Копія
26 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/9239/11
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соколов В.М., розглянувши у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі по тексту - позивач, УПФУ в м. Сумах) звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1756,80 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який згідно ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в м. Сумах, всупереч вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не сплатив у передбачений законом строк та належному розмірі страхові внески за 2010 рік, нарахованих самостійно згідно поданого звіту, у розмірі 1756,80 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, справу просив розглядати в його відсутності (а.с.2).
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.18), про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог на адресу суду не надсилав.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7), відповідно до п.3 ст.11, ч.5 ст.14, ч. 4 ст.15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є страхувальником та зареєстрована як платник страхових внесків (перебуваючого на фіксованому податку) в УПФУ в м. Сумах, що вбачається із змісту позову та підтверджується копією звіту (а.с.4), копією картки страхувальника (а.с.5).
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник, яким в даному випадку також виступає відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно п.п. 3, 4 статті 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Згідно зі статтею 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV “Прикінцевих положень”Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції Закону України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 08.07.2010 за №2461-VI) фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно, при цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Статтею 53 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 за № 2154-VI встановлено з 1 липня 2010 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 888 грн., з 1 жовтня 2010 року - 907 грн. 00 коп., з 1 грудня 2010 року - 922 грн. 00 коп., таким чином мінімальний страховий внесок на місяць у липні 2010 року становив 294грн. 82коп., у жовтні - листопаді 2010 року - 301грн. 12коп., у грудні 2010 року - 306грн. 10коп.
Частинами 4 та 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.
Згідно поданого до УПФУ в м. Сумах звіту за 2010 рік, відповідачем, як платником фіксованого податку, самостійно були нараховані страхові внески в сумі 1828грн. 80коп., що підтверджується копією звіту за 2010 рік (а.с.5).
Із розрахунку позовних вимог, а також картки особового рахунку вбачається, що, з урахуванням часткової сплати в розмірі 72,00грн., заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за 2010 рік склала 1756,80 грн.
При цьому варто зазначити, що згідно частини 6 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (діючої на час виникнення спірних правовідносин) законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Враховуючи, що сума страхових внесків за 2010 рік, на момент розгляду справи відповідачем своєчасно не була сплачена у встановлені строки, що підтверджується дослідженими матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (вул. Харківська, 35, м. Суми, код 37429970, рахунок № 25602318277 в СОУ АТ "Ощадбанк", МФО 337568) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1756,80 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість грн. 80 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов