15.11.2011 < копія >
25 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11424/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКучми К.С.
при секретаріГоробець Ю.В.
:
< найменування Пр. > < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними,
У вересні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що вона у червні 2011 року від відповідача отримала повідомлення №20022/7/17-3 від 25.06.2011 року з копією наказу №873 від 25.06.2011 про те, що з 11.07.2011 року у ФОП ОСОБА_4 на підставі ст.77 Податкового кодексу України розпочнеться планова документальна виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2008 по 31.12.2010 роки.
05.08.2011 року відповідачем вручено позивачу акт перевірки №3128/17-3/НОМЕР_2 від 05.08.2011 року «Про результати документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010 р.» та акт перевірки №3129/17-3/НОМЕР_2 від 05.08.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання податкового законодавства України за червень, липень, серпень 2010 року».
В акті перевірки зазначено, що відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з TOB «Сігурно» (код ЄДРПОУ 36960076) за період червень, липень та серпень 2010 року. В акті перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, 662, 655, 656 ЦК України, ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», та, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту, валових витрат суми придбані та продажу товарів за період червень, липень, серпень 2010 року у зв'язку із тим, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період червень, липень, серпень 2010 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України. Позивач вважає незаконними дії відповідача по проведенню перевірки та по складанню акту перевірки, виходячи з наступного.
Ні Податковий кодекс України, ні Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПАУ 22.12.2010 №984, не передбачають складання двох актів перевірок за результатами однієї перевірки.
Акт перевірки не містить обставин (підстав) для проведення документальної невиїзної перевірки, визначених ст.77 та ст.78 Податкового кодексу України. Зазначене вище свідчить про відсутність законних підстав для проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки позивача, та про відсутність рішення відповідача, оформленого наказом, про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з TOB «Сігурно» (код ЄДРПОУ 36960076) за період червень, липень та серпень 2010 року. Отже, відповідач, коли проводив вказану перевірку, діяв поза межами наданих йому повноважень, а тому позивач вважає незаконними дії відповідача по проведенню перевірки та складанню акту перевірки.
В обґрунтування позову також зазначила, що вона протягом 2010 року здійснювала господарську діяльність та оподаткування одержаних доходів від здійснення цієї господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи: «оподаткування як платник єдиного податку, про що свідчить видане відповідачем свідоцтво про сплату єдиного податку серії Є № 536423 від 01.01.2010 року на 2010 рік, та як платник податку на додану вартість, про що відповідачем видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.09.2005 р. № 56269083.
Згідно Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98, суб'єкти малого підприємництва застосовують спрощену систему обліку господарських операцій.
Як зазначено в акті перевірки, позивач використовував протягом 2010 року та використовує до сьогодні в своїй господарській діяльності на підставі договору суборенди №022 від 03.12.2009 року, укладеного з TOB «Компанія «Май Дім», офісне та складське приміщення, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Вінокурова, 1. Позивач в своїй господарській діяльності використовує транспортний засіб - мікроавтобус «Ford Tranzit», державний номер НОМЕР_1, якій належить на праві власності на підставі біржової угоди № 104144 від 30.04.2010 р.
Фактично закупівля товару (спецодяг, маски, респіратори, рукавички та інше) позивачем від ТОВ «Сігурно» у червні, липні, серпні 2010 року здійснювалась на підставі договору купівлі-продажу №670106 від 01.06.2010 року, між позивачем та TOB «Сігурно». Згідно договору поставка товару TOB «Сігурно» здійснювалася на складі TOB «Сігурно» за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Мукачевська, 280.
Передача товару оформлена накладними № 0670306 від 03.06.2010 року на суму 33000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 5 500, 00 грн.; № 0670107 від 01.07.2010 року на суму 69 000, 19 грн., в т.ч. ПДВ 11 500, 03 грн.; № 0670208 від 02.08.2010 року на суму 35 190, 00 грн., в т.ч. ПДВ 5 865, 00 грн.; № 0672708 від 27.08.2010 року на суму 39 600, 00 грн., в т.ч. ПДВ 6600,00 грн.; № 0673008 від 30.08.2010 року на суму 39 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 600,00 грн.
Отриманий у TOB «Сігурно» товар сплачений позивачем в повному обсязі платіжними дорученнями № 498 від 30.07.10 на суму 13 298 грн., в т.ч. ПДВ 2 216, 33 грн., №504 від 03.08.10 на суму 18 000 грн., в т.ч. ПДВ 3 000 грн., № 507 від 09.08.11 на суму 2000 грн., в т.ч. ПДВ 333, 33 грн., №523 від 01.09.10 на суму 26 000 грн., в т.ч. ПДВ 4 333,33 грн., №535 від 07.09.10 на суму 20 000 грн., в т.ч. ПДВ 3 333, 33 грн. № 536 від 10.09.11 на суму 8000 грн., в т.ч. ПДВ 1 333, 33 грн., № 553 від 01.10.10 на суму 25 000 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн., № 581 від 22.10.11 на суму 12 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 000 грн., № 593 від 03.11.10 на суму 12 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 000 грн., № 594 від 05.11.10 на суму 40 000 грн., в т.ч. ПДВ 6666, 67 грн., № 595 від 09.11.10 на суму 40 092,19 грн., в т.ч. ПДВ 6 682, 03 грн.
Суми сплаченого позивачем податку на додану вартість підтверджені податковими накладними № 0670306 від 03.06.2010 року на суму 33 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 5 500,00 грн.; № 0670107 від 01.07.2010 року на суму 69 000, 19 грн., в т.ч. ПДВ 11 500, 03 грн.; № 0670208 від 02.08.2010 року на суму 35 190, 00 грн., в т.ч. ПДВ 5 865, 00 грн.; № 0672708 від 27.08.2010 року на суму 39 600, 00 грн., в т.ч. ПДВ 6 600, 00 грн.; № 0673008 від 30.08.2010 року на суму 39 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 600,00 грн.
Вивезення товару позивач здійснював власними силами на власному автомобілі, товар перевозився до складу, що орендується позивачем.
Придбаний у TOB «Сігурно» в червні, липні та серпні товар був проданий позивачем разом з іншим товаром наступним покупцям: TOB «Альфа-Сервіс-Плюс» на підставі договору № 01-1/10 від 01.01.2010 р., ВАТ «Дніпропетровський Втормет» на підставі договору № 228/03 від 02.03.2009 p., TOB «Політур Сервіс» на підставі договору № 01-07/10 від 01.07.2010 р., ФОП ОСОБА_6 за накладними, ПП «Альфаком» на підставі договору № 1 від 01.01.2010 p., ФОП ОСОБА_7 за накладними, ПП «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд» на підставі договору № 2 від 01.01.2010 року, ЗАТ «Дніпрокомунтранс» на підставі договору №3 від 01.01.10 p., АТЗТ «Созідатель» на підставі договору № 8 від 01/01/10 р., ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна» на підставі договору купівлі-продажу №12/700 від 29.10.2010 р., ВАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних інструкцій» на підставі договору №4 від 01.01.10 р., ПП «Спецімідж» на підставі договору №5 від 13.01.10 p., TOB «УРП АРТ «Флекс» за накладними, ПАТ «Васильківський комбікормовий завод» на підставі договору №9 від 01/01/10 р., ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» на підставі договору №7 від 01.01.10 р., TOB «Віп-Гарант» на підставі договору № 6 від 01.01.10 р., ФОП ОСОБА_3 за накладними, TOB «Вето» на підставі договору №11 від 01.01.10 р., тобто використовувався в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях.
Згідно договорів поставку товару покупцям позивач здійснював на своєму складі за адресою: Дніпропетровськ, вул.Вінокурова, 1.
Передача товару підтверджена відповідними накладними, а на суми сплаченого покупцями податку на додану вартість видані підтверджені податковими накладними. Товар, в тому числі ПДВ, оплачений покупцем в повному обсязі. Вивезення товару із складу позивача здійснювалося силами та автотранспортом покупців. Вказані вище підприємства на час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах державної податкової служби за місцем реєстрації та являлись платниками ПДВ.
Зазначене свідчить про те, що нею фактично здійснювались вказані господарські операції та правомірно відповідно до вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включено, до складу податкового кредиту ПДВ, сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «Сігурно», який було використано в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності позивача.
За таких обставин, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом, в якому просила суд: визнати незаконними дії Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська по проведенню документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2) з питань дотримання податкового законодавства України за червень, липень, серпень 2010 року та з питань взаємовідносин з TOB «Сігурно» (код ЄДРПОУ 36960076) за період червень, липень та серпень 2010 року та по складанню акту перевірки №3129/17-3/НОМЕР_2 від 05.08.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання податкового законодавства України за червень, липень, серпень 2010 року»; визнати незаконними дії Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська щодо встановлення в акті перевірки № 3129/17-3/НОМЕР_2 від 05.08.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання податкового законодавства України за червень, липень, серпень 2010 року» порушень з боку ФОП ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2); судові витрати покласти на відповідача.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, на задоволенні позову наполягали.
Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що в період з 25.07.2011 року по 29.07.2011 року посадовими особами Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання податкового законодавства, за результатами якої складено акт перевірки №3129/17-3/НОМЕР_2 від 05 серпня 2011 року.
За нормою п.79.1. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Отже, проаналізувавши зазначені вище норми податкового законодавства можна дійти висновку що для проведення документальної невиїзної перевірки наказ керівника податкового органу, письмове повідомлення щодо початку проведення перевірки та направлення не складаються.
Що стосується вимог позивача щодо складання за результатами перевірки акту перевірки та визнання незаконними дій щодо встановлення в акті перевірки відповідних висновків, Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська вважає, що в цій частині провадження у справі підлягає закриттю в порядку п.1 ч.1 ст.157 КАС України з огляду на наступне.
Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Оформлення результатів перевірок здійснюється у відповідності до статті 86 Податкового кодексу України, в частині першій якої зазначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). Отже, право посадової особи здійснити відповідну перевірку та оформити її у вигляді акту передбачено нормами чинного законодавства.
Разом з тим, позовною вимогою скаржника є визнання протиправними дій Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська щодо складання акту перевірки та встановлення за результатами перевірки відповідних висновків. Таким чином, оскаржені в цій частині позивачем дії податкового органу неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України.
Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 зареєстрована у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради 31.08.2005 року, отримала свідоцтво про державну реєстрацію №22240000000015840, на податковому обліку в Лівобережній МДПІ м.Дніпропетровська перебуває з 05.09.2005 року.
В судовому засіданні встановлено, що співробітником Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська проведена документальна планова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. - по 31.12.2010 р. Про проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_4 повідомлена повідомленням №20022/7/17-3 від 25.06.2011 року, яке вручено особисто позивачу 30.06.2011 року разом з копією наказу на проведення документальної планової виїзної перевірки та відповідно плану-графіку на ІІ квартал 2011 року та на підставі ст.77 Податкового кодексу України. /а.с.94-96 том ІІ/. Перевірку проведено з відома та в присутності ФОП ОСОБА_4 Перевірка проведена у приміщенні Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська, яке позивачем обрано місцем проведення перевірки.
Також співробітником Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська проведена невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання податкового законодавства України за червень, липень, серпень 2010 року, оскільки в акті попередньої перевірки було зазначено ФОП ОСОБА_4 є «транзитером», то по взаємовідносинам ФОП з контрагентами буде складений акт перевірки за період червень, липень, серпень 2010 року. /а.с.64 том І/. Перевірка проводилась з 25 липня по 29 липня 2011 року.
За результатами перевірки посадовими особами Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська складено два акти перевірки: акт перевірки №3128/17-3/НОМЕР_2 від 05.08.2011 року «Про результати документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010 р.» /а.с.59-71 том І/ та акт перевірки №3129/17-3/НОМЕР_2 від 05.08.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання податкового законодавства України за червень, липень, серпень 2010 року» /а.с.15-33 том І/.
В акті перевірки №3129/17-3/НОМЕР_2 від 05.08.2011 року зазначено, що відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з TOB «Сігурно» (код ЄДРПОУ 36960076) за період червень, липень та серпень 2010 року. Згідно з висновком акту №3128/17-3/НОМЕР_2 встановлено порушення: ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_4 при придбанні та продажу товарів (послуг) з контрагентами за період червень, липень, серпень 2010 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655, 656 ЦК України. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, валових витрат суми при придбанні та продажу товарів за період червень, липень, серпень 2010 року у зв'язку із тим, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період червень, липень, серпень 2010 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та Податкового кодексу України.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно п.п.79.1., 79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Відповідно до п.п.77.1. ст.77 Податкового кодексу України. Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Згідно пп.83.1.1.-83.1.6. п.83.1. ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Пунктом 86.7. даного Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
В силу п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З аналізу вищевказаних норм права суд встановив, що дії податкового органу щодо висновків викладених в акті перевірки можуть бути оскаржені як до податкового органу так і до суду.
Згідно пунктів 2.3., 2.4. Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України 22.12.2010 р. №984 та зареєстрованого в МЮУ 12.01.2011 р. за № 34/18772 в змісті акту (довідки) документальної перевірки зазначаються, в тому числі, підстави для проведення перевірки відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів. Дата видачі та номер направлення на проведення документальної перевірки, найменування органу державної податкової служби, який його виписав. Дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення перевірки, продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності).
Наведені норми Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства свідчать про наявність певних порушень в діях Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська, які полягають в наступному.
Як зазначено в акті перевірки, документальна невиїзна перевірка позивача проведена на підставі п.77. та п.71. ст.77 Податкового кодексу України відповідно до наказу №873 від 25.06.2011 р. згідно із пп.77. п.71. ст.77 Кодексу.
Проте наказ №873 від 25.06.2011 р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2) видано відповідачем у зв'язку із проведенням документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010 р. В наказі № 873 не вказано про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4. з питань взаємовідносин з TOB «Сігурно» (код ЄДРПОУ 36960076) за період червень, липень та серпень 2010 року.
Податковий кодекс України не містить положення, які встановлюють право відповідача на проведення двох перевірок на підставі одного рішення відповідача, оформленого наказом, про проведення тільки однієї перевірки, а також право відповідача на складання окремого акту перевірки у разі виявлення, як вважає відповідач, порушення за результатами документальної планової перевірки. Зазначене свідчить про відсутність рішення відповідача, оформленого наказом, про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з TOB «Сігурно» (код ЄДРПОУ 36960076) за період червень, липень та серпень 2010 року.
Ні Податковий кодекс України, ні Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, не передбачають складання двох актів перевірок за результатами однієї перевірки. Акт перевірки не містить обставин (підстав) для проведення документальної невиїзної перевірки, визначених ст.77 та ст.78 Кодексу. Зазначене вище свідчить про відсутність законних підстав для проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки позивача та про відсутність рішення відповідача, оформленого наказом, про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з TOB «Сігурно» (код ЄДРПОУ 36960076) за період червень, липень та серпень 2010 року. Отже суд вважає, що відповідач коли проводив вказану перевірку, діяв поза межами наданих йому повноважень.
Відповідачем також порушено умови проведення перевірки, передбачені п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України, а саме: проведення перевірки за умови надіслання відповідачем платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Крім того, положення пп.79.2. ст.79 Кодексу мають застосовуватись з урахуванням положень пп.20.1.1. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, якими визначено, що письмові повідомлення особисто вручаються платнику податків або надсилаються в порядку, встановленому ст.42 Податкового кодексу України, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Згідно п.2.1 акту перевірки, перевірка проводилася з 25 по 29 липня 2011 року.
Проте ФОП ОСОБА_4 не отримувала особисто та поштою ні копії рішення, оформленого наказом, про проведення невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з TOB «Сігурно» за період червень, липень та серпень 2010 року, ні повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби, оскільки доказів в цій частині відповідачем не надано. Зазначене свідчить про те, що на час проведення перевірки відповідачем не було надіслано на адресу позивача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Підпунктом 17.1.6 п.17.1 ст.17 Кодексу встановлено право платника податку бути присутнім під час проведення перевірок. Отже невиконання відповідачем вимог п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України також, вважає суд, позбавило позивача права бути присутнім під час проведення перевірки, що проводилася з 25.07.2011 р. Зазначене вище свідчить про недотримання відповідачем умов проведення документальної невиїзної перевірки позивача. Інших підстав проведення перевірки, крім зазначених вище, акт перевірки не містить.
Згідно п.5.2. Розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства - у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.
Про наявність встановлених в акті перевірки порушень з боку позивача, останньому стало відомо під час ознайомлення з актом перевірки, отриманим 05.08.2011 р. Надання письмових пояснень від позивача відповідачем не вимагалось. Отже, відповідачем порушені права позивача щодо права надання пояснень відносно встановлених відповідачем порушень.
Суд також вважає посилання відповідача в акті перевірки на вищезазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними виходячи з наступного.
У відповідності до частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.
Згідно зі ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З огляду на викладене наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин). Наявність первинних бухгалтерських документів під час здійснення господарських операцій щодо придбання та реалізації товарів, податкових накладних, оформлених на виконання цих господарських операцій, та відображення господарських операції в бухгалтерському та податковому обліку позивачем підтверджена актом перевірки та не оспорюється відповідачем. Вказані первинні документи та податкові накладні були об'єктом перевірки відповідача. Акт перевірки не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень саме з боку позивача вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, свідчить і думка Верховного суду України, висловлена в Узагальненнях ВСУ під назвою «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.12.2008 р. Так у розділі Узагальнень «Правові наслідки не відповідності змісту правочину законодавству» йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні мати певні обов'язкові реквізити (дату та місце складання, назву підприємства, зміст господарської операції, посади осіб, підписи осіб, що дають змогу ідентифікувати осіб, яка брали учать у здійсненні господарської операції).
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 р. визначено, що первинні документи, в тому числі на паперових носіях, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст господарської операції, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності з п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
При вирішенні спору, суд вважає за можливе застосувати ст.11 КАС України та з метою повного захисту інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправними дії Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська щодо проведення невиїзної документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2) з питань дотримання податкового законодавства України за червень, липень, серпень 2010 року та щодо висновків викладених в акті №3129/17-3/НОМЕР_2 від 05 серпня 2011 року, оскільки відповідачем не було доведено правомірності своїх дій при проведенні перевірки позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо проведення невиїзної документальної невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2) з питань дотримання податкового законодавства України за червень, липень, серпень 2010 року та щодо висновків викладених в акті №3129/17-3/НОМЕР_2 від 05 серпня 2011 року.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >К.С. Кучма
< Текст >