07.11.2011 < копія >
03 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/12273/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Дєєва М.В.
при секретарі - Калиті,
за участю позивача - ОСОБА_1, представників: відповідача 1 - Білої О.М., відповідача - 2 - Якименка В.С., Тодоріки Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства вутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління Головного управління Міністерства вутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування пункту 6 наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 02.08.2011 року № 1682 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників органів та підрозділів Криворізького МУ”, скасування наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 03.08.2011 року № 126 о/с в частині звільнення в запас збройних сил за п. 64 “є”(за порушення дисципліни) командира взводу батальйону патрульної служби Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, поновлення на посаді командира взводу батальйону патрульної служби Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області та зобов'язання Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, за період з 04.08.2011 року до фактичного поновлення на посаді.
Адміністративний позов не відповідав вимогам ч. 3 ст.106 КАС України, тому ухвалою суду від 04.10.2011 року був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду від 04.10.2011 року, позивачем надано суду заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду із даним позовом.
Судом встановлено, що наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 02.08.2011 року № 1682 на позивача накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ згідно п. 64 пп "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.91 р. № 114.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ встановлено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. До суду позивач про оскарження даного наказу звернувся протягом трьох місяців, а тому на його думку, строк звернення в цій частині не пропущено.
При цьому, як стверджує позивач з оскаржуваними наказами він ознайомлений не був, копії їх не отримував. Не будучі ознайомленим зі змістом вказаних документів, позивачу не було відомо про підстави притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. Крім того, отримані 04.08.2011 року трудова книжка та витяг з наказу про звільнення таких відомостей не містять. Таким чином, на думку позивача, строк звернення до суду із даним позовом пропущено з поважних причин.
Представники відповідачів, проти заявленого клопотання заперечували, зазначивши, при цьому, що позивач вчасно, а саме, 04.08.2011 року, ознайомився із оскаржуваними наказами та отримав відповідні витяги з них, про що свідчить розписка позивача, копія якої долучена до матеріалів справи.
Розглянувши позовні матеріали, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, як звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ. При цьому, згідно статті 21 цього ж Статуту дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову позивач оскаржує пункт 6 наказу № 1682 від 02.08.2011 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників органів та підрозділів Криворізького МУ” та наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 03.08.2011 року № 126 о/с в частині звільнення в запас збройних сил за п. 64 “є” (за порушення дисципліни) командира взводу батальйону патрульної служби Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 При цьому, до суду звернувся з даною вимогою 03.10.2011 року.
На думку суду, у даному випадку строки звернення до суду на оскарження вказаних наказів регламентовані статтею 99 КАС України, а не статтею 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, встановлено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Проте, цей Закон не є процесуальним і після набрання чинності змін, внесених до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (зміни, внесені згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010) не може визначати та/або встановлювати строки звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби.
Відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. При цьому, у даній нормі відсутнє посилання на інші закони.
Таким чином, судом встановлено, що позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом з пропуском місячного строку встановленого процесуальним законом.
Визначаючись щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду суд виходить з наступного.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, тим більше у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки дана категорія справ відрізняється своєю особливістю.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем зазначено, що строк пропущено з поважних причин, якими є несвоєчасне отримання оскаржуваних наказів.
Однак, сама по собі відсутність у позивача оскаржуваних наказів не позбавляє його права звернення до суду, оскільки позивач знав про своє звільнення. При цьому, суд враховує те, що згідно послужного списку позивача, а також відповідної розписки з його особової справи вбачається, що позивач отримав трудову книжку, військовий квіток, обхідний листок та виписки з наказів 04.08.2011 року.
Отже, наведені позивачем обставини пропущення строку звернення до суду не можуть бути визнані як поважні, оскільки не надано доказів на підтвердження того, що останній об'єктивно не мав можливості звернутись до суду своєчасно. Будь-яких інших поважних причин пропуску строку позивачем не наведено й підтверджуючих доказів не надано.
Крім того, на думку суду доводи щодо необізнаності позивача стосовно строків та порядку звернення до суду не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не довів поважність причин несвоєчасного звернення до суду, а тому, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку не підлягає задоволенню.
За правилами, встановленими статтею 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
На підставі викладеного, враховуючи, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, підстави для їх поновлення відсутні, а тому позов слід залишити без розгляду
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя < (підпис) > М.В. Дєєв
< для копій >
< для копій >
< для копій >
< для копій > < для копій >
< для копій >