23 січня 2012 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11429/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Серкова Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -
29 грудня 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002771703/0 від 20.12.2011 р., яким підприємцю визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 24 095,51 грн., у тому числі 19 276,41 грн. - за основним платежем та 4 819,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 07.12.2011р. № 9101/1703/НОМЕР_1 щодо порушення вимог пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та недодержання вимог ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту в сумі ПДВ придбаного товару (бензин А-80) у розмірі 19 276,41 грн. є хибними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.
Позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ "Агрофірма "Агросправа" зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Правильність їх оформлення перевіркою під сумнів не ставився. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій нічим не обґрунтовані та спростовуються наданими документами. Відтак, на думку позивача, в його діях відсутні порушення податкового законодавства.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримав позовні вимоги, просили позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 не надано у повному обсязі первинні документи, що у свою чергу не підтверджує факт реального здійснення господарської операції з поставки паливно-мастильних матеріалів (товарно-транспортну накладну, подорожні листи, сертифікати якості). Внаслідок цього неможливо визначити маршрут перевезення вантажу, адресу пунктів навантаження та розвантаження, назву товару (вантажу) замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача, марки автомобіля та номера подорожнього листа. Надані на перевірку документи не доводять факту виконання договору та використання у власній господарській діяльності позивачем паливно-мастильних матеріалів. Крім цього перевіркою ТОВ "Агрофірма "Агросправа", проведеною Глобинським відділенням Кременчуцької ОДПІ на предмет підтвердження господарських відносин із ПП "Кремнафтагазтрейд" за січень 2011 року, висновки якої оформлено актом від 13.04.2011 р. № 350/15-322/33189962, було встановлено порушення ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Звідси, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 безпідставно включив до податкового кредиту в січні 2011 року суму ПДВ в розмірі 19 276,41 грн. з вартості придбаного у ТОВ "Агрофірма "Агросправа" товару.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Полтавської міської ради 28.04.1998 р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 76683461 від 03.09.1999 р. На даний час позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в м. Полтава.
З 01.12.2011 р. по 07.12.2011 р. на підставі наказу від 01.12.2011 р. №4726 відповідно до повідомлення від 01.12.2011 р. №698/17-338 та у зв'язку з надходженням від Глобинського відділення Кременчуцької ОДПІ акту невиїзної документальної перевірки по ТОВ "Агрофірма "Агросправа" працівниками ДПІ у м. Полтаві було проведено невиїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2011 року, результати якої оформлено актом від 07.12.2011 р. №9101/1703/НОМЕР_1.
Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та недодержання вимог ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 19 276,41 грн.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 р. №0002771703/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 24 095,51 грн., у тому числі 19 276,41 грн. -за основним платежем та 4 819,10 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 р. №0002771703/0 до суду.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на теперішній час визначає Податковий кодекс України.
Так, згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.6 ст.198 вказаного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Як свідчать матеріали справи, позивачем 11.01.2011 р. укладено з ТОВ "Агрофірма "Агросправа" договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів № 11-01 (а.с. 26), за умовами якого постачальник (ТОВ "Агрофірма "Агросправа") зобов'язується організовувати та забезпечувати доставку паливно-матеріальних матеріалів, а покупець (ПП ОСОБА_1.) зобов'язується прийняти й оплатити надані паливно-мастильні матеріали (далі -ПММ). Постачальник організовує доставку ПММ з нафтобази підприємства, розташованої за адресою: м. Глобине, вул. К.Маркса, 170 (п.1.1. Договору). ПММ, що реалізовує постачальник, повинно відповідати ДСТУ, іншим чинним стандартам і технічним умовам на відповідний вид ПММ. Якість ПММ повинні підтверджувати сертифікати, оформлені належним чином (п.2.2. Договору).
На виконання умов договору № 11-01 від 11.01.2011 р. ТОВ "Агрофірма "Агросправа" виписано видаткову накладну № П-0000020 на відпуск бензину А-80 у кількості 11,709 т або 15 909 л (а.с. 27), податкову накладну № 0000016 від 12.01.2011 р. на суму вартості бензину у розмірі 115 658,44 грн., у тому числі ПДВ -19 276,41 грн., яка оформлена у відповідності до вимог п.201.1 Податкового кодексу України (а.с. 31). Правильність складення вказаних документів перевіркою під сумнів не ставиться.
Позивач здійснив проплату за придбаний товар у безготівковій формі шляхом перерахування 12.01.2011 р. суми коштів у розмірі 115 658,44 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Агрофірма "Агросправа", що підтверджується платіжним дорученням №56910 від 12.01.2011 р. (а.с. 29).
Факт відвантаження з м. Глобино та доставку до м. Полтава придбаних ПММ позивач підтверджує товарно-транспортною накладною від 12.01.2011 р., де автопідприємством та вантажоодержувачем значиться ФОП ОСОБА_1, водієм автомобіля НОМЕР_2 -ОСОБА_4
На підтвердження права експлуатації вказаного автомобіля та здійснення перевезень небезпечних вантажів позивач надав суду договір оренди автомобіля НОМЕР_2 та причепа НОМЕР_4, укладеного 01.01.2011 р. з ПП ОСОБА_6 (а.с. 88-89). Вказані об'єкти оренди належать ОСОБА_6 на праві власності, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 94-95).
Згідно ліцензій, виданих Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 дозволено господарську діяльність з надання послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом, у тому числі з внутрішніх перевезень вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами (а.с. 100-103).
Відповідно до свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення деяких небезпечних вантажів №050090 та №050093 терміном дії до 31.03.2012 р. автомобіль МАЗ 5337 та причіп-цистерна НОМЕР_4 відповідають вимогам Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (а.с. 96-97).
Свідоцтвом про повірку автоцистерни №047, виданого 11.05.2011 р. Державним підприємством "Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" місткість автоцистерни на автомобілі МАЗ 5337 становить 9 109 л, а свідоцтвом №048 об'єм причепа-цистерни НОМЕР_4 визначено 6 800 л, разом -15 909 л, що співпадає з обсягом перевезеного пального указаному в товарно-транспортній накладній від 12.01.2011 р. (а.с. 98-99).
Крім цього позивачем до матеріалів справи залучено посвідчення категорії "Е" водія ОСОБА_4, який здійснював перевезення 12.01.2011 р. небезпечного вантажу на підставі свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, виданого УДАІ ГУМВС України в Полтавській області 18.04.2008 р. (а.с. 90). Водій ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з позивачем, що підтверджується трудовим договором від 31.03.2005 р., зареєстрованого у Полтавському міському центрі зайнятості 06.05.2011 р. за №1416, який розірвано сторонами 21.01.2011 р. (а.с. 85).
Виходячи з наведеного суд визнає безпідставними твердження відповідача про неможливість визначення маршруту перевезення вантажу, назви продукції, замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача, марки автомобіля, а також посилання на відсутність товаросупроводжуючих документів, зокрема товарно-транспортних накладних.
Заперечуючи правомірність формування податкового кредиту на підставі договору №11-01 від 11.01.2011 р., ДПІ у м. Полтаві посилається на відсутність сертифікатів якості на ПММ, на спростування чого позивач надав суду НОМЕР_3 на бензин автомобільний А-80, виданий 19.12.2010 р. ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".
Аналізуючи встановлені фактичні обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі -Закон №996-XIV) господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність -бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно до ст. 3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договору № 11-01 від 11.01.2011 р., на підставі якої відповідну суму коштів включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_1, оформлена належним чином.
Зобов'язання за договором між ТОВ "Агрофірма "Агросправа" та ФОП ОСОБА_1 виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарську операцію з придбання бензину. Укладаючи угоду із зазначеним контрагентом, позивач за допомогою інтернет-ресурсу переконався у наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Агрофірма "Агросправа", а також про його реєстрацію платником ПДВ (а.с. 56-57).
Також суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.
Факт отримання позивачем товару від ТОВ "Агрофірма "Агросправа", як зазначалося вище, підтверджено товарно-транспортною накладною, копія якої наявна в матеріалах справи. Здійснення позивачем оплати отриманого товару підтверджується платіжним дорученням, копія якого також наявна в матеріалах справи.
Отже, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Агрофірма "Агросправа" підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі, відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання нікчемними -відсутні.
З огляду на викладене, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ФОП ОСОБА_1 у перевіряємий період.
З огляду на те, що контрагент позивача -ТОВ "Агрофірма "Агросправа" є зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності, платником ПДВ, то відповідальність за недотримання вимог податкового законодавства з урахуванням принципу індивідуалізації покарання має покладатися саме на такого господарюючого суб'єкта.
Посилання ДПІ у м. Полтаві на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агрофірма "Агросправа" від 13.04.2011 р. №350/15-322/33189962, в якому Глобинським відділенням Кременчуцької ОДПІ зроблено висновок щодо порушення ТОВ "Агрофірма "Агросправа" вимог ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суд не приймає до уваги, оскільки вказана перевірка здійснена лише по правочинах укладених ТОВ "Агрофірма "Агросправа" з ПП "Кремнафтагазтрейд".
За таких обставин, висновок перевірки про заниження позивачем ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 19 276,41 грн. не ґрунтується на вимогах законодавства та фактичних обставинах справи встановлених у ході судового розгляду.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його неправомірність.
Оскільки спірне податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про скасування цього рішення, та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0002771703/0 від 20.12.2011 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 28,23 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25.01.2012 р.
Суддя Є.Б. Супрун