07.11.2011 < копія >
31 жовтня 2011 р. Справа № 2а-9735/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБарановського Р. А. < Текст >
при секретаріБринзі О.В.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Поліщука А.П.
Остренко Ю.М. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ВАТ "Південний радіозавод" до Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та скасування акту , зобов'язання утриматися від вчинення певних дій
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області. Звернувшись до суду позивач просив.
Признати дії Відповідача при проведенні перевірки ВАТ «Південний радіозавод» 02.07.20 Юр - незаконними.
Визнати Акт перевірки № 04-04-92/35 від 02.07.2010 р, складений головним державним інспектором праці територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській обл. ОСОБА_1 та відповідний до нього припис - нечинним та прийняти постанову про скасування цього Акту перевірки № 04-04-92/35 від 02.07.2010 р. та припису до нього.
Зобов'язати Відповідача утриматися від протизаконних дій відносно до ВАТ «Південний радіозавод».
З урахуванням змін до позовних вимог, позивач просить:
Признати дії Відповідача при проведенні перевірки ВАТ «Південний радіозавод» 02.07.20Юр та 18.07.2011 р - незаконними.
Визнати Акти перевірки № 04-04-92/35 від 02.07.2010 р. та № 04-04-92/44 від 18.07.2011 р, складений головним державним інспектором праці територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській обл. ОСОБА_1 та відповідний припис до Акту перевірки № 04-04-92/35 від 02.07.2010 р.- нечинним та прийняти постанову про скасування Акту перевірки № 04-04-92/35 від 02.07.2010 р., припису до нього та Акту перевірки № 04-04-92/44 від 18.07.2011 р.
Зобов'язати Відповідача утриматися від протизаконних дій відносно до ВАТ «Південний радіозавод» та його керівництва.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій та рішень відповідача.
Представник позивача, що прибув у судове засідання, позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство судом встановлено наступне.
02.07.2010 р. та 18.07.2011 р. на ВАТ «Південний радіозавод» головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровської області ОСОБА_1, була проведена перевірка додержання позивачем законодавства про працю, складені відповідні Акти перевірки № 04-04-92/35 від 02.07.2010р. та № 04-04-92/44 від 18.07.2011 р. на підставі їх позивачеві внесено припис, що оскаржено.
Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що нагляд контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
Статтею 35 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють Міністерство праці та його органи.
Статтею 27 Закону України «Про відпустки» також зазначено, що нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
На виконання вищеназваних законодавчих норм постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2000 № 1351 у складі Міністерства праці та оціальної політики було утворено Державний департамент нагляду за одержанням законодавства про працю як урядовий орган державного управління в межах коштів, передбачених на утримання Міністерства праці та соціальної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.03 було затверджено Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (далі - Положення), яким визначені повноваження, права та обов'язки державних інспекторів праці.
Також, повноваження, права та обов'язки державних інспекторів праці Держнаглядпраці та територіальних державних інспекцій праці визначені, крім загальних законів Кодексом України про адміністративні правопорушення та конвенціями Міжнародної організації праці (далі -МОП), ратифікованих законами України.
Статтею 15 Закону України "Про міжнародні договори України" зазначено, шо чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Частиною 1 статті 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.
Підпунктом "а" пункту 1 статті 12 Конвенції № 81 надається державним інспекторам праці право проходити на підприємство у будь-яку годину доби.
Зазначене право пов'язане із необхідністю здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства про працю щодо залучення працівників до надурочних робіт, виявлення фактів виконання трудових обов'язків громадянами, трудові відносини з якими не оформлені, та з інших відповідних питань трудового законодавства.
Крім того, правилами внутрішнього трудового розпорядку встановлюється виключно режим роботи працівників, який при застосуванні змінної роботи є відмінним від режиму роботи підприємства, тобто суб'єкта господарювання. Дотримання роботодавцем встановленого для працівників правилами внутрішнього трудового розпорядку режиму роботи та відпочинку має контролюватись державними інспекторами праці у будь-який час доби.
Пункт 2 статті 12 Конвенції № 81 дозволяє інспекторам праці не повідомляти роботодавця або його представника про свою присутність на підприємстві, якщо вони вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їх обов'язків, тобто ефективності здійснення контрольних заходів.
Підпункт «а» пункту 1 та пункту 2 статті 12 Конвенції № 81 надає право інспектору праці безперешкодно проходити на підприємство та у разі потреби не повідомляти роботодавця або його представника про свою присутність на підприємстві.
Статтею 16 Конвенції № 81 встановлено, що контрольні заходи проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних положень законодавства. При цьому, названою нормою міжнародного права не передбачено врахування рівня впливу господарської діяльності об'єкта перевірки на життєдіяльність населення чи працівників, або будь-яких інших критеріїв.
Абзацом першим пункту 1 статті 12 Конвенції № 81 встановлено, що інспектор праці має бути забезпечений лише документами, що засвідчують його повноваження.
Матеріалами справи підтверджено, що дії головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровської області ОСОБА_1 при проведенні перевірок позивача відповідають вимогам зазначених нормативних актів.
Акт перевірки не є рішенням у розумінні ст. 17 КАС України.
З огляду на викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Р.А. Барановський
< Текст >