Справа № 2а/1770/5664/2011
24 січня 2012 року 10год. 00хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі звернулося в суд з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 878 грн. 34 коп.
Ухвала про відкриття скороченого провадження від 27.12.2011 року направлена відповідачу 29.12.2011 року, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення від 04.01.2012 року із зазначенням про причини невручення.
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином.
Суд вважає, що повідомлених позивачем обставин та долучених ним до матеріалів справи документів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику сторін.
Розглянувши в порядку скороченого провадження у встановлений ст.183-2 КАС України строк матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
При цьому суд керувався наступним.
З 01.01.2011 року набув чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року. З дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992 року, нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону. З цього ж дня платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
В той же час, відповідно до абзаців 5, 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в 2010 році діяльність провадила за фіксованим розміром сплати прибуткового податку та була платником страхових внесків у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (норма діяла до 01.01.2011 року), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 5 статті 14, частини 6 статті 20 зазначеного Закону, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для зазначених платників є квартал. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з даними обліку позивача за відповідачем (з урахуванням частини суми фіксованого податку, що зарахована до Пенсійного фонду України в сумі 60 грн.) рахується заборгованість зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень-грудень 2010 року в сумі 878,34 грн.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, яка діяла до 01.01.2011 року і застосовується, відповідно до абзаців 5, 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року, до стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
На підставі зазначених норм, Управлінням Пенсійного фонду України в Корецькому районі для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було надіслано вимогу № Ф 679У від 26.05.2011 року на суму недоїмки 878, 34 грн. (а.с.4).
Вказана вимога відповідачем отримана 28.05.2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с.5), та у встановленому законом порядку не оскаржувалася.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року в сумі 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 34 копійки.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова, прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до ч.1 ст.256 КАС України виконується негайно.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя < Підпис > Друзенко Н.В.