26 грудня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/9471/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Пехоті М.О.,
за участю:
прокурора - Бойченко В.П.,
представника позивача - Трунової Т.В.,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до Суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -
16 листопада 2011 року Прокурор Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 680,00 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою фінансових санкцій в розмірі 680,00 грн. визначених постановою від 14.06.2011 року № 119273.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
Суд заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець Полтавським міським виконавчим комітетом 19.03.2001 року, свідоцтво серії НОМЕР_2. Згідно ліцензії НОМЕР_3 від 27.10.2010 року ОСОБА_2 здійснює пасажирські перевезення.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі -Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190.
Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань згідно пункту 8 зазначеного Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.
03 лютого 2011 року працівниками Територіального управління Головавтотрансінспекції у Харківській області в ході проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійсненої на підставі завдання на перевірку №101672 від 02.02.2011 року, перевірено транспортний засіб марки Мерседес Бенс, номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2 та знаходився під керуванням водія ОСОБА_4.
За результатами перевірки складено акт, яким зафіксовано, що у ПП Підгорного при здійснені нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом Харків-Полтава відсутнє погодження з ДАЇ та ГДІАТ м. Полтава на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, заблоковано аварійний вихід.
За наслідками розгляду вказаного акту Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Полтавській області винесено припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, яким відповідачу надано строк для усунення виявлених порушень до 18.04.2011 року.
Статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п'ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.
Згідно із положеннями статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Судом встановлено, що у наданий строк, а саме до 18.04.2011 року, виявлені порушення, зазначені в приписі, відповідачем не було усунуто.
26 травня 2011 року, працівниками Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області в ході проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійсненої на підставі завдання на перевірку №015289 від 23.05.2011 року, перевірено транспортний засіб марки Мерседес Бенс, номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2 та знаходився під керуванням водія ОСОБА_5.
За наслідками перевірки державними інспекторами складено акт від 26.05.2011 року, в якому зафіксовано, що відповідачем допущено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” надання послуг по перевезенню пасажирів без оформлення документів, а саме здійснення перевезень за маршрутом Харків-Полтава за відсутності погодження на дану поїздку з ДАЇ та Головавтотрансінспекцією, на лобовому склі встановлено трафарет, що не відповідає даному типу перевезень ("Полтава").
Пунктом 60 "Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176 передбачено, що передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою "Нерегулярне перевезення". У салоні автобуса розміщується інформація про перевізника та страховика із зазначенням найменування, адреси, номера телефону, страхової суми.
Пунктом 25 Порядку контролю визначено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходження суб'єкта господарювання не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку контролю визначено, що про час і місце розгляду справи уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом з повідомленням.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялися повідомлення про розгляд справи щодо вищезазначених порушень законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується списком № 2574 (згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів) з відміткою календарного поштового штемпеля, який міститься в матеріалах справи.
14 червня 2011 року на підставі вказаного акту начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області винесено постанову №119273 про застосування до відповідача фінансових санкцій в загальній сумі 680,00 грн. за порушення абзацу 12 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Згідно з абзацом 12 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідач своїм правом на надання заперечень проти позову не скористався. Доказів у спростування вищевикладеного суду не надав.
Під час надання пояснень підтвердив, що постанову про накладення штрафу, у встановлений законом строк, ним оскаржено не було.
Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Таким чином, Прокурор Київського району м. Полтави, діючи в межах наданих йому законодавством повноважень, обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі ТУ Головавтотрансінспекції у Полтавській області до Суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову Прокурора Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Прокурора Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до Суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 фінансову санкцію в сумі 680 грн. (шістсот вісімдесят гривень) до Державного бюджету України (рахунок 31115106700002 в УДК у м. Полтава за ЄДРПОУ 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03 січня 2012 року.
Суддя Р.І. Молодецький