28.10.2011 < копія >
27 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/13562/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -
26.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить стягнути з останнього борг за договором позики у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 16 червня 2010 року у м. Дніпропетровську в буд.№21 по вул. Переможців між ОСОБА_1 (позивачем) та ОСОБА_2 (відповідачем), з дотриманням вимог ст.ст. 202, 203, 205, 207, 208, 626, 638, 639, 1046 та 1047 ЦК України в письмовій формі було укладено договір позики грошових коштів у розмірі розмірі 300000 (триста тисяч) гривень.
Згідно п. 4 ч. 1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст.2 вказаного Кодексу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Оскільки правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не є публічно-правовими, в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Також суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Отже, з даною позовною заявою позивачу необхідно звертатись до місцевого загального суду, в порядку, передбаченому чинним ЦПК України.
З урахуванням зазначених обставин даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що, відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 107,109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) > В.В. Горбалінський
< для копій >
< для копій >
< для копій >
< для копій > < для копій >
< для копій >