07.11.2011 < копія >
10 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/8354/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни < Текст >
при секретаріМакаревич К.В.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Петрашку О.О.
Солом'яної О.М. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» про стягнення заборгованості, -
Синельниківська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» про стягнення коштів у розмірі частини податкового боргу за податком на додану вартість в сумі 153 789,92 грн. з рахунків Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 08679770, місцезнаходження: с. Шахтарське, Синельниківський р-н, Дніпропетровської обл., 52543) у обслуговуючих банках та за рахунок готівки.
Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно декларацій з податку на додану вартість у відповідача виник податковий борг на суму 153 789,92 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовну заяву з урахуванням уточнень.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позов та надав письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідачем, було перераховано суми поточних зобов'язань з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями №481 від 28.07.2011 р., №404 від 29.06.2011 р., №317 від 27.05.2011 р., №259 від 29.04.2011 р., №192 від 29.03.2011 р. в яких відповідач вказував суму, призначення платежу та за який період здійснювалась оплата. Проте вищезазначені кошти були неправомірно зараховані податковим органом в рахунок оплати заборгованості минулих років.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» зареєстроване Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку в Синельниківській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.
Відповідно до поданих Державним підприємством «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» податкових декларацій податку на додану вартість за лютий - червень 2011 року та пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань відповідач має податковий борг у розмірі 153 789,92 грн.
Синельниківською об'єднаною державною податковою інспекцією було надіслано відповідачу першу податкову вимогу № 1/147 від 26.12.2001 року на загальну суму 8363,73 грн. та другу податкову вимогу № 2/196 від 11.02.2002 року на загальну суму 134393,93 грн., а також винесено податкове повідомлення - рішення № 0000741640/2 від 03.11.2010 року про стягнення штрафу та узгодженої суми податкових зобов'язань на загальну суму 38676,07 грн. Тобто, податковий борг у позивача за податками та зборами виник ще в 2001 році та до цього часу не переривався.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 року.
Відповідно до п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно до п.36.1 п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пункт 57.1. статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із вимогами пп.129.1.1 п.129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У зв'язку із несвоєчасною сплатою боржником податкових зобов'язань за період з 23.03.2011 року по 22.06.2011 року нарахована пеня на суму 34496,85 грн.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до ст.87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Суд не враховує доводи відповідача, оскільки відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового Кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стаття 203 Податкового кодексу України визначає, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Стаття 95 Податкового кодексу України визначає, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, податкова вимога відповідачу за новоутвореним податковим боргом зі сплати податку на додану вартість за лютий - червень 2011року не виставляється, оскільки податковий борг платника з 2001 року не переривався, перша та другі податкові вимоги були виставлені та вручені платнику податків, в порядку встановленому статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно вимог статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Вимога позивача щодо надання дозволу Синельниківській ОДПІ на стягнення коштів з Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить вказаному платнику податків задоволенню не підлягає, оскільки доказів щодо наявності або відсутності готівки у даного підприємства надано не було.
Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.
На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що самостійно визначена сума з податку на додану вартість Державним підприємством «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» не сплачена, внаслідок чого виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 153 789, 92 грн., суд вважає необхідним позовну заяву Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути кошти у розмірі частини податкового боргу за податком на додану вартість в сумі 153 789 (сто п'ятдесят три тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 92 копійки з рахунків Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08679770, місцезнаходження: 52543, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Шахтарське) у обслуговуючих банках.
В іншій частині відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 17.10.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >