Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19 січня 2012 р. № 2-а- 12593/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Піскун В.О.
при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.
за участі:
представника позивача - Козловіча С.М.,
представника відповідача - Тарана М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення суми, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Веза - Україна», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки згідно наказу №268 від 04.03.2011 р., за наслідками якої складений акт №366/07-004/31632410 від 18.03.2011 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 8 квітня 2011 року № 0000260700 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веза - Україна" з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 644740 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веза - Україна" державне мито у сумі 1703,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою встановлення достовірності нарахованої ним суми бюджетного відшкодування із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 644740,00 грн., згідно з поданим ним уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість та розрахунком суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року, відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка, за результатами якої було складено довідку № 212/07-004/31632410 від 21.02.2011 року. Перевіркою підтверджено нараховане позивачем за листопад 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 644740,00 грн. Але, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, відповідач до ГУ Державного казначейства України в Харківській області не надав, чим порушив, на думку позивача, його права як платника ПДВ. Тому позивач вважає, що поновленням його права є стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми бюджетного відшкодування. Позивач також зазначив, що 18.03.2011 року відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування в сумі 644740,00 грн. із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2010 року, на підставі якої було складено акт № 366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року. Позивач вважає, що відповідачем фактично було проведено повторну перевірку без наявних на те підстав та з порушенням встановленого законодавством порядку її проведення, у зв'язку з чим, дії відповідача по проведенню цієї перевірки є протиправними. Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем податковим повідомлення - рішенням від 8 квітня 2011 року № 0000260700, оскільки вважає, що таке рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте на підставі висновків акту перевірки № 366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року, що протиправно проведена відповідачем. При цьому позивач зазначив, що відповідачем не встановлено під час перевірки жодного порушення ним встановлених правил формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, порушень цивільного та/або податкового законодавства; всі контрагенти позивача на час формування податкового кредиту за спірний період були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, податкові накладні були отримані позивачем та включені до складу податкового кредиту з ПДВ у певні періоди, операції були вчинені в межах господарської діяльності позивача. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що у висновках довідки № 212/07-004/31632410 від 21.02.2011 року зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, або отримання результатів проведення перевірок підтвердження отриманих від платників відомостей, стосовно відносин з контрагентом, здійснених відповідно до наказів ДПА України, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки до Податкового кодексу України та інші заходи передбачені діючим законодавством. На підставі доповідної записки від 04.03.2011 року було прийнято рішення про проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування в сумі 644740,00 грн. за листопад 2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт, у висновках якого встановлено, що позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування, оскільки за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності з контрагентами позивача між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань, залучення позивачем у своїй діяльності ризикових контрагентів, підприємств - постачальників з ненульовим станом, постачальників, які мали ознаки «фіктивного підприємництва». Взаємовідносини з підприємствами - постачальниками ризикової категорії спрямовані на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, тобто з їх дій вбачається навмисне здійснення діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ, що свідчить про зловживання правом на відшкодування ПДВ з бюджету. Таким чином, відповідач вважає доводи позову необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення вважає правомірним та законним. При цьому відповідач зазначив, що на виконання вимог подання за результатами службової перевірки інформації, викладеної у зверненні директора ТОВ "Веза - Україна" щодо порушень діючого законодавства працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Харкова під час організації та проведення документальної невиїзної перевірки позивача, наказом від 17.05.2011 року №640 начальника відділу відшкодування ПДВ Кобець Н.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану, за отримання позивачем наказу та повідомлення про проведення зазначеної перевірки після того, коли вже було проведено таку перевірку та складено акт.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, будь - яких клопотань, заяв до суду не надав.
Таким чином, суд вважає, за можливе розглянути справу без участі представника відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Веза - Україна» (надалі - ТОВ “Веза - Україна”) зареєстровано 01.07.2003 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 14801050001006945, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №495973 та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №122269 (а.с. 76-79, 82 том 1).
ТОВ “Веза - Україна” знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова) з 11.07.2003 року за №3458, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 27.01.2010 року № 45 (а.с. 80 том 1).
Як платник податку на додану вартість ТОВ “Веза - Україна” зареєстровано в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з 17.01.2006 року, індивідуальний податковий номер 316324120335, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №29148906 від 25.01.2006 року (а.с. 81 том 1).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.03.2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2010 року, за результатами якої був складений акт № 366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року (а.с. 42-52 том 1).
У висновках акту перевірки № 366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року встановлено, що у відповідності до п.п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ТОВ “Веза - Україна” не має право на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в сумі 644740,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення - рішення №0000260700 від 08.04.2011 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 644740,00 грн. (а.с. 41 том 1).
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки згідно наказу №268 від 04.03.2011 року, за наслідками якої складений акт №366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року, суд зазначає наступне.
Особливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визначенні ст.79 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено що, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виходячи з аналізу норм законодавства, суд приходить до висновку, що однією з підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки є ненадання платником податку відповіді на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту; прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом; надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як вбачається з акту перевірки №366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року та з наданих у судовому засіданні пояснень представника відповідача - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, документальна невиїзна перевірка позивача була проведена на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що обов'язковий письмовий запит позивачу не направлявся, що також підтверджено в судовому засіданні представником відповідача - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.
Отже, у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, були відсутні підстави для проведення документальної невиїзної перевірки позивача.
З акту перевірки №366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року вбачається та підтверджено представником відповідача - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, що зазначена перевірка позивача була проведена на підставі доповідної записки від 04.03.2011 року, що не передбачено вищезазначеними положеннями Податкового кодексу України.
Також в судовому засіданні встановлено, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки позивачем було отримано 29.03.2011 року, тобто вже після проведення такої перевірки, що є порушенням п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України.
За порушення діючого законодавства під час організації та проведення документальної невиїзної перевірки позивача, а саме за отримання позивачем наказу та повідомлення про проведення зазначеної перевірки після того, коли вже було проведено таку перевірку та складено акт, наказом від 17.05.2011 року №640 начальника відділу відшкодування ПДВ Кобець Н.А. притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану (а.с. 124 том 2), що підтверджено в судовому засіданні представником відповідача - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.
Окрім цього, суд зазначає, що з 01.01.2011 року порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення таких розрахунків передбачені Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до п. 200.6 ст. 200 Податковий кодекс України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно з п.п. 200.7-200.11 ст. 200 Податковий кодекс України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
При цьому, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки після отримання податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеними положеннями Податкового кодексу України не передбачено.
З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2011 року позивачем було подано до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року (вх. №9000000823); довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (вх. №№9000000816); розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року (вх. №№9000000818); заява про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року (вх. №№9000000817), відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку, складала 644740,00 грн. (а.с. 11-18 том 1).
У зв'язку з поданням зазначених документів, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла з рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 30.10.2010 року. За результатами перевірки була складена довідка № 212/07-004/31632410 від 21.02.2011 року (а.с. 19-38 том 1).
Перевіркою підтверджено нараховане позивачем за листопад 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 644740,00 грн.
Таким чином, 18.03.2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова фактично була проведена повторна перевірка достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 644740,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, на підставі якої було складено акт №366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року, порушено передбачений ст. 79 Податкового кодексу України порядок організації та проведення такої перевірки, а тому дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення цієї перевірки є протиправними.
Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2011 року № 0000260700 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, суд зазначає наступне.
Виходячи з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить, у тому числі, підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на підставі акту перевірки №366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, то й прийняте відповідачем, на підставі акту перевірки №366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року, податкове повідомлення - рішення від 08.04.2011 року № 0000260700 є протиправним, а отже підлягає скасуванню.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з приписами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В матеріалах справи містяться податкові накладні та митні декларації, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит у жовтні - листопаді 2010 року, та які включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 106-230 том 1, а.с. 1-116 том 2); виписки з рахунку та платіжні доручення (а.с. 83-105 том 1, а.с. 125-157 том 2, а.с. 6-67 том 3, а.с. 128-215 том 4), що підтверджують сплату позивачем ПДВ в вартості отриманих товарів (робіт, послуг) у жовтні - листопаді 2010 року; видаткові накладні за жовтень - листопад 2010 року (а.с. 193-250 том 3, а.с. 1-122 том 4), акти здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) за жовтень - листопад 2010 року (а.с. 90-192 том 3), вантажні митні декларації за жовтень - листопад 2010 року (а.с. 68-89 том 3), що підтверджують факт отримання позивачем товарів (робіт, послуг), суми ПДВ по яких були включені позивачем у жовтні - листопаді 2010 року до складу податкового кредиту.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено як достовірність заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість на загальну суму 644740,00 грн., так і дотримання процедури їх декларування та заявлення до повернення.
Вищезазначені первинні документи, дані бухгалтерського обліку були досліджені фахівцем ДПІ у Ленінському районі м. Харкова при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки, за результатами якої була складена довідка № 212/07-004/31632410 від 21.02.2011 року.
В свою чергу, відповідачами не було надано жодних належних доказів, які б свідчили про необґрунтованість та незаконність вимог позивача щодо повернення йому, заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість за листопад 2010 року на загальну суму 644740,00 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веза - Україна" з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 644740 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Таким чином, право на стягнення бюджетного відшкодування у позивача виникає лише після подання органом державної податкової служби Державному казначейству України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету або відмові в поданні, або виплаті відшкодування.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач передчасно заявив вимогу про стягнення бюджетного відшкодування, тому підстав для задоволення в цій частині позовних вимог судом не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення суми - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки згідно наказу №268 від 04.03.2011 року, за наслідками якої складений акт №366/07-004/31632410 від 18.03.2011 року.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 року № 0000260700 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24.01.2012 року.
Суддя Піскун В.О.