10.11.2011 10.11.2011
< копія >
10 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/9937/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коблова О.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення заборгованості в сумі 170 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушує норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до утворення заборгованості перед фондом, яка складається з фінансової санкції в сумі 170,00 грн. Позивач просив стягнути заборгованість в сумі 170,00 грн.
Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 15 жовтня 2011 року.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.
Дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області як фізична особа-підприємець 05.10.2009 року та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа зобов'язана виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з п.5.1 ст.5 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою Постановою правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003 року підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування страхових внесків на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).
Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Згідно з пп. 9.3.5 п.9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 січня 2004 року за №64/8663 (далі-Інструкція) - "за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний, або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Відповідно до ст. 106 ч.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
У разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.
Згідно зі ст. 106 ч.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Судом встановлено, що керуючись п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону управлінням застосовані фінансові санкції за несвоєчасне подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування-Додаток 5 за 2010 рік, а саме винесено рішення № 188 від 04.05.2011 року про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170,00 грн.
Зазначене рішення відповідно ч. 13 ст. 106 Закону вручено особисто Відповідачу 04.05.2011 року.
Судом встановлено, що рішення № 188 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України відповідачем не оскаржене, а отже є узгодженим.
Відповідно до п 8.2. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Судом встановлено, що на адресу Відповідача була надіслана вимога № Ф-54 від 06.05.2011 року про сплату заборгованості у сумі 170 грн. 00 коп., вказана вимога про сплату боргу отримана Відповідачем 12.05.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті фінансових санкцій в сумі 170,00 грн., оскільки доказів добровільного погашення заборгованості відповідачем не надано.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 170,00 грн. (сто сімдесят грн. 00 коп.).
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О. Д. Коблова
< Текст >