копія
26 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/267/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/267/12
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про скасування постанови ,-
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця" (далі по тексту - позивач, ДТГО «Південно-Західна залізниця") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач, Сумський прикордонний загін), в якому просить суд:
- скасувати постанову №6 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 24.05.2011 року про накладення на ДТГО «Південно-Західна залізниця" штрафу в розмірі 8500,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 10.05.2011 року о 02 год. 50 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу № 252 сполученням «Київ-Москва» в вагоні №12 виявлено громадян Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на паспортний контроль пред'явили посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2, видані 11.02.2005 р., намагаючись при цьому здійснити незаконний перетин через Державний кордон України без відповідних документів на право перетину державного кордону.
10.05.2011 р. складений протокол №99530084 про адміністративне правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.
24.05.2011 р. першим заступником начальника Сумського прикордонного загону - начальником штабу Бурдою О.В прийнята постанова №6 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, про накладення на позивача штрафу в розмірі 8500 грн.
Вважає, що вини залізниці у вчиненні адміністративного правопорушення немає, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність перевізників під час міжнародних пасажирських перевезень» - цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за не виконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
Оскільки провідники пасажирських вагонів не являються пасажирами, а є представниками перевізника - провідниками пасажирських вагонів у яких були наявні службові посвідчення, посвідки на постійне проживання в Україні та маршрутні листи, тому відповідач вважає, що порушення вимог Закону України «Про відповідальність перевізників під час міжнародних пасажирських перевезень» не було, а тому вини залізниці не вбачається, і постанова №6 про накладення штрафу в розмірі 8500,00 грн. прийнята неправомірно.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача та представник відповідача клопотання про розгляд справи за їх відсутності не надали, про причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.05.2011 року о 02 год. 50 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу № 252 сполученням «Київ-Москва» в вагоні №12 виявлено громадян Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на паспортний контроль пред'явили посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2, видані 11.02.2005 р., намагаючись при цьому здійснити незаконний перетин Державного кордону України в пункті контролю через державний кордон "Конотоп" Сумського прикордонного загону без документів на право перетину державного кордону (а.с. 31-34,41,42).
10.05.2011 р. першим заступником начальника ВПС «Конотоп» майором Федорчук М.В. прийняті рішення №157 та №158, якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено в перетинанні Державного кордону України у зв'язку з відсутністю документів на право перетину державного кордону України (а.с.35,36).
10.05.2011 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області прийнято постанови №3-1069/2011 та №3-1069/2011, якими громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними за ч.2 ст. 204-1 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. на кожного (а.с. 39,40).
Також, судом встановлено, що 10.05.2011 року першим заступником начальника прикордонної служби ВПС «Конотоп» майором Федорчук М.В. складено протокол про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень №9953-0084 (а.с.29-30).
24.05.2011 р. т.в.о. начальника Сумського прикордонного загону - полковником Бурдою Олегом Вікторовичем винесено постанову №6 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою до позивача застосований штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с. 7).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про залізничний транспорт”, залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо;
- залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі;
- міжнародне залізничне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами.
Відповідно до п. 4 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010року № 751 пункти пропуску через державний кордон України класифікуються: 1) за категоріями - міжнародні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 2) за видами сполучення - для автомобільного, залізничного, морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового; 3) за характером транспортних перевезень - пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про залізничний транспорт” , постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" від 06.04.1998 року N 457 - міжнародне залізничне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами.
Згідно з п. 1.4. "Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті", затвердженого наказом Міністерства транспорту України, Державною податковою адміністрацією від 24.10.2001року, № 712/431, міжнародне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, вантажобагажу, багажу та пошти між Україною та іншими державами.
Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка керує транспортним засобом, або представником перевізника, у присутності якого складено протокол про правопорушення, а за наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
Крім того, відповідно до вимог ст. 1 Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом України про безвізові поїздки громадян Російської Федерації та України (далі - Угода) від 16.01.1997 року (зі змінами та доповненнями) громадяни держави однієї Сторони можуть в'їжджати, виїжджати та пересуватись по території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування, які діють в цій країні, за посвідчуючими особу та підтверджуючими громадянство документами, вказаними в Додатках 1 та 2 даної Угоди. Додаток 1 даної Угоди передбачає наступний перелік документів для в'їзду, виїзду та пересування по території України громадян Російської Федерації: паспорт громадянина РФ, що посвідчує особу за межами РФ; паспорт громадянина РФ; свідоцтво про народження із зазначенням приналежності до громадянства РФ (для дітей віком до 14 років); свідоцтво на в'їзд (повернення) до РФ; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; паспорт моряка (посвідчення особи моряка); льотне свідоцтво члена екіпажу повітряного судна.
Жодного з вищезазначений документів для перетину державного кордону у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в наявності не було.
Наявність службових посвідчень, посвідки на постійне проживання на території України та маршрутні листи не дають працівникам потягу ніяких законних підстав на право перетинання державного кордону.
Враховуючи відсутність документів необхідних для в'їзду до держави прямування відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідачем прийнято рішення №157 та №158 про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства.
Отже, зазначені обставини свідчать про те, що ДТГО «Південна-Західна залізниця» перед початком міжнародного пасажирського перевезення не перевірено наявності документів необхідних для в'їзду до держави прямування у громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідно до преамбули Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" (далі по тексту -Закон № 2920) цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" встановлено, що підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем оскаржувана постанова №6 від 24.05.2011 р. прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавствам, а тому суд не вбачає підстав для її скасування та задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук