04.11.2011
< копія >
13 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11542/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Фудс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
У вересні 2011 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що відповідачем відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, повинно до 16 квітня 2009 року самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 8 271, 97 грн., які визначені в звіті формою 10-ПІ №3132 від 21 січня 2009 року та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2 028, 64 грн., тому позивач просить суд стягнути з відповідача утворену заборгованість в зазначеній сумі рішенням суду.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, на задоволенні позову наполягав.
Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначив, що надав всі докази, що підтверджують необґрунтованість заявлених позовних вимог та не заперечував проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження. В своїх письмових запереченнях на позов зазначив, що жоден громадянин, який має статус інваліда самостійно не звертався стосовно питань працевлаштування, а державна служба зайнятості не направляла жодного інваліда з приводу працевлаштування. Таким чином, відповідач зазначає, що обов'язок роботодавця щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком особисто займатися пошуком та підбирати інвалідів на створені робочі місця.
Відповідач вказав, що згідно доданих до заперечення копій документів вбачається, що відповідачем було виконано обов'язок передбачений ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: регулярно, тобто календарного місяця на протязі 2008 року до відповідного відділення служби зайнятості поштою направлялися звіти, які містять інформацію про наявність вакантних посад у формі Звіт №3-ПН, тобто звіти з інформацією щодо можливості працевлаштування інвалідів, але робочі місця залишилися вакантними у зв'язку з не направленням для працевлаштування інваліда уповноваженими органами. 23 січня 2009 року відповідачем було подано звіт за формою №10-ПІ (річна) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік до позивача.
У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Малбі Фудс» зареєстроване у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як платник страхових внесків (страхувальник).
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-XIII (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст.20 даного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, утому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
На думку позивача, на підставі звіту за формою 10-ПІ №3132 від 21 січня 2009 року за 2008 рік за місця призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач, повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 8 271, 97 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2 028, 64 грн.
Згідно п.п.11, 12 «Положення про Фонд соціального захисту інвалідів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. №1434, місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають службі зайнятості заявки на навчання інвалідів; ведуть банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Згідно з ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи, організації незалежно від форм власності щомісяця подають центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій).
У відповідності до ст.8 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено письмовими доказами відповідачем щомісячно на протязі 2008 року відповідач подавав до районного центру зайнятості звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН, в яких були заявлені вакантні посади для працівників, яким встановлено інвалідність. Звіти формою державної статистичної звітності 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.
Згідно ст.18 даного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості, направляє для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань. Підприємства, установи і організації, незалежно від форми власності щомісяця подають центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних місць(вакансій).
В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені, оскільки згідно норм чинного законодавства на підприємства покладений обов'язок по створюванню робочих місць інвалідів, а не обов'язок по їх працевлаштуванню, отже адміністративно-господарські санкції та пеня нараховані безпідставно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Фудс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >К.С. Кучма
< Текст >