Справа № 2-а/1970/2201/11
"02" серпня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
прокурора Ковальчук О.Р.
представника позивача Туцького Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій на суму 510 грн., суд -
Прокурор міста Тернополя в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, надалі позивач, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , надалі відповідач, про стягнення штрафних санкцій на суму 510 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що при проведенні перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів на транспорті виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області 16.02.2011 року складено Акт за №241013 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої виявлено відсутність у водія пасажирського автомобіля таксі ліцензійної картки. В наслідок чого територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 14.04.2011 року винесено постанову №124902 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, передбачених у позові, просили позов задоволити .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило, заперечень проти позову не надали, відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, що є підставою для розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши в судовому засіданні думку прокурора, пояснення представника позивача оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»№ 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що у рядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
У ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільний перевізник -це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські та вантажні перевезення. Зокрема, в ст.39 Закону України N2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.
Як видно з матеріалів справи, 16.02.2011 року інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання послуг з перевезення пасажирів, а саме: виявлено відсутність у водія ліцензійної картки. В день складення акту водій з ним ознайомився, пояснень чи заперечень до акту не вказав.
Таким чином, відповідачем здійснювалися перевезення пасажирів на легковому автомобілі, облаштованого як таксі, а тому водій зобов'язаний здійснювати перевезення пасажирів в такому випадку за наявності ліцензійної картки. Складений акт №241013 від 16.02.2011 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом свідчить про відсутність у водія таксі на момент перевірки ліцензійної картки, яка повинна містити реєстраційні дані ліцензії та номер транспортного засобу.
Статтею 60 Закону України №2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 14.04.2011 року винесено постанову №124902 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У відповідності до п.28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Повідомленням Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області від 14.04.2011 року відповідача повідомлено про винесену постанову про застосування фінансових санкцій від 14.04.2011 року №124902 на суму 510 грн. та запропоновано добровільно сплатити вказану фінансову санкцію в 15 -денний термін.
Оскільки фінансові санкції застосовуються до автомобільних перевізників, які на законних підставах використовують транспортний засіб, то суд приходить до висновку, що до відповідача правомірно винесено постанову винесено постанову №124902 від 14.04.2011 року про застосування фінансових санкцій на суму 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідачем постанова про застосування фінансових санкцій не оскаржувалась до вищестоящого органу або в судовому порядку.
На день розгляду справи відповідачем добровільно сума застосованих фінансових санкцій не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.6,86,158,163,186 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 510 грн. (п'ятсот десять грн.) фінансових санкцій в користь Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства у м. Тернополі в Головному управлінні Державного казначейства України у Тернопільській області №31118106700002, МФО: 838012, код платежу: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», код одержувача коштів: 23588119.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.