Харківський окружний адміністративний суд
11 січня 2012 р. справа № 2а-8754/11/2070
складі головуючого судді Котеньова О.Г., суддів Бабаєва А.І., Бідонька А.В., при секретарі судового засідання Мартинчук С.М.,
за участі сторін:
прокурора - не прибув,
представника позивача - Поярко І.В.,
представника відповідача 1 - не прибув,
представника відповідача 2 - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Лозівської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛОН", за участі прокурора про стягнення коштів отриманих за нікчемними договорами, -
Позивач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛОН", за участі прокурора в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- стягнути з ТОВ "МОБІЛОН" в дохід державного бюджету кошти у сумі 948546,00 грн., які були отримані за договором постачання товару №РН-04/01 від 04.01.2011 року;
- стягнути з ФОП ОСОБА_2 в дохід державного бюджету кошти у сумі 948546,00 грн., які були отримані за договором постачання товару №РН-04/01 від 04.01.2011 року. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві та в уточненнях до неї, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідачем - ФОП ОСОБА_2 були надані письмові заперечення, в яких він просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність у податкової інспекції права на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив задовольнити їх.
Прокурор, що вступив до участі у справі на стороні позивача, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином.
Відповідач, ФОП ОСОБА_2 до судового засідання не прибув, вповноваженого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності, або відкладення розгляду справи до суду не надавав.
Відповідач, ТОВ "МОБІЛОН" свого представника до судового засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності, або відкладення розгляду справи до суду не надавав.
На підставі ст.128 КАС України, суд розглянув справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи адміністративного позову та письмових заперечень відповідача ОСОБА_2, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності суд, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області 18.03.2008 року, перебуває на податковому обліку в Первомайській ОДПІ з 19.03.2008 року, та є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 04.07.2008 року НОМЕР_2, виданого Лозівською ОДПІ.
ТОВ "МОБІЛОН" зареєстроване як юридична особа виконкомом Харківською міськради 20.05.1998 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з 29.05.1998 року та є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 09.11.2007 року №100076272, виданого ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.
Лозівською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань правомірності нарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ та правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих платником податків в податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №121/17-212/2685319316 від 31.03.2011 року.
В ході перевірки встановлено, що між ТОВ "МОБІЛОН" (у якості продавця) та ФОП ОСОБА_2 (у якості покупця) було укладено договір на поставку запасних частин для транспортних засобів, паливно-мастильних матеріалів №PH-04/01 від 04.01.2011 року.
В подальшому, придбані товарно-матеріальні цінності за даним договором були реалізовані ТОВ "Кернел Трейд".
За наслідками перевірки, податковим органом зроблено висновок про недодержання вимог п.1, 2 ст.215, п.1, 5 ст.203, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в момент вчинення вказаного правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ФОП ОСОБА_2
З посиланням на реквізити даного правочину ТОВ "МОБІЛОН" на адресу ФОП ОСОБА_2 були виписані податкові накладні:
- №1 від 04.01.2011 р. на суму 77600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 12933,33 грн.;
- №2 від 05.01.2011 р. на суму 147763,00 грн., у т.ч. ПДВ - 24627,17 грн.;
- №3 від 10.01.2011 р. на суму 71560,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11926,67 грн.;
- №4 від 12.01.2011 р. на суму 90960,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15160,00 грн.;
- №5 від 17.01.2011 р. на суму 50700,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8450,00 грн.;
- №8 від 20.01.2011 р. на суму 111600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 18600,00 грн.;
- №11 від 24.01.2011 р. на суму 78200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 13033,33 грн.;
- №15 від 26.01.2011 р. на суму 82300,00 грн., у т.ч. ПДВ - 13716,67 грн.;
- №28 від 28.01.2011 р. на суму 147763,00 грн., у т.ч. ПДВ - 24627,17 грн.;
- №22 від 31.01.2011 р. на суму 90100,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15016,67 грн.
Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_2 включено вищенаведені податкові накладні до складу податкового кредиту з ПДВ у сумі 141382,00 грн. в податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6 ст.203).
Системно проаналізувавши норми чинного законодавства, суд відзначає, що правові наслідки невідповідності правочину наведеним вище умовам визначені законодавцем, зокрема, в ст.228 Цивільного кодексу України та ст.208 Господарського кодексу України.
Так, згідно з ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки ДПІ у Комінтерновському районі м. Харкова від 24.03.11 року №291/23-104/25473432 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "МОБІЛОН", податковим органом зроблено висновок про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.
Зазначений висновок зроблено з посиланням на те, що ТОВ "МОБІЛОН" під час перевірки не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань в т.ч.: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№311 "Поточні рахунки у національній валюті", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 70 "Доходи від реалізації", 641 "Розрахунки по податкам", 643 "Податкові зобов'язання", 681"Розрахунки по авансам отриманим", податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо. Згідно з даними податкової звітності (форма 1-ДФ, розрахунки комунального податку), наданої підприємством до ДПІ у Комінтерновському районі м. Харкова, середньосписочна чисельність працюючих у ТОВ "МОБІЛОН" становить 3 особи. За даними податкової звітності (декларація з податку на прибуток та додаток К1 до декларацій) основні засоби у ТОВ "МОБІЛОН" відсутні. Рядки 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" прокреслені, 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларацій з податку на прибуток підприємства за 2008 рік - 1754,00 грн., 2009 рік - 1247,00 грн., 2010 рік - 406,00 грн. Операції ТОВ "МОБІЛОН" та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ "МОБІЛОН" є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.
Також судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 до заперечень на акт перевірки Лозівської ОДПІ від 31.03.11 року надано договір з ТОВ "МОБІЛОН" від №РН-04/01 від 04.01.2011 року, податкові та видаткові накладні.
Згідно ст.201 Податкового кодексу України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що у ФОП ОСОБА_2 були в наявності податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит за період, що перевірявся.
Між тим, суд зазначає, що наявність у ФОП ОСОБА_2 податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, виникнення об'єкту оподаткування, та реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як вже зазначалось судом, між ТОВ "МОБІЛОН" (у якості продавця) та ФОП ОСОБА_2 (у якості покупця) було укладено договір на поставку запасних частин для транспортних засобів, паливно-мастильних матеріалів №PH-04/01 від 04.01.2011 року.
Податковим органом ставиться під сумнів реальність господарських ТОВ "МОБІЛОН" та ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують можливість виконання таких операцій.
Відповідно до п.3.1. вищезазначеного договору "продавець передає покупцеві товар на наступних умовах: одержання товару на складі продавця". При цьому, документи, підтверджуючі факт отримання товару на складі покупця (сертифікати якості товару, акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні, документи підтверджуючі прийняття, оприбуткування та відвантаження товару, довіреності на отримання ТМЦ) для перевірки не надано.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарський операцій (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Здійснення поставки товару на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", договори, накладні, рахунки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Оскільки перевіркою встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відсутність первинних документів приймання, перевезення, товару, тобто не підтвердження факту наявності поставок ТМЦ від постачальника покупцю та те, що ТОВ "МОБІЛОН" не міг здійснювати господарські операції (відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень), свідчить про те, що правочин між ТОВ "МОБІЛОН" та ФОП ОСОБА_2 здійснений без мети настання реальних наслідків. Отже зазначений правочин відповідно до п. 1.2 ст. 215, п. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним і в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.
Таким чином, суд вважає, що у ФОП ОСОБА_2 відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.198 Податкового Кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з придбання ТМЦ у ТОВ "МОБІЛОН" в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 141382,00 грн., а саме по декларації з ПДВ за січень 2011 року.
За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, відповідно до яких якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.
Оскільки у спірних правовідносинах обидві сторони правочину діяли з метою суперечною інтересам держави, як учасника податкових правовідносин, то з відповідачів належить стягнути на користь Держави все отримане ними за спірним правочином, а також все належне до отримання за спірним правочином.
Щодо письмових заперечень ФОП ОСОБА_2, то суд вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державна податкова інспекція, може подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави коштів, які одержані за правочинами, посилаючись на їх нікчемність.
Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Лозівської ОДПІ, щодо стягнення з ТОВ "МОБІЛОН" в дохід державного бюджету кошти у сумі 948546,00 грн., які були отримані за договором постачання товару №РН-04/01 від 04.01.2011 року та стягнення з ФОП ОСОБА_2 в дохід державного бюджету кошти у сумі 948546,00 грн., які були отримані за договором постачання товару №РН-04/01 від 04.01.2011 року є документально та нормативно обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Лозівської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛОН", за участі прокурора про стягнення коштів отриманих за нікчемними договорами -задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛОН" (61068, Харківська обл., м. Харків, Комінтернівський р-н, пров. Тарасівський, б.31, код ЄДРПОУ 25473432, р/р2600901002386 в АО Публічного Типа "ОКСИ БАНК", МФО 325990 ) на користь державного бюджету України кошти, які були отримані за договором на постачання товару №РН-04/01 від 04.01.2011 року у сумі 948 546.00 грн. (дев'ятсот сорок вісім тисяч п'ятсот сорок шість гривень).
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в філії Первомайського відділення ВАТ "Ощадбанк", м. Первомайський, МФО350017) на користь державного бюджету України кошти, які були отримані за договором на постачання товару №РН-04/01 від 04.01.2011 року у сумі 948 546.00 грн. (дев'ятсот сорок вісім тисяч п'ятсот сорок шість гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 16 січня 2012 року.
Головуючий Суддя Котеньов О.Г.
судді Бабаєв А.І.
Бідонько А.В.