Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
19 січня 2012 р. справа № 2-а- 12471/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Біленського О.О.
при секретарі судового засідання Рябіновій В.І.
за участю:
представника позивача -Гарашова Л.І., Бірючинський Е.О.
представника відповідача -не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Приватної виробничо-комерційної фірми "Ленс"
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Приватна виробничо-комерційна фірма "Ленс" (далі - ПВКФ "Ленс") звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №форма"Р"№0000122301 від 26.08.2011 року та №форма"С"№0000122301 від 26.08.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.08.2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПВКФ "Ленс" щодо підтвердження відомостей, отриманих, від особи яка мала правові відносини з ПП "Агропромтранс" за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року. За результатами вказаної перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було складено Акт від 08.08.2011 року №2561/23-310/25184679, яким встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР), п.201.4, п.201.10 ст.201, п.п.198.3, 198.4, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, що привело до завищення податку на додану вартість в загальній сумі 14816,67 гривень за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року. Також, встановлено порушення п.3.1, 33 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України - проведення готівкових розрахунків у розмірі 88900,00 гривень без надання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. Позивач зазначив, що в Акті від 08.08.2011 року відсутня інформація про первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та відсутні докази, що підтверджують наявність фактів порушення, які ніби то встановлено під час перевірок. З висновками викладеними у Акті перевірки позивач не погоджується з огляду те, що доводи, викладені у Акті перевірки є надуманими та порушення фактично не мало місця.
Представник позивача в судове засідання прибув, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.
Представник ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про поштове вручення від 22.12.2011 року. До початку судового засідання заперечень та клопотань не надав. За таких умов, відповідно до ст.128 КАС України, враховуючи неявку представника відповідача - суб'єкта владних повноважень, в судове засідання без поважних причин та без повідомлення про причини неявки, виходячи з рівності сторін в адміністративному судочинстві, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.
В матеріалах справи міститься заперечення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на адміністративний позов від 26.10.2011 року, відповідно до якого представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в своїх запереченнях послався на те, що 30 травня 2011 року до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова надійшла інформація від ДПА в Черкаській області стосовно ПП "Агропротранс", контрагента ПВКФ "Ленс", яке знаходиться на обліку в ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, з посиланням на пояснення від 06.05.2011 року (вхідних №1796/10 від 06.05.11) директора ПП "Агропротранс" ОСОБА_3, відповідно до якого фактично фінансово-господарською діяльністю за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року він самостійно не займався. Директор ПП "Агропротранс" ОСОБА_3 документи до перевірки надати не зміг, в зв'язку з їх відсутністю, печатка підприємства відсутня, звіти до ДПІ м.Черкаси самостійно не формував, не підписував та не подавав. Фахівці ДПІ прийшли до висновку, що податкові накладні, що виписані ПП "Агропротранс" на адресу ПВКФ "Ленс" оформлені з порушенням законодавства України та не можуть вважатися звітними податковими та одночасно розрахунковими документами і не можуть бути підставою для формування податкового кредиту. Отже, на думку відповідача, нарахування ПВКФ "Ленс" податкового зобов'язання, а також штрафних санкцій з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій внаслідок порушення п.3.1, 33 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПВКФ "Ленс" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.12.1997 року.
Як вбачається з матеріалів справи ПВКФ "Ленс" перебуває на обліку у ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, у періоді за який проводилась перевірка, було платником податку на додану вартість та мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №29681391 від 13.04.1998 року.
На підставі наказу ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №843 від 12.07.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКФ "Ленс" з питань взаємовідносин з ПП "Агропротранс" фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України, відповідно до постанови про призначення позапланової документальної перевірки ПВКФ "Ленс" від 23.05.2011 року, яка була винесена в рамках розслідування кримінальної справи №4511100080, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПВКФ "Ленс" по взаємовідносинам з ПП "Агропротранс" за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 08.08.2011 року №2561/23-310/25184679, відповідно до якого було виявлено порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, п.201.4, п.201.10 ст.201, п.п.198.3, 198.4, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, що привело до завищення податку на додану вартість в загальній сумі 14816,67 гривень за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року. Також, встановлено порушення п.3.1, 33 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України - проведення готівкових розрахунків у розмірі 88900,00 гривень без надання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.
Сутність порушень ПВКФ "Ленс", встановлених актом перевірки, полягає у тому, що в податковій накладній та в договорі укладеним між ПВКФ "Ленс" та ПП "Агропротранс" зазначено, що директор ПП "Агропротранс" ОСОБА_3, тоді як згідно пояснень від 06.05.2011 року (вхідних №1796/10 від 06.05.2011 року) директора ПП "Агропротранс" ОСОБА_3, фактично фінансово-господарською діяльністю за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року самостійно не займався, звіти до ДПІ у місті Черкаси самостійно не формував, не підписував та не подавав. Під час проведення перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було враховано акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Агропротранс" від 11.05.2011 року №1199/23-2/37105844 (відповідно до якого, встановлено факт здійснення нікчемних (недійсних) правочинів ПП "Агропротранс" з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями). З огляду на наведене, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова дійшла висновку, що правочини укладені та такі, що виконувались, від імені ПВКФ "Ленс" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства. Посилаючись на висновки акту перевірки №1199/23-2/37105844 від 11.05.2011 року ДПІ у місті Черкаси, ПВКФ "Ленс" зависило податковий кредит за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року на суму ПДВ 14816,67 грн. Відносно порушення п.3.1, 33 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова дійшла такого висновку через те, що у квитанціях до прибуткових касових ордерів на загальну суму 88900,00 грн. прізвище та ініціали директора ПП "Агропротранс" не зазначені, однак є підпис ідентичний підпису ОСОБА_3 в угоді від 01.09.2010 року за №21 та податкових накладних.
17.08.2011 року ПВКФ "Ленс" звернулось до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова із запереченнями до акту перевірки, які були розглянуті 23.08.2011 року, за результатами розгляду заперечення було одноголосно прийнято рішення щодо залишення донарахувань за актом перевірки без змін, та за результатами розгляду заперечень усунути друкарські помилки.
За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова 26.08.2011 року були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000122301 з податку на додану вартість у сумі 17480,17 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) та №0000132301 зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 88900,00 грн.
Судом встановлено, що 01.09.2010 року між ПВКФ "Ленс" (орендар) та ПП "Агропротранс" (орендодавець) було укладено договір №21, відповідно до якого орендодавець зобов'язується надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 7. Вказаний договір має всі необхідні реквізити, а саме підписаний та скріплений печатками сторін. Окрім цього ПВКФ "Ленс" здійснювало закупівлі товарів у ПП "Агропротранс".
В судовому процесі були досліджені акти приймання - передачі нежитлового приміщення, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунки - фактури, видаткові накладні, прибуткові накладні, квитанції, звіти про використання коштів, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, які в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ПВКФ "Ленс" та ПП "Агропротранс" угод, та як наслідок правомірність віднесення ПВКФ "Ленс" суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Таким чином, наявна первинна бухгалтерська документація в сукупності свідчить про реальність виконання укладених між ПВКФ "Ленс" та ПП "Агропротранс" угод.
Окрім цього, наявні в матеріалах справи видаткові накладні та банківські виписки, підтверджують подальший рух придбаних товарів, що ще раз підтверджує реальність укладених угод.
Суд зауважує, що з пояснень позивача вбачається, що придбаний ПВКФ "Ленс" товар було перевезено самовивозом через малий обсяг товару та його малі габаритні розміри.
Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.
Як вбачається з матеріалів справи, ПВКФ "Ленс" в повному обсязі сплатило ПП "Агропротранс" за отриманий товар та послуги шляхом розрахунку готівковими коштами.
Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, ПВКФ "Ленс" виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару та послуг ПП "Агропротранс" яке, в свою чергу, виконало вимоги діючого законодавства видавши ПВКФ "Ленс" належним чином оформлену податкову накладну на сплачену суму податку.
Пунктом 7.5. ст.7 Закону України №168-97/ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.
Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Отже, первинні документи, надані позивачем та знаходяться у матеріалах справи приймаються судом до уваги, оскільки містять підпис директора ПП "Агропротранс" ОСОБА_3 та скріплені печаткою підприємства.
З акту перевірки вбачається, що підставою для висновків акту перевірки слугували пояснення від 06.05.2011 року (вхідних №1796/10 від 06.05.11) директора ПП "Агропротранс" ОСОБА_3, відповідно до якого фактично фінансово-господарською діяльністю за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року він самостійно не займався.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки АА №113040 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Довідки ДПІ у місті Черкаси про перебування на обліку, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, керівником ПП "Агропротранс" є ОСОБА_3, вказаний факт сторонами не заперечувався.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України №755-IV, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України №755-IV, порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.
Згідно ч.2, ч.3 та ч.5 ст.8 Закону України №755-IV реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинна бути нотаріально засвідчена. Підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів має бути засвідчений відповідною посадовою особою та скріплений печаткою цієї юридичної особи або нотаріально засвідчений. Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори - нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.
Суд звертає увагу, що частиною 1 ст.18 Закону України №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Таким чином, через встановлений факт проведення державної реєстрації ПП "Агропротранс", суд приходить до висновку, що первинні документи господарських операцій між ПВКФ "Ленс" та ПП "Агропротранс" є належним чином оформлені та підписані уповноваженими особами.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду доказів скасування державної реєстрації ПП "Агропротранс" та докази, що первинні документи підписані неуповноваженою особою.
Також, суд зазначає, що пунктом 3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року №17 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за №264/3557, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.
Виходячи з положення наведеної Інструкції, витікає, що наявність на первинних документах печатки ПП "Агропротранс", є додатковим фактом, що спростовує висновки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова. Отже, наявність у користуванні фізичної особи печатки підприємства, свідчить про дії цієї фізичної особи від імені та в інтересах суб'єкта господарювання. Фактів звернення до правоохоронних органів представників ПП "Агропротранс" з приводу втрати, викрадення або знищення печатки, сторонами до суду надано не було.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо). З викладеного виходить, що даними, що підтверджують наявність чи відсутність правовідносин між суб'єктами господарювання є первинні бухгалтерські документи, або дані результатів відповідних перевірок компетентних органів, проведених відповідно до вимог чинного законодавства, а будь-які довідки, листи чи пояснення фізичних чи юридичних осіб не є офіційними документами, що свідчать про господарську діяльність особи.
Таким чином, вищевказані договори не суперечать актам цивільного та господарського законодавства України, відповідають дійсним намірам сторін, не доведені наміри спрямовані на ухилення від сплати податків, не надано доказів про притягнення до кримінальної відповідальності, вирок суду за ухилення від сплати податків і зборів посадових осіб ПВКФ "Ленс" та ПП "Агропротранс".
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ПВКФ "Ленс" було правомірно нараховано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП "Агропротранс".
Стосовно висновків ДПІ у Київському районі м. Харкова про те, що угоди, укладені між ПВКФ "Ленс" та ПП "Агропротранс" є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2.3 розділу II Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються платником податків у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів обліку платника податків у розрізі періодів; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи з обліку, а у разі відсутності такого - інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. З викладеного виходить, що лише за відсутності первинних документів, перевіряючі можуть посилатися на інші докази порушення.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентами є нікчемним.
Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що договори, які було укладено між ПВКФ "Ленс" та ПП "Агропротранс", визнані судом недійсними.
А від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.
Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.
Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Таким чином, договір, укладений між ПВКФ "Ленс" та ПП "Агропротранс"", а також податкові накладні, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися. Також зазначений вище договір не є нікчемним (недійсними) в силу закону.
Відносно встановлених у акту перевірки порушень п.3.1, 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України - проведення готівкових розрахунків у розмірі 88900,00 гривень без надання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, суд зазначає наступне.
Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637) визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Відповідно до п.3.1 Положення №637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів
Зі змісту п.3.3 Положення №637, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
З наведених норм права, суд приходить до висновку, що обов'язковим реквізитом квитанції, що є відривною частиною прибуткового касового ордера, є саме підпис головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником підприємства та печатка підприємства.
Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, за правилами ст.86 КАС України, суд прийшов до висновку, що наявні в матеріалах справи квитанції до прибуткового касового ордера мають всі необхідні реквізити.
Окрім цього, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова у акті перевірки посилається на те, що у квитанціях до прибуткових касових ордерів на загальну суму 88900,00 грн. прізвище та ініціали директора ПП "Агропротранс" не зазначені, однак є підпис ідентичний підпису ОСОБА_3 в угоді від 01.09.2010 року за №21 та податкових накладних, тобто факт підписання зазначених квитанцій ОСОБА_3 встановлено самою перевіркою.
Також, суд звертає увагу, що квитанція до прибуткового касового ордера виписується продавцем, а перевіряєме підприємство ПВКФ "Ленс" було покупцем товарів та послуг.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність прийнятих 26.08.2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкових повідомлень - рішень №форма"Р"№0000122301 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій та №форма"С"№0000122301 про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність їх скасування.
В зв'язку з тим, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не мала належних підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ПВКФ "Ленс" штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПВКФ "Ленс" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Окремо суд звертає увагу на те, що приписами п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка може бути здійснена за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону в кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Судом встановлено, що перевірка проводилась відповідно до наказу ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №843 від 12.07.2011 року, з урахування вимог п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки ПВКФ "Ленс" від 23.05.2011 року, яка була винесена в рамках розслідування кримінальної справи №4511100080.
В матеріалах справи міститься постанова старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Черкаській області про призначення позапланової документальної перевірки від 23.05.2011 року з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Агропротранс" за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року.
Натомість, в порушення п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПВКФ "Ленс", замість виїзної.
Слід відмітити, що п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Також, у Листі ДПА України від 25.01.2011 року №1754/7/23-8017 зазначено, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.
Однак, в протиріч наведених нормам права, за результатами перевірки ПВКФ "Ленс" були винесені податкові повідомлення рішення.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Отже, суд присуджує ПВКФ "Ленс" всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватної виробничо-комерційної фірми "Ленс" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №форма"Р"№0000122301 від 26.08.2011 року та №форма"С"№0000122301 від 26.08.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харківа Харківської області, код 37999628, м.Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Ленс" (Салтівське Шосе, б. 256 -А, кв. 67, Харків, 61171, код 25184679) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 24.01.2012 року.
Суддя Біленський О.О.