Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
17 січня 2012 р. № 2-а- 17143/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Старосєльцевої О.В.,
за участі
секретаря судового засідання -Чубукіної М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі Харківської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Супіна Агро” про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати дії міського управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області щодо відмови у реєстрації угоди про розірвання договору оренди від 12.03.2008 року, укладеного між позивачем, ОСОБА_1 та ТОВ “Супіна Агро” неправомірними, зобов'язати міське управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області зареєструвати угоду від 12 березня 2008 року укладену про розірвання договору оренди між позивачем, ОСОБА_1 та ТОВ “Супіна Агро”.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.01.2007 р. між ним та ТОВ “Супіна Агро” було укладено договір оренди № 166 належної позивачеві на праві власності земельної ділянки. Зазначений договір був зареєстрований у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”. 12.03.2008 р. між позивачем та ТОВ “Супіна Агро” було підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки. З метою державної реєстрації вказаної угоди позивачем до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозовій та Лозівському районі Харківської області було подано заяву про проведення реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі. Листом від 04.10.2011 р. позивачеві було повернуто заяву з доданими до неї документами та повідомлено про неможливість зареєструвати зазначену додаткову угоду у зв'язку з ненаданням орендарем земельної ділянки -ТОВ “Супіна Агро” -свого примірника договору оренди землі. Вважаючи таку відмову протиправною та посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач, Міськрайонне управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області, в письмових запереченнях проти позову заперечував, зазначив, що Міськрайонне управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області є органом державної влади та діє в межах своїх повноважень і у відповідності до вимог чинного законодавства. У зв'язку з відсутністю необхідного переліку документів від ОСОБА_1 на момент подачі ним заяви з додатковою угодою до Міськрайонного управління останнім було повідомлено про неможливість здійснити державну реєстрацію цієї угоди із пропонуванням надати документи, яких не вистачає для здійснення цієї процедури. Міськрайонне управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області будь-яких протиправних дій стосовно Позивача не здійснювало та права ОСОБА_1 порушувало.
Представник третьої особи, ТОВ “Супіна Агро”, в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, правом надати заперечення не скористався.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи, 01.01.2007 р. між позивачем, ОСОБА_1 та ТОВ “Супіна Агро” в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір оренди № 166 належної позивачеві на праві власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,1126 га, яка розташована на території Шатівської сільської ради, КСП ім. XX з'їзду КПРС. Зазначений договір був зареєстрований у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” 11.04.2007 р. за №040767700006.
Пунктом 9.3 згаданого договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду, а також з інших підстав, визначених законом.
12.03.2008р. між позивачем та ТОВ “Супіна Агро”було підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки.
З метою державної реєстрації вказаної угоди позивач подав до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозовій та Лозівському районі Харківської області заяву про проведення державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі. До заяви було долучено 3 примірника правочину про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії листа Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківського області від 04.10.2011 р., позивачеві було повернуто заяву з доданими до неї документами та повідомлено про неможливість зареєструвати зазначену додаткову угоду у зв'язку з ненаданням орендарем земельної ділянки -ТОВ “Супіна Агро”-свого примірника договору оренди.
Судом встановлено, що відповідач відмовив в проведенні реєстрації правочину у звязку з ненаданням стороною правочину свого примірника договору оренди.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.
Згідно з ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.5 ст.126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
За правилом ст.20 Закону України “Про оренду землі”укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У відповідності до статті 31 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Суд відзначає, що постановою КМУ від 09.09.2009р. №1021 затверджено Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі за текстом -Порядок №1021), а повноваження по відкриттю та веденню у паперовому вигляді вказаної Книги покладено на територіальні органи Держкомзему. Згадана постанова набрала чинності з 1 січня 2011 року.
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1021 записи до Книги вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі. Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
Пунктом 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів (затверджено постановою КМУ від 19.03.2008 р. №224; далі за текстом -Положення №224), передбачено, що центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів є Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем).
Відповідно до пункту 7 Положення №224 Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.
З огляду на зазначені приписи з 01.01.2011р. державна реєстрація договорів оренди землі повинна здійснюватись відповідним територіальним органом Держкомзему, тобто у спірних правовідносинах - Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області.
Системно аналізуючи положення наведених норм права, суд встановив, що законодавцем унормовано лише питання державної реєстрації договорів оренди, а також договорів про внесення змін до договорів оренди, правовідносини з приводу державної реєстрації правочинів, предметом яких є розірвання раніше укладених договорів оренди, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду і вирішення даної адміністративної справи законодавчо не врегульовано.
З приводу цього, суд відзначає, що відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
За приписами ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Враховуючи при вирішенні спору положення наведених норм Цивільного кодексу України, а також зважаючи на приписи ч.7 ст.9 КАС України, де зазначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), суд доходить висновку, що державна реєстрація правочину стосовно розірвання договору оренди землі має відбуватись в тому самому порядку, що й державна реєстрація договору оренди землі.
Відносини з приводу державної реєстрації прав та їх обтяжень врегульовані Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, згідно з ст.15 якого державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів , що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Статтею 24 зазначеного вище закону передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.
Із матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови в державній реєстрації правочину була відсутність серед доданих до заяви про реєстрацію документів другого примірника договору оренди (а саме: примірника орендаря, ТОВ “Супіна Агро”). Суд зазначає, що така підстава відсутня в переліку обставин, перелічених в ст.24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”
За правилами п.п.4.2, 4.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (затверджено наказом Держкомзему України від 02.07.2003 р. № 174, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.07.2003р. за №641/7962 державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
В силу приписів Тимчасового порядку №174, зокрема, пунктів 2.4, 9.4.1 п.9.4, територіальний орган земельних ресурсів у 10-денний термін з дня отримання оформленого бланка державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі перевіряє наявність на титульному аркуші технічної документації відмітки про приймання обмінного файлу, зміст реєстраційної картки, відповідність відомостей, що містить реєстраційна картка та оформлений бланк державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі, до технічної документації (реєстраційної справи).
Отже, згідно з Тимчасовим порядком №174 на територіальний орган земельних ресурсів покладено обов'язок виявити певні недоліки в наданих до державної реєстрації документах, а саме -виявити відсутність відмітки про приймання обмінного файлу та наявність розбіжностей між відомостями, що містять реєстраційна картка, оформлений бланк державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі та технічна документація (реєстраційна справа) тощо.
При цьому, суд зауважує, що обов”язок територіального органу Держкомзему провести перевірку поданих до державної реєстрації документів кореспондує положенням ч.3 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, відповідно до якої документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Частиною 3 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Пунктом 162 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі конкретизовано, що для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) власник чи набувач права або уповноважена ними особа подають до відповідного територіального органу Держземагентства заяву і такі документи: 1) копія документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; 2) документація із землеустрою, яка включає план земельної ділянки і містить відомості про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки та обмінний файл - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки;3) договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договір суборенди земельної ділянки (її частини) (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору); 4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи; 5) документи про внесення плати за надання послуг із: здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди частини земельної ділянки; перевірки обмінного файла - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки. Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку. Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.
Оскільки спірні правовідносини склались не з приводу реєстрації договору оренди земельної ділянки, а щодо реєстрації правочину з розірвання договору оренди земельної ділянки, то суб'єкт владних повноважень не мав правових підстав для покладання на позивача обов'язку звернутись до орендаря, тобто ТОВ “Супіна Агро”, з проханням надати суб'єкту владних повноважень оригінал примірника договору оренди земельної ділянки, так як такого обов'язку на позивача законодавством не покладено.
Судом встановлено, що при розгляді заяви позивача суб'єктом владних повноважень не було виявлено відсутності повного комплекту документів, необхідних для проведення державної реєстрації правочину з розірвання договору оренди земельної ділянки, мотиви відсутності повного комплекту документів не були покладені відповідачем в основу спірного рішення.
З матеріалів справи випливає, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень вмотивовано підставою, яка не передбачена чинним законодавством, як обставина для прийняття рішення про відмову в проведенні державної реєстрації правочину.
При вирішенні спору в частині вимоги про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі, суд зазначає наступне. З системного аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, вбачається, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим -мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права. При цьому, суд зауважує, що з приписів перелічених норм права вбачається неприпустимість підміни судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов'язку здійснити державну реєстрацію правочину з розірвання договору оренди земельної ділянки, а тому в цій частині позовних вимог позивачеві належить відмовити.
Враховуючи встановлені по справі обставини , суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково шляхом визнання противоправними дії Міськрайонного управління Держкомзему у м.Лозова і Лозівському районі Харківської області в частині відмови у державній реєстрації угоди від 12 березня 2008 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки № 166 від 01 січня 2007 року та зобов'язання Міськрайонне управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію додаткової угоди від 12.03.2008 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки № 166 від 01.01.2007р., укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Супіна Агро”.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі Харківської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Супіна Агро” про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
2. Визнати противоправними дії Міськрайонного управління Держкомзему у м.Лозова і Лозівському районі Харківської області в частині відмови у державній реєстрації угоди від 12 березня 2008 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки № 166 від 01 січня 2007 року.
3. Зобов'язати Міськрайонне управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію додаткової угоди від 12.03.2008 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки № 166 від 01.01.2007р., укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Супіна Агро”.
4. В іншій частині позовних вимог адміністративний позов - залишити без задоволення.
5. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
6. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Старосєльцева О.В.