копія
17 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/8708/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелети С.М.
за участю секретаря судового засідання - Бабаніна О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Почтарьова Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі - ПП ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0001021711 від 28.09.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та №0001031711 від 28.09.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона у 1 кварталі 2011 року перейшла на загальну систему оподаткування, відповідно до ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а з 2 кварталу 2011 року перейшла на спрощену систему оподаткування, отримала відповідне свідоцтво. На думку позивача, враховуючи те, що вона знаходилася на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, шляхом сплати єдиного податку, то за 2011 р. податок з доходів фізичних осіб нею сплачуватися не повинен, а відповідно до ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт малого підприємництва, який застосовує спрощену систему оподаткування не є також платником податку на додану вартість.
Відповідач - Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - Конотопська МДПІ, відповідач), заперечує проти позову, рішення вважає законними та обґрунтованими, у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що податковим органом помилково було видано позивачу свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, Конотопською МДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727/98 (далі - Указ № 727) за період з 01.01.2010р. по 31.07.2011р., про що складено акт від 13.09.2011р. №87/17-1/2612821722/3521 (а.с.13-20).
Як вбачається із акту перевірки, податковим органом встановлено порушення ст.1,5 Указу №727, п.п. 2.3.1. п. 2.3 ст. 2, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі акту перевірки від 13.09.2011р. Конотопською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001021711 від 28.09.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1620,90 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн. (а.с.9-10 ) та №0001031711 від 28.09.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2162,20 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 540,55 грн. (а.с.11-12).
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, регулюються Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Відповідно до Указу № 727 визначено, що право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності мають суб'єкти малого підприємництва за умови дотримання вимог ст. 1 та 7 Указу, шляхом отримання Свідоцтва про право сплати єдиного податку.
Форма та Порядок видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку затверджені наказами Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» (далі - Порядок N 599) та від 13.10.98 р. N 476 (у редакції наказу ДПА України від 12.10.99 р. N 555) "Про затвердження Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та Порядку його видачі" (далі - Порядок N 555), які діяли на час виникнення спірних правовідносин.
Указом N 727 та Порядками NN 599, 555 встановлено, що на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності шляхом придбання Свідоцтва про сплату єдиного податку мають право перейти фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, за умови, якщо обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Порядками N 599 та N 555 передбачено, що рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте платником податку не більше одного разу за календарний рік і Свідоцтво видається терміном на один рік.
З огляду на те, що відповідно до статті 1 Указу можуть застосовувати спрощену систему оподаткування фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищив 500 тис. гривень, та юридичні особи, обсяг виручки яких за рік не перевищив 1 млн. грн., то при визначенні виручки враховується виручка за попередній календарний рік.
Як встановлено перевіряючим, ПП ОСОБА_1, знаходячись на спрощеній системі оподаткування, у 4 кварталі 2010 року було отримано дохід в розмірі 501309,70 грн., що підтверджується звітом суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за IV квартал 2010 року (а.с.45).
Як встановлено судом, обсяг виручки ПП ОСОБА_1 від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2010 рік перевищило 500 тис. грн. Дана обставинами сторонами не спростовувалася.
Таким чином право на застосування спрощеної системи оподаткування ПП ОСОБА_1 має право з 01.01.2012року за умови дотримання нею у 2011 році вимог ст. 1,7 Указу №727.
У разі порушення вимог статті 1 Указу N 727, зокрема, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік, платник єдиного податку згідно зі статтею 5 Указу N 727 повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами, встановленими 4 розділом Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (фізичні особи).
В даному випадку, у 1 кварталі 2011 року ПП ОСОБА_1, знаходилася на загальній системі оподаткування, що не заперечувалося позивачем та підтвердив в судовому засіданні представник відповідач.
У 2 кварталі 2011 року на підставі поданої заяви, Конотопською МДПІ було видано свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с.41-42).
В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що Конотопською МДПІ було помилково видано позивачу свідоцтво платника єдиного податку з 2 кварталу 2011року, працівник податкового органу притягнутий до дисциплінарної відповідальності, позивачу було направлено лист про повернення свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с. 52).
Згідно п. п. 2.1, 2.3 ст. 2 Закону України «Про ПДВ» платником податку є будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Особи, які підпадають під визначення цього пункту Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (п. 9.3 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”).
Відповідно до вимог п. 2.1, пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями, ПП ОСОБА_1 підлягала з 01.01.2011 р. обов'язковій реєстрації платником ПДВ, оскільки, як вбачається із звіту за 4 квартал 2010р., обсяг оподатковуваних операцій протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищив 300000 грн.
Пунктом 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України також передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Таким чином реєстрація платником податку на додану вартість була обов'язковою для ПП ОСОБА_1
Відповідно до ч. 2 п. 190.1 ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно вимог п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями, позивач повинна була подати заяву до Конотопської МДПІ про реєстрацію платником ПДВ та в залежності від обраного звітного періоду (щомісячно або щоквартально) подавати декларації з податку на додану вартість до податкового органу.
Як вбачається із пояснень позивача, ПП ОСОБА_1 станом на 01.01.2011 року, знаходячись на загальній системі оподаткування, платником податку на додану вартість в Конотопській МДПІ зареєстрована не була. Дану обставину підтвердила представник відповідача.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст 3 Закону України «Про ПДВ» об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;
Відповідно до п. 7.3.1 п. 7.3 ст 7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно звіту суб'єкта малого підприємництва у 2 кварталі 2011 року ПП ОСОБА_1 отримала дохід в сумі 10805,99 грн. (а.с.44)
Як вбачається із акту перевірки, податковим органом на суму отриманих доходів (10805,99 грн.) було донараховано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1620,90 грн., а також донараховано податок на додану вартість в сумі 2161,20 грн.
Стосовно посилання позивача на те, що вона з 2 кварталу 2011 року знаходилася на спрощеній системі оподаткування та отримала відповідне свідоцтво, а тому не повинна нести відповідальність за допущені порушення із сторони податкового органу, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що при розгляді справи встановлено, що позивач не мала права у 2011 році знаходитися на спрощеній системі оподаткування, свідоцтво платника єдиного податку було видано відповідачем з перевищенням повноважень, порушення було визнано в судовому засіданні представником відповідача, відповідно до п.п. 17.1.11 п. 17.1 ст 17 Податкового кодексу України платник податків має право на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку.
При цьому слід зазначити, що дана обставина не впливає на обов'язок позивача сплачувати суму податку відповідно до діючого законодавства.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову приватного підприємця ОСОБА_1 до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0001021711 від 28.09.2011р. та №0001031711 від 28.09.2011р. - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя (копія) С. М. Гелета
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Гелета
Повний текст постанови складений та підписаний 23.01.2012р.