31.10.2011 < копія >
27 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10667/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКоблової О. Д. < Текст >
при секретаріТуранській С.О.
без участі представників сторін
< найменування Пр. > < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з позовними вимогами про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. в сумі 1666 грн. 80 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 знаходиться на обліку в УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет на 2010р.» та Закону України від 09.07.2003 року №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 1 липня 2010 року зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу. Відповідач сплачує єдиний податок, з якого до ПФУ перераховується 42%, що менше мінімального розміру страхового внеску. Однак у період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. відповідач не здійснював в повному обсязі доплату до мінімального розміру страхового внеску, у зв'язку з чим по його особовому рахунку утворилася заборгованість в сумі 1666 грн. 80 коп.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві 15.10.2011 року.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області ради 02 жовтня 2006 року як фізична особа-підприємець та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ (чинної в редакції на липень 2010 року) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003 року №1058-VІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01 липня 2010 року зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф - 33,2 відсотки, на 2010 рік мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні - вересні - 294,82 грн., жовтні - листопаді - 301,12 грн., у грудні - 306,10 грн.
В даному випадку доплата до мінімального страхового внеску у липні - вересні 2010 року становила 273,82 грн.; у жовтні-листопаді 2010 року становила 280,12 грн. та у грудні 2010 року становила 285,10 грн.
Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного в редакції до 01.01.2011 року) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Судом встановлено, що відповідач сплачував єдиний податок за період з липня по грудень 2010 року, з якого до ПФУ відповідно було перераховано 126,00 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком.
Однак, відповідач у період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. не здійснював доплату до мінімального страхового внеску, в результаті чого по його особовому рахунку рахується заборгованість в сумі 1666,80 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року.
Відповідно до п.5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Мін'юсті за № 64/8663 від 16.01.2004 року (чинного станом на 2010 рік) нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
У зв'язку з несплатою суми зобов'язання зі сплати страхових внесків, позивачем була направлена до відповідача вимога про сплату боргу №Ф1339-у від 25.04.2011 року на суму 845,34 грн. та вимога №Ф1340-у від 25.04.2011 року на суму 821,46 грн., які отримані відповідачем 17.06.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (чинної в редакції на 2010 рік) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Таким чином, до заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. на загальну суму 1666,80 грн., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.
Відповідач в судове засідання не з'явився жодних доказів правомірності не сплати заборгованості суду не надав. Доказів оскарження вимог про сплату боргу у встановленому порядку не надано.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 звільнений від сплати судового збору та відповідно до ч.4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу заборгованість в сумі 1666,80 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість грн. 80 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складений 28 жовтня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О. Д. Коблова
< Текст >