08.11.2011
< копія >
12 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/4772/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Потолової Г.В.
при секретарі -Тимцунік Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Дніпропетровського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до громадянки Грузії ОСОБА_1 про видворення за межі України в примусовому порядку,
Дніпропетровське міське управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до громадянки Грузії ОСОБА_1 про видворення за межі України відповідача в примусовому порядку.
22.06.2011р. позивач до матеріалів справи надав внесення змін до позовних вимог та просить видворити за межі України громадянки Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1
В обґрунтування позову зазначає, що громадянка Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в період з 2010 року по час звернення до адміністративного суду проживає у м.Дніпропетровську без документів на право проживання в Україні без реєстрації, чим порушує правила перебування іноземних громадян в Україні.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення. Представники позивача та відповідача надали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до приписів ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження, за наявними в ній доказами.
Суд, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, громадянка Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка Грузії, без постійного місця проживання, прибула потягом в Україну 18.03.2008 року через КПП Державної прикордонної служби України «Іллічівськ МТП»з приватною метою, по національному паспорту 07AF30095, виданому 08.01.2008р. Міністерством Юстиції Грузії.
Постановою в.о.старшого інспектора СГІРФО Ленінського РВ Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області ст.лейтенант міліції Кондратинський О.С. від 21.05.2010р. визнано перебування громадянки Грузії ОСОБА_1 на території України незаконним та постановлено видворити його за межі України в адміністративному порядку до 21.06.2010р., із забороною в'їзду на територію України останньої терміном на п'ять років до 21.05.2015 року.
18.05.2010 року за порушення правил перебування іноземців на території України громадянка Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 Ленінським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що накладений адміністративний штраф у сумі 340грн.00коп., який сплачено в повному обсязі (а.с.11).
Отже, станом на теперішній час, громадянка Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, рішення органів внутрішніх справ у встановленому порядку не оскаржувала, за межі України не виїхала та продовжує безпідставно перебувати на території України.
Крім того, під час перебування на території України 07.06.2011р. у громадянки Грузії ОСОБА_1, народився син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження від 27.07.2011р.
Оскільки відповідач є особою, яка безпосередньо здійснює догляд за неповнолітньою дитиною, остання підлягає видворенню разом з матір'ю -ОСОБА_1.
Отже, суд виходить з наступного.
Будучи присутньою у судовому засіданні 22.06.2011р., відповідач позов визнала, зазначила, що має бажання повернутися на батьківщину разом з неповнолітнім сином.
Перевіркою органів внутрішніх справ встановлено, що відповідач постійного місця проживання на території України не має, мешкає за різними адресами, особистими заощадженнями для проживання на території України не володіє, останній бракує коштів для повернення на батьківщину, близьких родичів, проживаючих в Україні не має та законного джерела існування не має.
Згідно з ч.2 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Частинами 3, 4 цієї ж статті передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Частиною 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»встановлено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову, в тому числі, про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Дніпропетровського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до громадянки Грузії ОСОБА_1 про видворення за межі України в примусовому порядку -задовольнити повністю.
Примусово видворити за межі України громадянку Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з її неповнолітнім сином -ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1
Постанову на підставі п.3 ч.2 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.186 КАС України та набирає законної сили згідно ст.254 КАС України.
Суддя Г.В. Потолова