24 вересня 2008 р. Справа № 11/6
За позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області, м. Ужгород
до Дочірнього підприємства "Житловий комплекс №2" Закритого акціонерного товариства "Житлово-побутове підприємство", м.Ужгород
про стягнення 2043грн.
Суддя Якимчук Л.М.
Представники:
від позивача: Іванова М.М. - заступник начальника інспекції- начальник відділу контролю цін на ринках монопольних утворень, довіреність від 18.09.2008.
від відповідача: Пилипець В. В. - директор.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Закарпатській області, звернулась до суду з позовом про примусове виконання рішення від 25.05.2005 №28 про стягнення з відповідача, Дочірнього підприємства "Житловий комплекс №2" ЗАТ "Житлово-побутове підприємство" 2043грн. економічних санкцій за порушення порядку застосування плати за проживання у гуртожитку сімей та одиноких громадян в окремих кімнатах, з яких 681грн. додаткова виручка, 1362грн. штраф.
Так, всупереч вимогам п.4 розпорядження голови Закарпатської облдержадмінстрації від 04.12.2002 №579 "Про оплату за проживання в гуртожитках", мешканцям гуртожитку при нарахуванні плати за проживання відповідачем завищено вартість комунальних послуг, плату за проживання для одиноких громадян, які займають окремі кімнати, безпідставно нараховувалась плата за послуги дератизації, які фактично не надавались, внаслідок чого за період з 01.07.2004 по 31.03.2005 одержано 681грн. додаткової виручки.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд
Позивач, Дочірнє підприємство "Житловий комплекс №2" ЗАТ "Житлово-побутове підприємство", згідно довідки ЄДРПОУ є підприємством приватної форми власності, статутом якого передбачено здавання у найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення.
Відповідно до Статуту та статті 44, 183-192 Господарського кодексу України підприємство має право сомостійно встановлювати вільні ціни на всі види продукції, роботи, послуги, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання.
Статтею 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі Закон) також передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Відповідно до статті 8 Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами встановленими Кабінетом Міністрів України.
Встановлення граничних рівнів цін є одним із видів їх державного регулювання, що включає, зокрема, встановлення граничних рівнів надбавок, винагород, нормативів рентабельності тощо (стаття 191 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", до компетенції обласних державних адміністрацій віднесено державне регулювання плати за проживання громадян у гуртожитках, шляхом встановлення граничних розмірів.
Розпорядженням голови Закарпатської облдержадміністрації від 04.12.2002 №579 "Про плату за проживання в гуртожитках", встановлено, що граничний розмір плати за проживання громадян, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на Україні на законних підставах, у гуртожитках підприємств, установ і організацій усіх форм власності, становить 30грн. за одне ліжко-місце протягом опалювального періоду та 15грн. за ліжко-місце протягом неопалювального періоду згідно з додатком; у разі проживання сім"ї одиноких громадян в окремій кімнаті гуртожитку для одиноких громадян або гуртожитку для проживання сімей плата за проживання (квартирна плата) і вартість комунальних послуг сплачується за тарифами і нормами, що встановлені постановами центральних органів влади, розпорядженнями голови облдержадміністрації та рішеннями оганів місцевого самоврядування.
Таким чином, ціни за проживання в гуртожитках, які здаються в найм ДП "Житлово-побутовий комплекс №2" ЗАТ "Житлово-побутове підприємство" є державно врегульованими, а тому не можуть перевищуватись суб"єктами господарювання, які надають вказані послуги.
Статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, встановлено, що Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п.1).
Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Держінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Держінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Держінспекція з контролю за цінами в Закарпатській області, відповідно до покладених на неї завдань, провела перевірку дотримання відповідачем, дочірнім підприємством "Житловий комплекс №2" ЗАТ "Житлово-побутове підприємство", порядку застосування плати за проживання у гуртожитках сімей та одиноких громадян в окремих кімнатах.
За результатами перевірки складено акт від 13.05.2005 в якому зазначено, що всупереч вимогам п.4 Розпорядження голови Закарпатської облдержадміністрації від 04.12.2002 №579 "Про плату за проживання в гуртожитках" відповідачем при нарахуванні мешканцям гуртожитку плати за проживання завищено вартість комунальних послуг, внаслідок чого за період з 01.07.2004 по 31.03.2005 зайво нараховано 2517,43грн., з яких фактично сплачено 468грн. Мешканцю Сивоус Г.Ф. неправомірно нараховувалась плата за проживання як для одиноких громадян, які займають окремі кімнати, замість граничного розміру плати за 1 ліжко-місце 30грн. на місяць протягом опалювального періоду та 15грн. потягом неопалювального періоду. В результаті зазначеного порушення мешканцю Сивоус Г.Ф. зайво нараховано до оплати 440,42грн., з яких фактично оплачено 330грн., замість 267,46грн., внаслідок чого за період з 01.07.2004 по 31.03.2005 одержано додаткової виручки на суму 62,54грн. Крім того, в порушення вимог розпорядження голови Закарпатської облдержадміністрації від 21.04.1998 №165 "Про встановлення розміру квартирної плати" відповідачем надлишково нараховувалась плата за послуги з дератизації, які фактично не надавались, внаслідок чого за період з 01.07.2004 по 31.03.2005 одержано додаткової виручки на суму 149,73грн.
Таким чином, внаслідок порушення порядку застосування плати за проживання у гуртожитках, відповідачем безпідставно отримано 681грн. додаткової виручки.
На підставі зазначеного акту Держінспекція з контролю за цінами в Закарпатській області, керуючись ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», прийняла рішення від 25.05.2005 №28 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вилучила у Дочірнього підприємства "Житловий комплекс №2" ЗАТ "Житлово-побутове підприємство" 2043грн., з яких 681 додаткова виручка і 1362грн. штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.
Зазначене рішення направлено відповідачу для добровільного виконання в 10-ти денний термін, однак, не виконано ним до цього часу, у зв"язку з чим Держінспекція з контролю за цінами звернулась з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Обгрунтованість суми безпідставно отриманої відповідачем додаткової виручки підтверджується розрахунком, проведеним позивачем в акті перевірки, розрахунком суми економічних санкцій.
Щодо правомірності застосування до відповідача 1362грн. штрафу, то його стягнення передбачено ч.1 статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутвореня".
Відповідачем не подано жодних доказів у спростування вимог позивача щодо підстав та розміру необгрунтовано одержаної виручки.
За таких обставин суд констатує, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 25.05.2005 №28 про застосування до ДП "Житлово-побутовий комплекс №2" ЗАТ "Житлово-побутове підприємство" економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 2043грн. прийнято у відповідності до вимог Закону України "Про ціни та ціноутворення".
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
У даному судовому засіданні відповідач подав суду заяву про розстрочку виконання рішення про стягнення суми економічних санкцій. Однак, дана заява не може бути розглянута по суті, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України питання про розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто виключно на стадії виконання судового рішення в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 17, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 98, 158, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житловий комплекс №2" Закритого акціонерного товариства "Житлово-побутове підприємство" (м.Ужгород, вул.Бородіна,14, код 31624609) :
а) у доход державного бюджету, код платежу 23030300, одержувач -державний бюджет м.Ужгород, ідентифікаційний код -22108040, банк одержувача -УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31118106500002- 681 грн. необґрунтовано одержаної виручки;
б) у доход державного бюджету, код платежу 23030300, одержувач -державний бюджет м.Ужгород, ідентифікаційний код -22108040, банк одержувача -УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31118106500002- 1362 грн. штрафу.
3. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Постанову може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ч.ч. 1-3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. У зв"язку з проголошенням у судовому засіданні 24.09.2008, в порядку ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, лише вступної та резолютивної частини постанову складено в повному обсязі і підписано 29.09.2008.
Суддя Л.М.Якимчук