Копія
23 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/8825/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
Позивач, Роменська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області (далі по тексту - позивач, Роменська МДПІ), звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1.) - податковий борг у розмірі 9203,14 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач всупереч вимогам п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України порушив строки сплати податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим за ним утворилася вказана заборгованість.
У судове засіданні представник позивача не прибув, 23.01.2012 р. подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі (а.с. 20).
У судовому засіданні представник відповідача визнав позов, зазначив, що дійсно має не сплачений податковий борг.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 - у 2009 році на підставі свідоцтва про право на спадщину одержав у спадок майно, тобто отримав дохід, з якого необхідно сплатити податок.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011 р. та розділом IV Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 р.
З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, чинного на момент виникнення податкового боргу.
Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 889-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон) серед об'єктів спадщини платника податку з метою оподаткування виділяють об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до пп. 13.2.2 п. 13.2 ст. 13, пп. 7.2 ст. 7 Закону при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.
Відповідно до пп. 7.2 ст. 7 Закону ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування.
Відповідно до пп. 13.4 ст. 13 Закону особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Як вбачається з пояснень представника відповідача, ОСОБА_1 став власником успадкованого майна і, відповідно, отримав дохід у 2009 році.
Судом встановлено, що відповідачем було подано декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року або за інший період звітного року, в якій було визначено суму доходу від одержання спадщини в розмірі 184062,78 грн (а.с. 8-11).
Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.
Відповідно до пп. «г» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
З урахуванням 5-відсоткової ставки податку, встановленої пп. 7.2 ст. 7 Закону, податковим органом платнику - ОСОБА_1 - було зроблено розрахунок та визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок з доходів фізичних осіб - у розмірі 9203,14 грн. Податкове повідомлення форми «Ф» № 0001281930/0 від 30.04.2010 р. було отримане відповідачем 30.04.2010 р. особисто, про що свідчить його підпис у відповідній графі рішення (а.с. 12).
Відповідно до абз. 2 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Згідно з п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.
З метою погашення податкового боргу позивачем було виставлено ОСОБА_1 першу податкову вимогу за формою «Ф1» від 29 червня 2010 року № 1/4 на суму 9203,14 грн та другу податкову вимогу за формою «Ф2» від 2 серпня 2010 року № 2/13 на суму 9203,14 грн (а.с. 13, 14), які були отримані відповідачем 02.07.2010 р. та 06.08.2010 р. відповідно.
Однак сума податкової заборгованості сплачена не була.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до обов'язків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування» закріплено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
На підставі п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.
Заборгованість відповідачем не сплачена і складає 9203,14 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що податкова заборгованість відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 9203,14 грн, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника відповідача, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (Сумська область, Липоводолинський район, с. Подільки, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб від отриманого доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна в сумі 9203 грн 14 коп (дев'ять тисяч двісті три грн 14 коп) на користь місцевого бюджету Подільської с/Ради, код платежу 11011400, одержувач ГУДКУ у Сумській області, код отримувача 23635178, МФО 837013.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах