженерних споруд, земляного полотна та колій. Відшкодування плати за користування вагонами в період їх ремонту нормативно-правовими актами не передбачено. Телеграми, та розпорядження начальника станції, на які посилається Позивач, вважаються внутрішніми розпорядчими документами залізниці.
Таким чином, Відповідач сплатив рахунки Позивача, які виставлені йому у розмірі фактично заподіяної шкоди, у повному обсязі. У позові слід відмовити.
Керуючись ст..ст. 49, 69, 82, 84 ГПК України
Продовжити строк розгляд справи.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписане 08.09.08