Справа № 2-а/1970/3035/11
"18" листопада 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
представника позивача Дуфанця Є.М.
представника відповідача Світлика О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Чернелево-Руської сільської ради до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про скасування вимоги про сплату боргу № Ю51 від 05 жовтня 2011року та рішення про застосування штрафних санкцій №689 від 04 жовтня 2011 року, суд -
Чернелево-Руська сільська рада, надалі позивач, звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, надалі відповідач, про скасування вимоги №Ю51 Пенсійного фонду України у Тернопільському районі від 5 жовтня 2011 року та рішення №689 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04 жовтня 2011 року. Прийняті відповідачем вимогу та рішення позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Чернелево-Руська сільська рада у відповідності до закону нараховує та сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з нарахованої та виплаченої заробітної плати найманим працівникам. Несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сталося виключно по вині відповідача, який разом з державною виконавчою службою заблокував усі рахунки Чернелево-Руської сільської ради в тому числі і ті, по яких виплачувалась заробітна плата та сплачувався єдиний соціальний внесок. Також, позивач стверджує, що у відповідності до вимог ст.119 Бюджетного кодексу України використовує кошти за призначенням у відповідності до затвердженого бюджету і не може використовувати кошти не за призначенням, а саме погашення нарахованої пені і штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, проти його задоволення заперечив, позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача пояснив, що оскаржена вимога про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій виставлено позивачу у відповідності до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№2464.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі - Закон № 2464-VI).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пункт 1 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачає, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI).
У відповідності до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 10 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст.25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Частиною 10 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальні органи Пенсійного фонду застосовують до платників єдиного внеску такі штрафні санкції:
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;
Піддпунктом 7.2.2 пункту 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України за №21-5 від 27.09.2010 року, також передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, відповідно до ч. 13, 14 ст. 25 Закону №2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Згідно ч.11 та ч.12 ст.9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до даних особового рахунку позивача єдиний внесок за серпень місяць 2011 року, який повинен був бути сплачений до 20 вересня 2011 року, позивачем сплачено 28 вересня 2011 року.
4 серпня 2011року відповідачем винесено Рішення № 689 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та 5 серпня 2011 року позивачу винесено вимогу про сплату боргу (а.с.5,6).
Суд вважає, що оскаржувана вимога про сплату боргу та Рішення про застосування фінансових санкцій винесені позивачу у повній відповідності до вимог Закону № 2464, що стверджується даними карток особового рахунку позивача, і які не заперечені в судовому засіданні представником позивача.
Суд не приймає до уваги, як доказ, пояснення представника позивача про те, що позивач не мав можливості вчасно перерахувати єдиний внесок за серпень 2011 року, оскільки державним виконавцем накладено арешт на всі банківські рахунки позивача. Таке твердження не заслуговує на увагу з огляду на те, що позивачем постанова державного виконавця про арешт коштів боржника від 04.07.2011 року не оскаржувалася, і крім того, позивачем не представлено суду докази вчинення інших дій з метою вчасно перерахувати єдиний внесок за серпень 2011 року до Пенсійного фонду.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що а вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Чернелево-Руської сільської ради до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про скасування вимоги про сплату боргу № Ю51 від 05 жовтня 2011року та рішення про застосування штрафних санкцій №689 від 04 жовтня 2011 року -відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.