03.11.2011 < копія >
02 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/7825/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Златіна С.В.
при секретарі -Лісна А.М.
представника позивача -Товста Н.А.
представника відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южнерудпром» про стягнення заборгованості,
05 серпня 2011 року Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Южнерудпром» на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 1189грн. 99коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на податковому обліку у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська. Відповідач має податковий борг з податку на прибуток підприємств, у зв'язку з чим позивач просить стягнути на користь держави зазначений податковий борг.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач заперечень проти позову до суду не надав, вдруге не з'явився у судове засідання. Про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень
Cуд вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю.
Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків, копія якої додана до матеріалів справи, відповідач взятий на облік у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська 27.09.2007р.
Отже, відповідач належним чином зареєстрований як платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст.14 вказаного Закону до переліку загальнодержавних податків належить податок на прибуток підприємств.
Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська проведено перевірку, щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт №971/15-1/35448588 від 10.02.2009р. бланк ША - 0054152, в якому зафіксовано, що в порушення вимог п.2 р ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питання оподаткування», від 30.11.2006р. №398-V., п.п. «а» та другого абзацу п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», №2181-ІІІ від 21.12.2000р.; п.п. «б» та другого абз. п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», №2181-ІІІ від 21.12.2000р.; п.п.2 п.7 розділу першого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року №309 та в порушення вимог п.22.13 ст.22 абз. другого п.16.4 ст.16. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.1994р. в редакції закону України від 24.12.2002р. №349-IV, підприємством не подано до податкової інспекції декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року (граничний строк подання - 20.12.2007р.), за 2007р. (граничний строк подання - 11.02.2008р.), за 1 квартал 2008 року (граничний строк подання - 12.05.2008 року), за І півріччя 2008 року (граничний строк подання - 11.08.2008 року) за 3 квартал 2008 року (граничний строк подання - 10.11.2008 року), за 11 місяців 2008 року (граничний строк подання - 22.12.2008 року), за 2008 рік (граничний строк подання - 09.02.2009 року).
Згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафної (фінансової) санкції.
Порушення зафіксовані в акті перевірки №971/15-1/35448588 від 10.02.2009р. бланк ША - 0054152 стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0013791505/0 від 24.06.2009р. на суму 1190грн. 00коп, але за рахунок переплати суми в розмірі 0,01грн., сума податкового боргу відповідача склала 1189грн. 99коп., яке було направлення на адресу відповідача поштою. Однак, у зв'язку з неможливістю вручення платнику податкового-повідомлення рішення було складено акт №6035/151/35448588 від 16.09.2009р.
Відповідно до п.п. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Згідно п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом
Абзацом 3 пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до ст.6 Закону України №2181-III від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивачем було направлено першу податкову вимогу та другу податкову вимогу з вимогою сплатити податковий борг.
Судом встановлено, що розмір податкового боргу відповідача становить 1189грн. 99коп.
Виходячи зі змісту положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.
Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної виконавчої служби.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южнерудпром» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южнерудпром» (код 35448588) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 1189грн. 99коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 02 листопада 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Златін
< Текст >