07.11.2011 < копія >
06 вересня 2011 р. Справа № 2а-13955/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В. < Текст >
при секретаріГрачовій В.М.
за участю:
позивача
відповідача Кравець К.В., Левашової О.Л.
Карамишева Д.В. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" про зобов'язання вчинити певну дію
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку», в якому позивач просить зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» виконати вимоги КРВ в м Дніпродзержинську від 21.08.2010 № 27/1644 на загальну суму 17068,45 грн., а саме відшкодувати в повному обсязі недоотриману міським бюджетом суму орендної плати за користування земельними ділянками на території парку підприємцями та підприємствами на загальну суму 17068,45 грн. шляхом перерахування орендарями до загального фонду місцевого бюджету код надходжень 13050200 (для юридичних осіб) та 13050500 (для фізичних осіб).
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» в ході якої виявлені порушення на загальну суму 17068,45 грн.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що відповідач не має право укладати договори оренди земельних ділянок та брати орендну плату за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти рухомого майна (атракціони, намети, парасольки і т.і.), що використовуються підприємствами та підприємцями. Таким чином, позивачу слід відмовити в задоволені позову.
У судове засідання з'явилися представники позивача, які підтримали вимоги, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача наполягав в судовому засіданні на відмові в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1.3.5 плану контрольно-ревізійної роботи КРВ в м.Дніпродзержинську на III квартал 2009 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» за період з 01.01.2007 по 30.06.2009 (акт ревізії від 05.08.2009 № 04-24/11), в ході якої встановлено наступне.
Актом КРВ в м.Дніпродзержинську встановлено, що протягом ревізуємого періоду парком укладалися договори з приватним підприємцями, які з травня по жовтень 2007-2008 років та з травня по червень 2009 року здійснювали підприємницьку діяльність на території парку без оплати за використання земельних ділянок (у 2007 році - ОСОБА_6, у 2008 - ПП ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, у 2009 - ПП ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ПП «АСіКО»), що призвело до недоотримання коштів на загальну суму 17068,45 грн.
Відповідно до п.7 ст.10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", контрольно-ревізійним відділом в м. Дніпродзержинську листами від 19.08.2009 № 15/1374, від 22.04.2010 № 27/703 та від 21.08.2010 № 27/1644 на адресу КП «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» направлено вимоги, якими зобов'язано усунути вказані порушення шляхом відшкодування в повному обсязі недоотриману міським бюджетом орендної плати за користування земельними ділянками на території парку підприємцями та підприємствами на загальну суму 17068,45 грн. шляхом перерахування орендарями до загального фонду місцевого бюджету код надходжень 13050200 (для юридичних осіб) та 13050500 (для фізичних осіб).
Як вбачається з матеріалів справи, між Відповідачем та підприємствами, підприємцями протягом 2007-2009р.р. укладались договори оренди майна атракціонів або договором про взаємодію. Предметом договорів оренди та договорів про взаємодію є використання індивідуально-визначеного майна атракціонів або рухомих наметів (парасольок) - рухоме майно, про що зазначається в акті КРВ та актах контрольних обмірів від 28-29.07.2009р.
Так, ст. 796 ЦК України передбачено, що у разі найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди наймачу надається право користування земельною ділянкою на якому вони (будівлі, споруди) розташовані. Статтею 797 ЦК України плата яка стягується з наймача нерухомого майна складається з плати за користування майном та земельною ділянкою.
Законом України «Про оренду державного і комунального майна", Господарським кодексом України також не передбачено вимог відносно оренди земельної ділянки на якій розташовані об'єкти рухомого майна.
Статтею 4 Закону України «Про оренду землі», в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин, передбачено, що орендодавцями земельних ділянок які знаходяться у комунальній власності є сільські, селищні, міські ради.
Землі Дніпродзержинського парку культури та відпочинку є комунальною власністю та передані Відповідачу у постійне користування згідно рішення Дніпродзержинської міської ради №575-19/ІV від 29.07.2005р. (стосовно 10,4359 га) та №360-21/У від 23.04.2008р. (стосовно 0,1366 га). Згідно рішення Дніпропетровського облвиконкому від 28.11.1974 року парк культури є парком-пам'ятником садово-паркового мистецтва місцевого значення, який звільнений від сплати земельного податку (п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю").
Враховуючи викладене, відповідач не має право укладати договори оренди земельних ділянок та брати орендну палату за земельні ділянки на яких розташовані об'єкти рухомого майна (атракціони, намети, парасольки і т.і.), що використовуються підприємствами та підприємцями. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що знаходиться у власності, користуванні, в тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю є власник, користувач (орендар) земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 125,126 ЗК України, ст. 13 Закону України "Про плату за землю" обов'язок оплати орендної плати виникає лише на підставі договору оренди земельної ділянки.
Виходячи з того, що Відповідач немає законних підстав та повноважень примушувати оплатити орендну плату підприємствами та підприємцями в розмірі 17 068,45 грн., вимоги позивача, які в подальшому викладені у адміністративному позові, заявлені до неналежного суб'єкта, в даному випадку відповідача, адже суб'єктом відносин оренди земельних ділянок є власник - територіальна громада в особі Дніпродзержинської міської ради та особи, що використовують земельні ділянки на території парку для здійснення підприємницької діяльності.
При цьому заміні відповідача на належного даний відповідач не підлягає, оскільки вимоги контрольно-ревізійного відділу в м.Дніпродзержинську за наслідками перевірки направлені на до об'єкта перевірки, а саме відповідача.
Крім того, на виконання вимог позивача, зокрема викладених в листі від 21.08.2010р. №27/1644, відповідач направив лист №198 від 11.11.2009р. до Міського голови Дніпродзержинська, Фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська, Управління земельних ресурсів м. Дніпродзержинська з проханням вирішити ситуацію щодо оплати за землі комунальної власності користувачами, а також направив листи до підприємств та підприємців з проханням визначитись з оплатою за користування земельними ділянками до місцевого бюджету, виходячи з розмірів земельних ділянок визначених актами контрольного обміру, про що було повідомлено позивача.
Отже, вимоги щодо вчинення дій були виконані з боку відповідача, однак враховуючи відсутність правової бази, відповідач немає можливості примусити підприємців, сплатити орендну плату на рахунок державного бюджету України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 12 вересня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Єфанова
< Текст >