копія
18 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/5910/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представника позивача - Вортоломей М.Ф.,
представника третьої особи - Ємельяненка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Конотопського міжрайонного прокурора Сумської області до виконавчого комітету Конотопської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про визнання в частині незаконним рішення ,-
Конотопський міжрайонний прокурор Сумської області (далі - позивач, Конотопський міжрайонний прокурор) звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Конотопської міської ради (далі - відповідач, виконком Конотопська МР), третя особа: ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3.), в якому, з урахуванням уточнень (а.с.61-62), просив визнати незаконним рішення виконкому Конотопської МР №351 від 29.11.2010р. «Про вирішення питань з будівництва, порушених підприємствами, організаціями та приватними особами міста» в частині надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційній дільниці «Сім вітрів» (далі - ТОВ ЖЕД «Сім вітрів») на переобладнання кімнати гуртожитку по АДРЕСА_1 шляхом приєднання до неї підсобного приміщення наймачем ОСОБА_3 кімнати №24.
Свої вимоги мотивує тим, що рішення відповідача в цій частині винесене з порушенням пунктів 7,10 ч.1 ст.3, ч.3 ст. 6 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», оскільки приватизація допоміжних приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія цього закону окремо від приватизації жилих приміщень у такому гуртожитку забороняється. При цьому враховуючи, що приміщення, на переобладнання якого відповідачем надано дозвіл, згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009р. за №396, є допоміжним приміщенням, прокурор відмічає, що воно приєднанню та приватизації не підлягає. З огляду на те, що Конотопським міжрайонним прокурором було внесено протест на зазначене рішення, однак, відповідачем було відхилено протест прокурора, позивач просить у судовому порядку визнати вказане рішення незаконним в оскаржуваній частині.
Відповідач, у вирішенні справи покладався на розсуд суду (а.с.146), однак, зазначив, що рішення в оскаржуваній частині винесено у відповідності до вимог ст.ст.31,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 100,152 Житлового кодексу України (а.с.72).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримав, крім того відмітив, що відповідач не мав повноважень згідно Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» приймати оскаржуване рішення, оскільки вирішення питань приватизації житлових і нежитлових приміщень гуртожитків покладено виключно на відповідні ради, а не її комітети. Просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.194), надав заяву, в якій справу просив розглядати у його відсутності, при прийнятті рішення покладався на розсуд суду (а.с.195).
Третя особа ОСОБА_3, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи (а.с.189), в судове засідання не з'явилась. ЇЇ представник в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.58,65-68,139-141,196), які полягали у тому, що ОСОБА_3 вважала оскаржуване рішення таким, що прийняте відповідачем у відповідності до вимог ст.ст.30,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст 100,152 Житлового кодексу України. Представник третьої особи відмітив, що під час проведення перевірки позивач не з'ясував питання, чи взагалі можливе використання спірного приміщення під складське, чи не порушували такі дії осіб, які надавали пояснення, норми пожежної та санітарної безпеки, чи узгоджували вони свої дії з власником майна (тобто відповідачем), або з експлуатуючою організацією, чи сплачували вони плату за користування ним, чи можливо вони безпідставно використовували спірне приміщення. Такі дії прокуратури, на думку третьої особи, свідчать про неповноту проведеної перевірки. Представник третьої особи відмітив, що рішення в оскаржуваній частині вже вичерпало свою дію. На спірне приміщення було видано свідоцтво про право власності. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідним у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення від 09.07.2007р. за №238 виконкомом Конотопської МР «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» на конкурсній основі було визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності, в тому числі і будинку по АДРЕСА_1 ТОВ ЖЕД «Сім вітрів» (а.с.155-160). На підставі рішення 01.07.2007р. управлінням житлового господарства Конотопської МР був укладений договір №2 на утримання житлового фонду з ТОВ ЖЕД «Сім вітрів» (а.с.118-121,136,147-151).
27.10.2010р. рішенням Конотопської МР «Про надання дозволу на приватизацію жилих і нежилих приміщень в гуртожитках, які перебувають у комунальній власності територіальної громади» було надано дозвіл на приватизацію жилих і нежилих приміщень в гуртожитках в тому числі по АДРЕСА_1 (а.с.173).
09.11.2010р. до відділу містобудування та архітектури Конотопської МР надійшла заява ТОВ ЖЕД «Сім вітрів» від 03.11.2010р. за №832 (а.с.47) про надання дозволу згідно заяви наймача ОСОБА_3 (а.с.52-53) на приєднання до житлової площі кімнат підсобне приміщення №5 площею 15,8м.кв. (а.с.47).
15.11.2010р. відбулось засідання постійно діючої комісії з питань будівництва, обстеження житлового фонду, вибору земельних ділянок, розміщення малих архітектурних форм здійснення підприємницької діяльності, розміщення зовнішньої реклами та присвоєння адрес будівлям.. Як вбачається з витягу з протоколу засідання постійно діючої комісії з питань будівництва, обстеження житлового фонду, вибору земельних ділянок, розміщення малих архітектурних форм здійснення підприємницької діяльності, розміщення зовнішньої реклами та присвоєння адрес будівлям від 15.11.2010р. (а.с.45), складеного згідно Положення про постійно діючу комісії, затвердженого рішення виконкому Конотопської МР від 22.02.2010р. за №40 (а.с.109-114), членами комісії, які були присутні на засіданні комісії, було розглянуто звернення ТОВ ЖЕД «Сім вітрів» про надання дозволу на приєднання до житлової кімнати №24 підсобного приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_1. При цьому, як вбачається з даного протоколу (а.с.45) та пояснень начальника відділу містобудування та архітектури Конотопської МР (а.с.107), члени комісії під час комісійного розгляду звернення по переплануванню не заперечували з даного питання.
29 листопада 2010року за №351 виконкомом Конотопської МР було прийнято рішення «Про вирішення питань з будівництва, порушених підприємствами, організаціями та приватними особами міста» (а.с.9,55-56), в п.9 якого було вирішено надати дозвіл ТОВ ЖЕД «Сім вітрів», зокрема, на переобладнання кімнати гуртожитку по АДРЕСА_1 шляхом приєднання до неї підсобного приміщення наймачем ОСОБА_3 - кімнати №24.
27.01.2011р. вже на переплановане приміщення (а.с.63-64) згідно розпорядження (рішення) від 27.01.2011р. №36-р (а.с.187) було видане свідоцтво про право власності на житло - кімнату АДРЕСА_1 (а.с.50,51).
Не погоджуючись з рішенням виконкому Конотопської МР, Станкович А.В. з заявою, зареєстрованою в Конотопській міжрайонній прокуратурі 01.02.2011р. (а.с.80) звернувся до позивача з метою перевірки законності винесеного рішення. В ході перевірки позивачем були відібрані пояснення мешканців 3-го поверху гуртожитку по АДРЕСА_1, в тому числі ОСОБА_3, а також техніка-інвентаризатора, начальника КП «Конотопського МБТІ», директора, паспортиста, старшого майстра, бухгалтера ТОВ ЖЕД «Сім вітрів», начальника відділу містобудування та архітектури Конотопської МР (а.с.39-43,49,54,91-108), проведено огляд місця події (а.с.83-91).
15.07.2011року Конотопським міжрайонним прокурором за результатами проведеної перевірки, на вказане рішення згідно ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» був внесений протест за №113/4215/11вих. (а.с.7-8), яким вимагалось скасувати оскаржуване рішення як незаконне в частині надання дозволу ТОВ ЖЕД «Сім вітрів» на переобладнання кімнати гуртожитку по АДРЕСА_1 шляхом приєднання до неї підсобного приміщення наймачем ОСОБА_3 кімнати №24.
За результатами розгляду протесту, листом від 25.07.2011р. (а.с.10) відповідачем було повідомлено Конотопського міжрайонного прокурора, що рішенням виконкому Конотопської МР від 25.07.2011р. за №227, яким було відхилено протест прокурора, а рішення залишено без змін (а.с.11). Вказане рішення повивачем було отримане 03.08.2011р. (а.с.10).
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходить з наступного.
Однією з підстав для внесення протесту прокурором стало те, що перевіркою, проведеною Конотопською міжрайонною прокуратурою, було встановлено, що приміщення площею 17,1кв.м, відносно якого ТОВ ЖЕД «Сім вітрів» оскаржуваним рішенням надано дозвіл на переобладнання, є місцем загального користування і являється відповідно до вимог чинного законодавства допоміжним, а не підсобним, а тому приєднанню та приватизації згідно, пунктів 7,10 ч.1 ст.3,ч.3 ст. 6 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» не підлягає (а.с.7-8).
При цьому для визначення допоміжних приміщень прокурор посилається на ч.2 ст.2 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009року №396, відповідно якого допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку та побутового і санітарно-гігієнічного обслуговування його мешканців (душові, пральні, кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, коридори (що знаходяться за межами кімнат у гуртожитках коридорного типу та за межами жилого блоку (секції), колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення, через які прокладені мережі комунікацій, приміщення теплопунктів, котелень, а також приміщення, які використовуються для розміщення обслуговуючого гуртожиток персоналу, складські приміщення тощо), якими користуються всі мешканці гуртожитку.
Разом з тим, згідно п.7, 10 ч.1 ст.3, ч.3 ст.6 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», чинних на час винесення оскаржуваного рішення, одночасно з приватизацією жилих приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, приватизується і відповідна частина допоміжних приміщень у таких гуртожитках. Не можуть бути приватизовані у гуртожитках приміщення загального користування, а також вбудовані, прибудовані та надбудовані приміщення, що використовуються для експлуатації таких гуртожитків. Власники жилих приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у цьому ж гуртожитку, а також співвласниками технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою будинку, в якому розташований гуртожиток. Допоміжні приміщення (кладочки, сараї, колясочні тощо) у гуртожитку передаються у спільну неподільну власність власникам квартир безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Приватизація допоміжних приміщень у гуртожитку, на які поширюється дія цього Закону, окремо від приватизації жилих приміщень у такому гуртожитку забороняється.
Аналіз вказаних вище приписів Закону та Положення, порушення яких констатується позивачем, дає підстави вважати, що вони регулюють питання саме питання приватизації житла в гуртожитках, а не питання перепланування, в тому числі як допоміжних та і інших приміщень в гуртожитках). При цьому, варто зазначити, що рішенням №351 від 29.11.2010р. в оскаржуваній частині, відповідачем не вирішувалось питання про приватизацію чи питання про утримання приміщення або його передачу у власність. В даному рішенні (а.с.55-56), зокрема, йшла мова про проведення переобладнання приміщення і приєднання його до житлових кімнат. Доводи прокурора стосовно того, що вказане рішення стало фактично підставою для приватизації спірного приміщення спростовується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про право власності на житло (а.с.50) та розпорядженням (рішенням) від 27.01.2011р. за №36-р (а.с.187), на підставі якого і відбулась приватизація спірного приміщення, а не на підставі оскаржуваного рішення.
Суд не може також погодитись з позицією представника позивача в тій частині, що рішення №351 від 29.11.2010р. (а.с.55-56) прийнято відповідачем поза межами компетенції виконавчого комітету та з порушенням вимог Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та зазначає наступне.
Відповідно до п.п. «а» п.5 ст. 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, після прийняття гуртожитку у власність територіальної громади згідно з цим Законом місцева рада приймає на сесії в межах своєї компетенції відповідне рішення щодо подальшого його використання, в тому числі питання щодо залишення цілісного майнового комплексу у статусі «гуртожиток» та дозволити приватизацію його жилих і нежилих приміщень. У цьому випадку здійснюється приватизація жилих та допоміжних приміщень гуртожитку його законними мешканцями згідно з цим Законом. Статтею 18 вказаного Закону також передбачено повноваження органів місцевого самоврядування щодо приватизації житла у гуртожитках, серед яких: прийняття рішень про надання відповідним житловим комплексам статусу "гуртожиток" і одночасно про надання дозволу на приватизацію жилих і нежилих приміщень таких гуртожитків відповідно до цього Закону. Однак, варто зазначити, що вказане питання з приводу приватизації було прийняте ще рішенням Конотопської міської ради від 27.10.2010р. «Про надання дозволу на приватизацію жилих і нежилих приміщень в гуртожитках, які перебувають у комунальній власності територіальної громади», яким і було надано дозвіл на приватизацію жилих і нежилих приміщень в гуртожитках в тому числі по АДРЕСА_1 (а.с.173).
При цьому, виконавчим комітетом Конотопської МР рішенням в оскаржуваній частині жодним чином не вирішувалось питання приватизація жилих та допоміжних приміщень у гуртожитку, а йшла мова лише про питання переобладнання. Також варто зазначити, що ні вказаним ні іншими законами не визначено виключної компетенції ради у вирішенні питання переобладнання саме жилих кімнат та приміщень у гуртожитку.
В той же час згідно ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема організація будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення.
Також суд відмічає, що відповідно до ч. ч. 1,2, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
При цьому відповідно до ст. 100 Житлового кодексу УРСР переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів (ст. 152 Житлового кодексу УРСР )
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване рішення на підставі звернення обслуговуючої організації ТОВ ЖЕД «Сім вітрів», виконавчий комітет Конотопської МР, що входить до системи органів місцевого самоврядування, вирішуючи питання переобладнання (а не приватизації) спірного приміщення діяв у відповідності до вимог ст.ст. 31, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 100,152 Житлового кодексу УРСР, Конституції України, рішення в оскаржуваній частині відповідає приписам ч.3 ст.2 КАС України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Конотопського міжрайонного прокурора Сумської області до виконавчого комітету Конотопської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради від 29.11.2010 року №351 "Про вирішення питань з будівництва, порушених підприємствами, організаціями та приватними особами міста" в частині надання дозволу ТОВ "ЖЕД "Сім вітрів" на переобладнання кімнати гуртожитку по АДРЕСА_1 -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 23.01.2012року.