01.11.2011 < копія >
24 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10695/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Коваленко М.В.
за участю представника позивача Немченко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплотехніка»про стягнення податкового боргу в сумі 159грн. 08коп., -
23.08.2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, в якому позивач просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтеплотехніка» (код ЄДРПОУ 35448731), на користь держави суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 159грн. 08коп. на р/р 31115009700005 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2011р. провадження по даній справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 14.12.2010р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська була проведена перевірка ТОВ «Спецтеплотехніка» щодо своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої подактовим органом була нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 159грн. 08коп., яка не була сплачена відповідачем в добровільному порядку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити поз за викладених у ньому підставі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. На адресу відповідача був направлений конверт з ухвалою про відкриття провадження по справі та судовою повісткою, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ст.35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.
Частиною 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Всупереч вимогам ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: витяг з ЄДР станом на 10.06.2011р.; довідка з ЄДР станом на 09.06.2011р.; акт від 14.12.2011р.; корінець ППР від16.12.2010р. №0015961501; корінець податкової вимоги №37 від 25.01.2011р.; облікова картка платника податків станом на 10.08.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтеплотехніка» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської 10.10.2007р. та знаходиться на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.
14.12.2010р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Спецтеплотехніка» щодо своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої був складений акт №10105/1501/35448731.
Згідно висновків акту перевірки №10105/1501/35448731 від 14.12.2010р. відповідачем були порушені вимоги п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997р. №283/97, абз.«б» п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, а саме: ТОВ «Спецтеплотехніка» не була надані до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року. Акт перевірки №10105/1501/35448731 від 14.12.2010р. був підписаний керівником та головним бухгалтером підприємства.
На підставі висновків перевірки від 14.12.2010р., ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було прийнято рішення №0015961501 від 16.12.2010р. про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170грн.
Зазначене податкове повідомлення - рішення не було оскаржено відповідачем в апеляційно - адміністративному порядку, заперечень щодо результатів перевірки ТОВ «Спецтеплотехніка» до податкового органу також не надходило.
18.02.2011р. відповідач отримав податкову вимогу ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська №37 від 25.01.2011р. про сплату суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 168грн. 86коп.
Внаслідок існуючої переплати, сума податкового боргу ТОВ «Спецтеплотехніка» була зменшена до 159грн. 08коп., в тому числі пеня в розмірі 22коп.
Отже, на момент звернення позивача до суду, ТОВ «Спецтеплотехніка» має податковий борг із сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 159грн. 08коп., який не був сплачений відповідачем на час розгляду даної справи.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010р №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правовідносини сторін щодо виконання обов'язків покладених на платника податків, на момент виникнення даного спору, регулювалися нормами Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997р. №283/97 та Закону України №1251-XII «Про систему оподаткування».
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як передбачено пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - ЗУ 2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
У разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення - рішення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону. Абз.3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп."а"-"в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У відповідності до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене вище, позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з ТОВ «Спецтеплотехніка» суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 159грн. 08коп. за неподання до органу податкової інспекції податку звітність з податку на прибуток підприємства за 09 місяців 2010р., натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові.
За таких підстав, суд вважає адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплотехніка» про стягнення податкового боргу в сумі 159грн. 08коп. таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтеплотехніка» про стягнення податкового боргу в сумі 159грн. 08коп. - задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтеплотехніка» (код ЄДРПОУ 35448731), на користь держави суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 159 (сто п'ятдесят дев'ять)грн. 08коп. на р/р 31115009700005 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 28.10.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Є.О. Жукова
< Текст >