19 січня 2012 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10976/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Лайко О.В.,
за участю:
представника позивача - Касьянова С.М.,
представника відповідача - Нефьодова І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області, третя особа- Приватне підприємство "МКП "Ніста" про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, -
19 грудня 2011 року Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області, третя особа- Приватне підприємство "МКП "Ніста" про визнання протиправним рішення про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зобов'язання зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Службовий гараж на території Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості по проїзду Арсенальному, 1 в м.Кременчуці".
В обгрунтування своїх вимог позивач вказував на безпідставність відмови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області у прийнятті в експлуатацію службового гаража, збудованого у період з 2007 по 2008 роки на території Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, без оформлення дозволу на виконання будівельних робіт. Зазначав про те, що вказаний гараж належить до категорії "господарські (присадибні) будівлі", прийняття в експлуатацію якого здійснюється шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що відмова у прийнятті вказаної декларації вмотивована неможливістю застосування до спірних правовідносин Порядку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91, оскільки збудований гараж не є громадською будівлею та відноситься до самочинного збудованих об'єктів, реєстрація яких повинна здійснюватися за постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011. Крім того, вказував на невірне визначення позивачем у декларації назви об'єкта будівництва та його цільового призначення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що не заперечує проти задоволення позову.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у період з 2007 по 2008 роки позивачем на території Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості збудовано гараж.
29.11.2011 позивачем з посиланням на пункт 9 Розділу 5 "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта-службового гаража, розташованого за адресою: проїзд Арсенальний, 1, м.Кременчук (а.с. 42 Т. 1), та декларацію про готовність об'єкта (службовий гараж) до експлуатації (а.с. 22 Т. 1), складену за додатком 2 до Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91.
Листом від 30.11.2011 № 7/16-01-23/1337 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області повідомила Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 9 Розділу 5 "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038 регламентовано, що прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91 (далі- Порядок прийняття в експлуатацію), цей Порядок встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності (далі - об'єкти), збудованих до 31.12.2009 без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012, а також механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.
Зі змісту рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.11.2011 та пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, судом встановлено, що відмова у прийнятті вказаної декларації вмотивована неможливістю застосування до спірних правовідносин Порядку прийняття в експлуатацію, оскільки збудований гараж не є громадською будівлею та відноситься до самочинного збудованих об'єктів, реєстрація яких повинна здійснюватися за постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011.
Представник позивача, навпаки, зазначив про необхідність введення в експлуатацію гаражу згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91, оскільки цей об'єкт відноситься до категорії господарських будівель.
Оцінюючи вказані доводи представників сторін, суд виходить з того, що за приписами пункту 1.2 Порядку прийняття в експлуатацію під господарськими (присадибними) будівлями розуміються допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо. Громадські будинки, які відносяться до I та II категорій складності, визначаються відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.
Судом встановлено, що згідно з Державними будівельними нормами України "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва. ДБН А.2.2-3-2004", затвердженими наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.01.2004 № 8, гаражі не відносяться до громадських будинків, що також не заперечувалось представниками сторін в ході судового розгляду.
Перевіряючи обґрунтованість позиції позивача щодо віднесення гаража до категорії господарських будівель, визначених у пункті 1.2 Порядку прийняття в експлуатацію, судом встановлено, що проектування нових гаражів (крім сільських поселень) регламентується Державними будівельними нормами України "Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів. ДБН В.2.3-15:2007", затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 07.02.2007 № 44. Ці будівельні норми поширюються на проектування нових та реконструкцію існуючих автостоянок і гаражів (на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці) незалежно від форм їх власності та відомчої належності.
Припис по здійснення будівництва гаражів лише на земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням кореспондується з вимогами частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, згідно з якою землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, та статті 20 Земельного кодексу України, якою передбачено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Крім того, відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, виданим 20.10.2006 Кременчуцькому міськрайонному центру зайнятості, цільове призначення земельної ділянки площею 0,2538 га, що розташована по проїзду Арсенальному, 1 в м. Кременчуці, - для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку.
З копії технічного паспорта (а.с. 9 Т. 1) суд вбачає, що будівництво гаража проведено самовільно, що підтверджується відміткою Бюро технічної інвентаризації на паспорті, та не спростовується представниками сторін.
Отже, Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості гараж по проїзду Арсенальному, 1 в м. Кременчуці збудований самовільно, на земельній ділянці, призначеній для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, а не для проектування нового гаража.
Викладені обставини та проведений судом аналіз частини 6 статті 118, частини 1 статті 121, частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, за приписами яких термін "господарські будівлі та споруди" ототожнюються із поняттям "присадибні ділянки", вказують на неможливість віднесення цього гаража до категорії господарських будівель за визначенням пункту 1.2 Порядку прийняття в експлуатацію.
При оцінці обґрунтованості позовних вимог судом додатково до вищевикладеного враховано наступне.
Відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91, прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - Інспекції) за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Одними із обов'язкових реквізитів декларації є найменування об'єкта будівництва та цільове призначення, які позивачем у декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 22-24 Т.1) визначені як "службовий гараж" та "для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку" відповідно.
З огляду на те, що Державними будівельними нормами України "Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів. ДБН В.2.3-15:2007", затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 07.02.2007 № 44, не передбачене такого поняття як "службовий гараж" та визначене інше призначення гаража (для постійного або тимчасового зберігання автомобілів), суд вважає обґрунтованими посилання представника відповідача на невірне зазначення Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості у декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 22-24 Т.1) назви об'єкта будівництва та його цільове призначення.
Крім того, згідно з пунктом 1.2 Порядку, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91, замовником є особа, що має право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт, та подала в установленому порядку заяву.
Відповідно до 3.11 цього ж Порядку зареєстрована декларація є підставою для, зокрема, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. При наявності правовстановлюючих документів щодо об'єкта, який вводиться в експлуатацію, зареєстрована декларація є також підставою для внесення змін до технічного паспорта об'єкта, виготовленого бюро технічної інвентаризації.
Судом встановлено, що замовником прийняття в експлуатацію гаража є Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості, проте власником цього ж об'єкта згідно технічного паспорта (а.с. 8 Т.1) являється Міністерство праці та соціальної політики, що вказує на невідповідність між даними, зазначеними у документах, поданих позивачем до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість прийняття Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області в експлуатацію гаража, розташованого за адресою: пров. Арсенальний,1, м.Кременчук, згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 91.
Відповідно до частини 6 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.
На виконання приписів вказаної норми, відповідачем правомірно листом від 30.11.2011 № 7/16-01-23/1337 повернуто Кременчуцькому міськрайонному центру зайнятості декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області, третя особа- Приватне підприємство "МКП "Ніста" про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2012 року.
Суддя С.М. Серга