28.10.2011
копія
26 жовтня 2011 р. Справа № 2а-11865/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р. А. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекеції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними та скасування рішеннь, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекеції у Кіровському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування № 0002462303 від 26.08.10 р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43128 грн. згідно з абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»; № 0002452303 від 26.08.10 р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4319,9 грн. згідно з ст. 17, 20, 22 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 2.8. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари та послуги»; № 0002472303 від 26.08. 10 р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1000 грн. згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»; № 0002482303 від 26.08.10 р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 320 грн. згідно ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Позивач не згоден із зазначеними рішеннямиі та вважає, що Відповідач, при проведенні перевірки Позивача, припустився численних порушень норм чинного законодавства України, внаслідок чого були порушені права та охоронювані законом інтереси Позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч законодавству Державною податковою інспекецією у Кіровському районі м. Дніпропетровська позивача не було повідомлено за десять днів про проведення перевірки, отже дії відповідача є такими, що суперечать діючому законодавству, а прийняті податкові рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Позивач не згоден із зазначеними рішеннями та вважає, що Відповідач, при проведенні перевірки Позивача, припустився численних порушень норм чинного законодавства України, внаслідок чого були порушені права та охоронювані законом інтереси Позивача.
Відповідач заперечень на адміністративний позов до суду не надав.
Дослідивши матеріали та наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю із наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська провела виїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, за результатами якої було складено акт N 003094/2303/НОМЕР_5 від 19.08.2010 р.
26.08.2010 на підставі акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська були прийняті податкові повідомлення-рішення:
1) № 0002462303 від 26.08.10р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43128 грн. згідно з абз. З ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»;
2) № 0002452303 від 26.08. 10р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4319,9 грн згідно з ст. 17, 20, 22 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 2.8. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари та послуги»;
3) № 0002472303 від 26.08. 10р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1000 грн згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»;
№ 0002482303 від 26.08. 10р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 320 грн згідно ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Огрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено наступне.
Відповідачем було порушено положення аб. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно з яким право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Відповідачем не було направлено на адресу позивача жодного повідомлення про проведення планової перевірки, що позбавило його можливості бути присутнім при проведенні цієї перевірки та надати необхідні документи, інформацію та ін., з метою уникнення незаконного застосування штрафних санкцій. Про те, що у магазині проводиться перевірка позивач дізнався внаслідок телефонного дзвінка співробітника павільйону. .
Оскільки на момент перевірки позивач був відсутній у місці проведення перевірки в результаті порушення законодавства Відповідачем, останній приступив до проведення перевірки в порушення ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка передбачає, що Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Внаслідок неповідомлення позивача відповідачем про проведення перевірки належним чином, і проведення самої перевірки за відсутності позивача спричинило неможливість реалізації прав позивача на надання в ході перевірки пояснень, документів, зауважень та ін. В порушення п. 2.4.4. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327, акт перевірки не було надано позивачу також позивач був позбавлений права ознайомитись з актом перевірки.
На звернення позивача з проханням надати належну копію акту, позивач отримав відмову з посиланням на те, що його примірник акту був наданий продавцю у місці перевірки. Позивач зазначає, що жодних документів продавець не отримував, повноважень щодо представництва його інтересів не мав.
Повідомлення-рішення отримані позивачем особисто у приміщенні Кіровської податкової інспекції 13.09.2010р, про що зроблена відмітка у матеріалах перевірки.
З огляду на викладене, дії відповідача є такими, що суперечать діючому законодавству а прийняті податкові рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 статті 69 КАС України визначено: доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи рішення по справі, суд враховує, що відповідач не скористався правом участі в судовому засіданні, будь-яких заперечень проти позову суду не надав.
Отже, відповідачем не доведено правомірності винесеного рішення, доказів щодо правомірності зазначених рішень також до суду не було надано, зважаючи на вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної податкової інспекеції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування рішень підлягають задоволенню.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекеції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0002462303 від 26.08.10 р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43128 грн. ; № 0002452303 від 26.08.10 р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4319,9 грн. ; № 0002472303 від 26.08. 10 р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1000 грн. ; № 0002482303 від 26.08.10 р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 320 грн.
Копію постанови направити сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис)
< Список >
Постанова не набрала законної сили 26.10.11
СуддяР.А. Барановський
Р.А. Барановський