04.11.2011 < копія >
29 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/6160/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни < Текст >
при секретаріЛуговій В.О.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Буратової К.Д.
ОСОБА_5 < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порталпром» до відповідача 1 Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, відповідача 2 головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ОСОБА_6 про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Порталпром» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська та головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ОСОБА_6 про визнання незаконними дії Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_6 по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Порталпром» за період грудень 2010 року та січень 2011 року та оформленню результатів зустрічної звірки, проведеної в порядку п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України актом позапланової документальної невиїзної перевірки № 965/236/36839917 від 06.05.2011 року, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000802302 від 17.05.2011 року, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському району м. Дніпропетровська.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідачів в частині проведення перевірки та складання акту від 06.05.2011 року за № 965/236/36839917 є протиправними, так як на момент проведення перевірки у відповідача - 2 були відсутні повноваження на її проведення, такі дії порушують права позивача. Відповідачем-2 за результатами зустрічної звірки, яка проводилась в порядку п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та згідно Постанови КМУ № 1232 від 27.12.10 р., було складено акт документальної невиїзної перевірки № 965/236/36839917 від 06.05.2011 р., складання якого не передбачено нормами п. 73.5 Податкового кодексу та Постановою КМУ № 1232 від 27.12.2010 р.. У висновку акту перевірки відповідачами зроблений висновок про порушення позивачем п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у грудні 2010 р. на суму 50 000 гривень. Разом із тим, акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 06.05.2011 року взагалі не містить жодних висновків щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 50 000 грн., не викладений зміст порушення, в результаті якого сталось завищення податкового кредиту. Дії Відповідачів виходять за межи їх повноважень, передбачених податковим законодавством, а податкове-повідомлення рішення № 0000802302 від 17.05.11 р. є незаконним.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав викладених в ньому та просив позов задовольнити. Надав до суду письмові пояснення від 03.08.2011 року вих.№03/08/11 та від 28.09.2011 року № 28/08/11, які містяться в матеріалах справи.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні позов не визнав просив в задоволенні позову відмовити, надав до суду письмові заперечення від 20.06.2011 року, які містяться в матеріалах справи та пояснив, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська листом №13282/7/23-213 від 07.04.2011 року отримало від ДПІ у м. Дніпродзержинську акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стандарт-Д» №2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011 року щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2010 року та січень 2011 року, яким встановлено, що оскільки на ТОВ «Стандарт-Д» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Таким чином, ТОВ «Стандарт-Д» у грудні 2010 року, здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди при «ймовірному» придбанні - продажу товарів від постачальників з ознакою «фіктивності» та подальшому продажу по ланцюгу постачання підприємствам - набувачам «податкової вигоди», збільшивши як суми податкових зобов'язань, так і суми податкового кредиту, з метою прикриття власної незаконної діяльності, організації та створення ряду фіктивних суб'єктів господарювання, та нанесенням шкоди Державі в особливо великих розмірах. Перевіркою не встановлено факти придбання-продажу товару від постачальників ТОВ «Стандарт-Д», а встановлено подальшу реалізацію до покупців «штучного» кредиту, умовність, вірогідність, фіктивність ведення фінансово - господарських операцій, що робить дані правочини «нікчемними». Під час перевірки ТОВ «Порталпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Стандарт-Д» за грудень 2010р. встановлено, що у зв'язку з не підтвердженням податкових зобов'язань з ПДВ по ТОВ «Стандарт-Д» у грудні 2010 року у ТОВ «Порталпром» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Порталпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства було встановлено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р., в результаті чого було занижено податок на додану вартість у грудні 2010 року у сумі 50 000,00 гривень. За результатами перевірки позивача, відповідно до вимог діючого законодавства, ДПІ у Кіровському районі М.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2011р. №0000802302 .
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, правом участі у судовому засіданні не скористався. З огляду на положення ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності відповідача-2.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Порталпром» зареєстроване 04.12.2009 року в виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 07.12.2009 року за №9945.
ТОВ «Порталпром» з 18.12.2009 року є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.12.2009 року №100259898.
На підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 27.04.2011 року №373 та на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_6, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Порталпром», в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.
За результатами перевірки був складений акт від 06.05.2011 року № 965/236/36839917 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Порталпром», код за ЄДРПОУ 36839917 з питання дотримання податкового законодавства згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.
Згідно з висновками, викладеними в акті, встановлено порушення: пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у грудні 2010 року у сумі 50 000,00 гривень; відповідно до ч.1, ч.5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненні удавано з метою ухилення від сплати податків.
На підставі зазначеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000802302 від 17.05.2011 року на загальну суму 62 500 гривень, в тому числі 50 000 гривень за основним платежем, 12 500 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
В ході судового розгляду було встановлено, що відповідачем були дослідженні первинні документи стосовно взаємовідносин між ТОВ «Порталпром» та ТОВ «Стандарт-Д», що підтверджується актом перевірки від 06.05.2011 року № 965/236/36839917.
Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи між ТОВ «Порталпром» (Замовник) та ТОВ «Стандарт-Д» (Виконавець) було укладено договір на надання маркетингових послуг №1-12/3 від 01.12.2010 року, з додатками №1,№2,№3. Згідно договору Виконавець зобов'язується надати послуги по маркетинговим дослідженням. Загальна вартість послуг складає - 300 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ - 50 000,00 гривень. Договір діє до 31.12.2011 року. Результати маркетингових дослідження передаються Замовникові по Акту-приймання наданих маркетингових послуг, який затверджується сторонами та є невід'ємною частиною Договору. До суду були надані акти здачі-приймання наданих маркетингових послуг: №1 від 31.12.2010 року, №2 від 31.12.2010 року, №3 від 31.12.2010 року. ТОВ «Порталпром» отримало від ТОВ «Стандарт Д» податкову накладну № 4 від 31.12.2010 року на суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн., що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних, що міститься в матеріалах справи. На момент виписки податкової накладної ТОВ «Стандарт-Д» було зареєстроване платником ПДВ, що підтверджує копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100298231 від 21.08.10 року та зазначене свідоцтво платника ПДВ не було анульоване. Сума податкового кредиту у розмірі 50 000,00 гривень була задекларована ТОВ «Порталпром» в складі загальної суми податкового кредиту сформованого по контрагенту ТОВ «Стандарт-Д» у загальній сумі 981 292,84 гривень у декларації з ПДВ за грудень 2010 року, що міститься в матеріалах справи. Оплата за договором здійснена у вексельній формі. Факт оплати за надані послуги підтверджується наступним. До договору № 1-12/3 від 01.12.2010 р. була укладена Додаткова угода від 31.01.2011 р., відповідно до якої сторони домовились здійснити оплату по актам виконаних робіт від 31.12.2010 р. на загальну суму 300 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн. шляхом передачі простого векселю. Відповідно до акту прийому-передачі векселю від 31.01.2011 р. ТОВ «Порталпром» передав, а ТОВ «Стандарт-Д» отримав в рахунок погашення заборгованості за договором № 1-12/3 від 01.12.2010 р. та часткової оплати за іншим договором простий вексель серії АА № 2188997 від 31.01.2011 р. номіналом 800 000 гривень. В подальшому зазначений вексель був пред'явлений к платежу іншим підприємством ТОВ «Кожград» відповідно до акту пред'явлення векселю к платежу від 03.03.2011 року. Вексель був погашений шляхом здійснення оплати платіжним дорученням № 128 від 03.03.2011 р. на суму 800 000 гривень. Згідно акту прийому-передачі погашеного векселю від 03.03.2011 р. зазначений вексель серії АА № 2188997 був повернутий на ТОВ «Порталпром».
Так, особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з використанням векселів на той час були врегульовані п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість») абзацом третім якого передбачено, що для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.
З наведеного суд робить висновок, що видача векселя (крім податкового) не супроводжується виникненням будь-яких додаткових податкових зобов'язань платника податку, зокрема, у вигляді нарахувань податку на додану вартість на вартість векселя. Оскільки видані чи отримані платником податку векселі не змінюють сум його податкового кредиту, такий податковий кредит визначається в загальному порядку за нормою пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. В ході проведення перевірки посадовим особам ДПІ податкова накладна була досліджена та відображена в акті перевірки, їх відсутність або невідповідність вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не встановлена. Не відповідність вимогам чинного законодавства податкової накладної, судом також не встановлено.
Положеннями ч.1 та ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зауважує, що діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг. Отже, для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.
Судовим оглядом зазначених первинних документів встановлено, що вони відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 № 996-XIV, складені на паперових носіях та мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операції.
За результатами досліджень ТОВ «Стандарт-Д» складалися звіти про проведені маркетингові дослідження, які містяться в матеріалах справи. Результати наданих послуг були використані у власній господарській діяльності позивача, а саме, за результатами досліджень, ТОВ «Порталпром» були укладені договори поставки на продаж товарів, збут яких був предметом досліджень, що підтверджується договорами, які містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з установлених в судовому засіданні фактичних даних та підтверджується матеріалам справи, на момент укладення договору між ТОВ «Порталпром» та ТОВ «Стандарт-Д» дефектів у правовому статусі контрагентів не було, ТОВ «Стандарт-Д», згідно статуту, мало право на надання послуг з маркетингу, ТОВ «Стандарт-Д» складена належна податкова накладна, придбані маркетингові послуги призначались для їх використання в господарській діяльності позивача, були ним використані, спричинили отримання доходу при ведені господарської діяльності позивачем та були відображені в податковій звітності, а тому позивач мав право відносити до податкового кредиту суми податку на додану вартість з цієї операції, у зв'язку з її реальністю.
З приводу посилання ДПІ в акті перевірки та в запереченнях проти позову на акт перевірки ТОВ «Стандарт-Д» №2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011 року щодо нікчемності правочинів через недоодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та посилання на нікчемність правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Стандарт Д» в акті перевірки від 06.05.2011 року № 965/236/36839917, суд відмічає наступне.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст.228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній з 01.01.2011 року) правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом. З наведених приписів слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.
Окрім того, відповідно до покладених на податкову інспекцію функцій та повноважень, передбачений ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.20 Податкового кодексу України, інспекціям не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.
Фактів спрямованості правочину, укладеного позивачем із ТОВ «Стандарт-Д», на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться. Рішення суду про визнання зазначеного правочину недійсним через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено.
За викладених обставин суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину між позивачем та ТОВ «Стандарт-Д», за яким позивачем був сформований податковий кредит з ПДВ, відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є передчасним.
Таким чином, висновки суб'єкта владних повноважень про відсутність у позивача підстав для віднесення сум ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Стандарт-Д» до податкового кредиту через порушення ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» спростовані дослідженими в судовому процесі доказами. Аналіз зазначених положень закону, а також наведених фактів господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стандарт-Д» дає підстави суду для висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операціями за договором 1-12/3 від 01.12.2010 року, а відтак включення позивачем до складу податкового кредиту 50 000 гривень є правомірним.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними та допустити доказами і носять характер суб'єктивних припущень, безтоварність угоди відповідачем 1 не доведена.
Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Порталпром» про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 17.05.11 №0000802302 підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконними дії Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_6 по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Порталпром» за період грудень 2010 року та січень 2011 року та оформленню результатів зустрічної звірки, проведеної в порядку п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України актом позапланової документальної невиїзної перевірки № 965/236/36839917 від 06.05.2011 року, суд зазначає наступне.
27.04.2011 року за № 373 був виданий наказ на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Порталпром» на підставі пп.20.14 п.20.1 ст.20, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.
Як встановлено в судовому засіданні та відповідно до корінця повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби №000025 від 27 квітня 2011 року, який міститься в матеріалах справи, позивача було повідомлено про прийняття рішення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за грудень 2010 року та вручено наказ про проведення перевірки.
Згідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Тобто відповідачем 1 надано суду докази щодо дотримання ним процедури проведення перевірки на виконання приписів ст.79 Податкового кодексу України, тому в частині вимог до відповідача 2, слід відмовити.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Порталпром» до відповідача 1 Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, відповідача 2 головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_6 про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському Районі м. Дніпропетровська №0000802302 від 17.05.2011 року.
В іншій частині відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 04.10.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >