"02" червня 2008 р.
Справа № 14/168-2372
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
Розглянув матеріали справи
За позовом Державної податкової інспекції у Підволочиському районі вул. Зелена, 1,Підволочиськ,Тернопільська область,47800
до відповідача 1: Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш" вул. Тролейбусна, 16,Тернопіль,46000
відповідача2:Товариство з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб" вул. 22 Січня, 7,Підволочиськ,Тернопільська область,47800
відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", вул. 22 Січня, 7, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800
про визнання недійсним господарського зобов'язання та стягнення в дохід державного бюджету борошна вищого ґатунку в кількості 14,9999 тон або його вартість грошима у розмірі 14 250,00 грн..
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: Якимів У.М.
Суть справи:
Державна податкова інспекція в Підволочиському районі звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача 1 - Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", м. Тернопіль, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб", смт. Підволочиськ про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло між Унітарним приватним підприємством "Укртехмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб" та стягнення в дохід державного бюджету з Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш" коштів в розмірі 14250,00 грн., одержаних за борошно вищого ґатунку; стягнення в дохід державного бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзбруччя хліб" борошно вищого ґатунку в кількості 14,9999 тонн, а у разі неможливості стягнення в натурі - стягнути його вартість грошима в розмірі 14250,00 грн.
В судових засіданнях представниками позивача позовні вимоги, підтримано в повному обсязі. На думку податкового органу, оспорюване господарське зобов'язання суперечить інтересам держави, укладене за наявності умислу на ухилення від сплати податків зі сторони обох відповідачів, а тому його слід визнати недійсним та стягнути з обох відповідачів все одержане ними в дохід держави.
У відзиві на позов та згідно з поясненнями повноважного представника, відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.
Відповідач 1 відзиву на позов не надав, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64, 77 ГПК України.
В судове засідання 02.06.2008 року позивач явку свого повноважного представника не забезпечив хоч про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому процесуальним законодавством порядку.
За таких обставин справа розглядається за правилами статті 75 ГПК України.
В процесі розгляду справи представникам позивача та відповідача -2 роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення уповноважених представників у засіданні, суд встановив наступне.
За результатами проведеної посадовими особами контролюючого органу перевірки, яка оформлена актом від 22.03.2006 року (обревізований період - з 01.07.2004 року по 30.11.2005 року) встановлено, що на підставі правочину, укладеного в усній формі ТОВ "Надзбруччя хліб" купило, а Унітарне приватне підприємство "Укртехмаш" продало борошно вищого ґатунку в кількості 14,9999 тонн всього на суму 14 250,00 грн., в тому числі ПДВ - 2375,00 грн.
За результатами виконання взятих на себе договірних зобов'язань Унітарним приватним підприємством "Укртехмаш" була виписана товариству з обмеженою відповідальністю податкова накладна від 02.08.2005р. №2 та видаткова накладна №0208-1 від 02.08.2005 року на суму 14250 грн. Обидва первинні документи бухгалтерської та податкової звітності підписані від імені відповідача -1 керівником Гнатюк М.Є.
Як слідує із з'ясованих позивачем в процесі перевірки відомостей суми податку на додану вартість по зазначеній вище податковій накладній відображені відповідачем -2 в реєстрі отриманих податкових накладних та включені ним до податкового кредиту за вересень 2005р. згідно декларації по податку на додану вартість.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги і посилаючись на протиправність оспорюваного правочину та суперечність його інтересам держави, позивач зазначає, що:
· відповідно до установчих документів відповідача 1 власник та керівник зазначеного підприємства є однією і тією ж особою - Гнатюк Михайло Євгенович. Згідно довідки Скалатської Міської Ради народних депутатів Підволочиського району Гнатюк Михайло Євгенович помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12.07.2005 року;
· у зв'язку із смертю засновника та директора УПП «Укртехмаш" Гнатюка Михайла Євгеновича, про що свідчить довідка видана виконкомом Скалатської міської ради №1553 від 08.12.2005року припинено право управління та власності даного підприємства;
· оскільки, власник і директор підприємства Гнатюк Михайло Євгенович участі у фінансово - господарській діяльності відповідача 1 не брав, не уповноважував нікого на підписання договору купівлі - продажу, не підписував накладної, податкової накладної, згідно якої сформовано податковий кредит відповідача 2 , а від його імені підписано невідомою особою, що свідчить про умисел зі сторони відповідача 1 на укладення угоди, що суперечить інтересам держави; сторони уклали угоду, що свідчить про мету, яка завідомо суперечить інтересам держави.
У відзиві на позов та поясненнях наданих повноважними представниками, відповідач-2 вказує на те що:
· згідно письмової згоди від 30.07.2004 року між УПП "Укртехмаш" та ТОВ "Надзбруччя хліб", посадові особи УПП "Укртехмаш" використовували у взаємовідносинах із ТОВ "Надзбруччя хліб" факсимільний підпис. Використовувати факсимільний підпис крім директора Гнатюка М.Є. могли також інші посадові особи УПП "Укртехмаш";
· відповідач -2 не знав про смерть засновника УПП «Укртехмаш" - Гнатюка Михайла Євгеновича, а тому у нього не виникало сумнівів щодо ідентифікації посадової особи відповідача -1; на наділення їй прав на складання та підписування всіх документів від імені юридичної особи.
Оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку що провадження у справі підлягає припиненню з огляду на наступне.
Згідно з п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом спору у даній справі є вимога податкового органу про визнання недійсним господарського зобов'язання
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, а відповідно до вимог ст. 2 вказаного нормативно - правового акту , завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі) (п.2); запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення (п.6).
Вказане свідчить, що в спірному випадку податковим органом на основі законодавства здійснюються владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язані з вчиненням від імені держави дій щодо контролю за додержанням податкового законодавства.
Таким чином, податковий орган в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
У відповідності з п. 7 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, позивачу належало звернутися до господарського суду, проте за процедурою, яка передбачена Кодексом адміністративного судочинства України.
Додатково суд роз'яснює, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України вирішуються господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
В той же час, суб'єкт владних повноважень звернувся із позовом до суду в порядку Господарського процесуального кодексу України, що позбавляє суд можливості розглянути дану справу в строки та в порядку, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи викладене, провадження у справі слід припинити по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44-49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України суд, -
1. Провадження у справі припинити.
Суддя О.В. Руденко