31.10.2011 < копія >
12 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10247/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя - Юрков Е.О.
при секретарі - Кисельові К.П.
за участю: представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Бузякова Р.М., третя особа -Головна державна інспекція на автомобільному транспорті про скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Бузякова Р.М., третя особа - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті з вимогами:
- визнати протиправними дії начальника територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області Бузякова Ріната Муратовича, щодо винесення постанови № 138015;
- скасувати Постанову про застосування фінансових санкцій № 138015 від 14.07.2011р., як таку, що суперечить діючому законодавству.
В обгрунтування позову та додаткових пояснень позивач зазначив, що 21.05.2011р. працівником Головавтотрансінспекції в Запорізькій області відносно Позивача було складено Акт про порушення законодавства про автомобільний транспорт № 221432.
В порушення чинного законодавства ОСОБА_3 не була вручено копія вищезазначееного акту. Внаслідок ОСОБА_3 був змушений звернутися до НачальникаТериторіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області Бузякова P.M., із заявами з проханням надати оригінал акту № 221132 від 21.05.2011 p., або видати завірену копію вказаного акту .
Позивач зазначає, що копія акту про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт так і не отримана, і керівництво Головавтотрансінспекції відмовляє йому в наданні її для ознайомлення. Внаслідок незаконних дій Начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Дніпропетровській області Бузякова P.M., Позивач був позбавлений права на ознайомлення з пред'явленим йому обвинуваченням, та правом оскаржити його, якщо він не згоден з ним.
Щодо додаткових пояснень ОСОБА_3 зазначає, що винесення постанови (накладення штрафних санкцій), виходить за межі повноважень начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Дніпропетровській області Бузякова P.M., тому що згідно п. 27 Постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006p., такі повноваження мають лише керівник органу державного контролю, або його заступник, але Бузяков P.M. а ні керівником а ні заступником керівника органу державного контролю не є. Згідно п. 13 Постанови КМУ № 1190 від 08.09.2004р. Начальник Територіального управління є за посадою старшим державним інспектором на автомобільному транспорті.
Головавтотрансінспекцію в Дніпропетровській області взагалі не наділено повноваженням розглядати справи про порушення транспортного законодавства за межами КУпАП.
Що стосується суті пред'явленого правопорушення, то Акт за № 221432 складений щодо одного правопорушення, а постанова (санкція) винесена по іншому правопорушенню, а саме акт складений за абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а постанова винесена за ч. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім того, зазначені в акті правопорушення можуть стосуватись лише водія, а ні в якому разі перевізника - СПД. Однак заявлені порушення діючого законодавства щодо водія також нікчемні.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав письмові заперечення на позов в яких зазначив, що Постанова про застосування фінансових санкцій, в рамках ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», виноситься на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, який є додатком №3 до Постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006 року «Про порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті». Вказаний акт (додаток №3) та норми Порядку не передбачають обов'язку державного інспектора надавати копії актів, оскільки Акт додаток № 3 до Постанови № 1567 є номерним документом та існує лише в одному екземплярі. Проте, перевізник має право на ознайомлення з матеріалами перевірки та на участь у комісії, де розглядаються вказані акти, про що і було повідомлено Позивача листом від 18.07.11р.
14 липня 2011 року у приміщення територіального управління Головавтотрансінспекції в Дніпропетровській області проводилась нарада з перевізниками, які здійснюють нерегулярні перевезення, проте це не стало на заваді проведенню комісії територіального управління Головавтотрансінспекції в Дніпропетровській області 14.07.11p., оскільки комісія проводилось з 14:00 до 15:00, а нарада за головуванням начальника теруправління з 15 години.
Таким чином доводи Позивача щодо порушення начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області норм чинного законодавства при винесенні постанови № 138015 є хибними та необгрунтованими нормами чинного законодавства.
Порушення вимог ст. ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (відсутність встановленого переліку документів) згідно абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» тягне накладення штрафу у розмірі 1700 грн. Що є підставою для винесення оскаржуваної постанови № 138015.
П. 27 Постанови КМУ № 1567 передбачено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5. Порушенням ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», що потягли винесення оскаржуваної постанови є не оформлення перевізником - ФОП ОСОБА_3 договору з замовником транспортних послуг та документу, що свідчить про оплату транспортних послуг, індивідуальної контрольної книжки, полісу обов'язкового старування пасажирів від нещасних випадків на транспорті та узгодження з ГДАТІ.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяву про визнання позову або заперечення проти нього суду не надав.
На підставі ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
21.05.2011р. працівником Головавтотрансінспекції в Запорізькій області було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 221432, а саме транспортного засобу «Іказус», номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та яким управляв водій ОСОБА_4.
Під час проведення перевірки виявлені слідуючі порушення - не оформлення перевізником - ФОП ОСОБА_3 договору з замовником транспортних послуг та документу, що свідчить про оплату транспортних послуг, індивідуальної контрольної книжки, полісу обов'язкового старування пасажирів від нещасних випадків на транспорті та узгодження з ГДАТІ.
14.07.2011р. начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Бузяковим Р.М. на підставі складеного Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.05.2011р. за № 221432 відносно ОСОБА_3 було винесено постанову про застосування фінансових санкцій за №138015, а саме за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яким застосовано до ОСОБА_3 фінансові санкції у розмірі 1700 грн.
Позивач не погодившись з вищезазначеним рішенням був вимушений звернутися до суду для оскарження цього рішення.
Проте, суд зазначає, що твердження позивача про відсутність у начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Дніпропетровській області повноважень розглядати зазначені справи та виносити постанови про застосування фінансових санкцій є безпідставним.
У частині 4, 5 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» вказано, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
У відповідності до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Згідно абзацу 2 пункту 27 зазначеного Порядку, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
Таким чином, враховуючи той факт, що до органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті відноситься не лише Головавтотрансінспекція, а і її територіальні управління в областях, та саме керівникам зазначених вище органів надано право застосовувати фінансові санкції, суд вважає твердження позивача про неправомірність дій відповідача такими, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Також позивач зазначив, що 31.05.2011р. він звернувся до Начальника Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області Бузякова P.M., із заявою з проханням надати оригінал акту № 221432 від 21.05.2011p., або видати завірену копію вказаного акту (копія заяви від 31.05.2011 року долучена до матеріалів справи).
Відповідно до вимог ст. ст. 19, 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року N 393/96-ВР «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, що відповідь від начальника управління Головавтотрансінспекції Бузякова P.M. була направлена позивачу лише 18.07.2011р. за вих. № 2857 та цього ж дня отримана ОСОБА_3 Проте відповідь надана на заяву позивача від 15.07.2011р. вих. 2825, про заяву від 31.05.2011р. у листі нічого не зазначено.
Так у відповіді від 18.07.2011 року, начальник управління Р.М. Бузяков зазначає, що на органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті не покладено обов'язків виготовлення та надання копій актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільним транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Крім того, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що 18.07.2011р. ОСОБА_3 було отримане повідомлення Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області від 05.07.2011 року за вих. № 2708 про розгляд справи, в якому було вказано, що 14.07.2011р. о 14 год. 00 хв. відбудеться розгляд справи про порушення ОСОБА_3 законодавства про автомобільний транспорт.
Таким чином справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно Позивача була розглянута без його участі.
Варто зазначити, що 14.07.2011р. з 14:00 до 17:00 ОСОБА_3 знаходився на семінарі з питань пасажирських автопревезень, який проводився в приміщенні Головавтотрансінспекції Дніпропетровської області, що підтверджується Актом Дніпропетровської обласної громадської організації «Один Союз Автолюбителів» від 14.07.2011 року.
Суд вважає, що постанова про застосування фінансових санкцій до позивача є протиправною з наступних підстав.
Згідно п. 2 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, Головавтотрансінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінтрансзв'язку.
У відповідності до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, зокрема, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно ч.5 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами;
автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт;
автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб);
автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;
автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно;
автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно;
автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів;
автопавільйон - споруда на зупинці для короткочасного перебування пасажирів;
автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;
автобусний маршрут міський - автобусний маршрут, який не виходить за межі території населеного пункту;
автобусний маршрут приміський - автобусний маршрут, який з'єднує населені пункти і протяжність якого не перевищує 50 км;
автобусний маршрут міжміський - автобусний маршрут, який з'єднує населені пункти і протяжність якого перевищує 50 км;
автобусний маршрут міжнародний - автобусний маршрут, який перетинає державний кордон України;
автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;
автобусний маршрут спеціальних перевезень - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні спеціальні пасажирські перевезення;
автобусний маршрут нерегулярних перевезень - автобусний маршрут, на якому здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення
Як зазначено в постанові Територіального управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпрорпетровській області від 14 липня 2011 року № 138015 позивачем порушено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб позивача не є легковим автомобілем, а є автобусом, що підтверджується Актом № 221432 від 21.05.2011 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено транспортний засіб марки «Ікарус» за номерним знаком НОМЕР_1 на якому здійснюються нерегулярні пасажирські перевезення.
Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи для нерегулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, на момент скоєння правопорушення 21 травня 2011 року позивач не здійснював експлуатацію зазначеного автомобіля без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому ним не було порушено норми ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином, застосування до позивача фінансової санкції у сумі 1700 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідно до постанови про застосування фінансових санкцій № 138015 від 14.07.2011 року з боку відповідача, суд вважає неправомірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи постанову про застосування до позивача фінансових санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, недобросовісно, без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Бузякова Р.М., третя особа - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті про скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною Постанову начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Бузякова Р.М. про застосування фінансових санкцій № 138015 від 14.07.2011р.
Скасувати Постанову начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Бузякова Р.М. про застосування фінансових санкцій № 138015 від 14.07.2011р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови викладений 17.10.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список > Е.О. Юрков
< Текст >